Справа № 344/12279/16-к
Провадження № 1-кс/344/3956/16
27 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12015090000000265, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що 16 листопада 2015 року приблизно о 18год. 00хв. водій ОСОБА_5 , маючи стаж водія до 2-х років, що згідно п. 12.6 «б» дозволяє рухатись транспортним засобом поза населеним пунктом не більше 70 км/год., керуючи автомобілем марки «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі з мокрим покриттям сполученням «Стрий - Чернівці - Мамалига» у напрямку м. Стрий.
При цьому, у керованому ним транспортному засобі, як на задній так і на передній осі були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, що у відповідності до вимог п. 31.4.5 «г» ПДР України забороняє експлуатацію транспортних засобів та впливає на курсову стійкість автомобіля.
Під час поїздки, в салоні автомобіля, на передньому сидінні пасажира перебувала ОСОБА_7 , а на задньому - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , що суперечить пункту 21.1 ПДР України, згідно якого перевозити пасажирів у транспортному засобі дозволяється тільки в кількості, що передбачена його технічною характеристикою.
Поза межами населеного пункту, неподалік с. Раківчик Коломийського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_5 рухався автомобілем зі швидкістю приблизно 100-140 км/год., що перевищувала максимально-допустиму на даній ділянці дороги та максимально-допустиму для водія зі стажем до 2-х років. При наближенні до заокруглення дороги ліворуч, будучи завчасно поінформованим про напрямок повороту дорожніми знаками 1.4.2 «Напрямок повороту, рух ліворуч» та маючи об'єктивну можливість своєчасно їх виявити, ОСОБА_5 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості, яка б дозволяла безпечно проїхати заокруглення дороги у ліву сторону, не справився з керуванням, виїхав на праве узбіччя та допустив занос керованого ним транспортного засобу, з подальшим виїздом за межі проїзної частини дороги у кювет, де відбулось перекидання автомобіля, під час якого пасажир ОСОБА_7 випала з салону.
При цьому водій ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.п. 2.3. б), 12.1, 12.6. б), 21.1., п. 31.4., 31.4.5. г).
У результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України, трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_7 загинула від отриманих тілесних ушкоджень.
26.09.2016р. ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Матеріалами клопотання також зазначено про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи неминучість покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що свідчить про достатню наявність підстав застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати житло, та покладення на нього обов'язків, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
З матеріалів клопотання вбачається, що 26 вересня 2016 року ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення -тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, показаннями свідків, протоколом слідчого експерименту, висновками інженерно-транспортних, судово-медичної експертиз та іншими доказами.
Прокурором доведено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, він не одружений, не працює та раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
При цьому, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати житло та покладення на нього додаткових обов'язків, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому у період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Івано-Франківська, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ухвала слідчого судді діє до 25 листопада 2016 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити Івано-Франківському ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1