Справа № 296/7430/16-к
1-кс/296/3057/16
12 вересня 2016 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокуратури Житомирської області, -
Адвокат ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокуратури Житомирської області, яка полягає у не розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 від 18.08.2016 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначила, що генеральною прокуратурою України на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/35096/16-к від 26.07.2016 року внесено відомості до ЄРДР за № 42016000000002014 від 02.08.2016 року за заявою ОСОБА_5 від 04.07.2016 року та матеріали кримінального провадження направлено до прокуратури Житомирської області для організації досудового розслідування.
18.08.2016 року до прокуратури Житомирської області шляхом надсилання рекомендованого листа було направлено клопотання в порядку ст. 220, ч. 6 ст. 223 КПК України. Дане клопотання було вручено адресату 22.08.2016 року, однак на день подання скарги до суду клопотання розглянуто не було, тому скаржник був змушений звернутись до суду з даною скаргою.
Представник скаржника в судове засідання не з'явилась. 12.09.2016 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд скарги без її участі. Скаргу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Додаткових пояснень не має.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги. Вказав, що на час розгляду скарги жодна особа у кримінальному провадженні в межах якого подано скаргу не перебуває в статусі потерпілого, при цьому статтею 220 КПК України чітко визначений перелік осіб, які мають право звертатись із клопотання, а тому враховуючи, що ОСОБА_5 у кримінальному провадженні перебуває у статусі заявника та свідка, а не потерпілого, його представник не наділений правом заявляти клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Також прокурор вказав, що 26.08.2016 року ОСОБА_4 було письмово роз'яснено, що відповідно до положень КПК України клопотання подане особою, яка не наділена відповідними повноваженнями, у зв'язку з чим воно по суті не розглядалось.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , як представником ОСОБА_5 , 18.0.82016 року на адресу прокуратури Житомирської області було відправлено клопотання про проведення слідчих дій у порядку статтей 220, ч. 6 ст. 223 КПК України у кримінальному провадженні № 42016000000002014, а саме проведення допиту, яке вручено адресату 22.08.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта».
Листом № 17/1-1082 від 26.08.2016 року прокуратурою Житомирської області було надано відповідь ОСОБА_4 на її клопотання, а саме повідомлено, що ОСОБА_5 є заявником та свідком у кримінальному провадженні, а тому відповідно до вимог ст.. ст.. 60,66,220 КПК України він та його представник не наділені правом заявляти клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
Положеннями ст.303КПК України встановлено певний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, в порядку вказаної статті може бути оскаржене бездіяльність прокурора, слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 2 та ч.5 ст. 55 КПК України права та обов'язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а у випадку встановлення обставин, що є підставою для відмови у визнанні потерпілим, рішення слідчого або прокурора з цього приводу повинно бути належним чином мотивовано.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_5 відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування, а тому слід вважати, що з моменту подання заяви про злочин у заявника виникли права та обов'язки потерпілого. Прокурором до суду не було надано жодного доказу, що відносно ОСОБА_5 виносилась постанова про відмову у визнанні потерпілим, а тому суд вважає необґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що скаржник та його представник не наділені правом заявляти клопотання у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню. Прийняття рішення про визнання бездіяльності прокурора неправомірною не передбачене ст. 307 КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати посадових осіб прокуратури Житомирської області вчинити дії визначені ст. 220 КПК України згідно клопотання ОСОБА_4 від 18.08.2016 року в інтересах ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1