Ухвала від 28.09.2016 по справі 344/12392/16-к

Справа № 344/12392/16-к

Провадження № 1-кс/344/3969/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090010003490, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначила, що 09.08.2016р., близько 01год. 00 хв., ОСОБА_5 перебуваючи в готелі «Галіція», який знаходиться по вул. Юності, 19/1 у м. Івано-Франківську, в ході розмови, увійшовши в довіру до ОСОБА_6 , під приводом зателефонувати до знайомих отримала його мобільний телефон марки «Lenovo A1000» та скориставшись тимчасовою відсутністю останнього, зловживаючи штучно сформованими довірливими відносинами ОСОБА_6 , покинула приміщення готелю, забравши з собою належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Lenovo A1000», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи Івано-Франківського НДЕКЦ МВСУ № 4.3-222/16 від 26.08.2016р. становить 1988грн., яким в подальшому розпорядилася на власний розсуд.

27 вересня 2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі; у підозрюваної ОСОБА_5 на території Івано-Франківської області відсутні міцні соціальні зв"язки по місцю проживання; незаконно впливати на потерпілого, а також - свідків та очевидців у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрювана клопотання заперечила, просила врахувати,що має на утриманні 3 малолітніх дітей та відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши прокурора та підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27.09.2016р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 190 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується: допитом потерпілого ОСОБА_6 , допитом свідка ОСОБА_7 , пред'явленням особи для впізнання та іншими доказами в їх сукупності.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, а також наявність судимості.

В той же час прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м'яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Відтак, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, вважаю щодо останньої достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло, з покладенням на неї додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

утримуватись від спілкування з потерпілим та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

носити електронний засіб контролю.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 26 листопада 2016 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення в порядку, передбаченому п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити Івано-Франківському ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
61705551
Наступний документ
61705553
Інформація про рішення:
№ рішення: 61705552
№ справи: 344/12392/16-к
Дата рішення: 28.09.2016
Дата публікації: 14.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження