Справа № 277/585/16-ц
Номер рядка звіту 30
Іменем України
"28" вересня 2016 р. смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Греська В.А.
при секретарі Сорока М.М.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила зобов'язати відповідачів відшкодувати їй майнову шкоду в натурі, надавши їй свою корову, або відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 12000 грн., 502,20 грн. упущеної вигоди, 900 грн. за послуги адвоката, 551,20 грн. сплаченого нею при подачі позову судового збору, а всього кошти в сумі 13953,40 грн., тобто по 6976,70 грн. з кожного. Вимоги мотивує тим, що 11.08.2016 року біля 17 години під час випасання корів в с. Сімаківка Ємільчинського району через винні дії пастухів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 загинула корова позивачки, віком 9 років, вагою біля 450 кг. Згідно акту клінічного обстеження ветеринарів від 11.08.2016 року у корови виявлено травму в області голови: пролом лобної кістки 5х5 см та підозра на перелом шийних хребців. При попередньому клінічному обстеженні корова була клінічно здорова.
Позивачка зазначила, що ринкова вартість корови становить 12000 грн. В серпні 2016 року через загибель корови її сім'я не споживала молоко та не здавала його заготівельникам, вартість якого за аналогічний період 2015 року становить 502,20 грн.
В судовому засіданні позивачка, її представник позов підтримали та просили його задовольнити, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, та додатково пояснивши, що 11 серпня 2016 року біля 17 години ОСОБА_5 повідомив, що їх корова лежить на полі і не встає. Через деякий час відповідач ОСОБА_3 повідомив чоловіка і коли прибули на поле, то відповідач ОСОБА_5 на їх запитання відповів, що не знає що трапилося і запропонував викликати ветлікаря. Прибувший ветлікар ОСОБА_6 виявив дірку в області голови 5х5 см з підозрою перелому шийних хребців та запропонував здати корову на вимушений забій. Викликаним автомобілем корову забрали на вимушений забій. Оскільки в неї погіршився стан здоров'я, вона звернулася за допомогою, а чоловік пішов додому. Відповідач ОСОБА_3 поїхав із заготівельниками і привіз та передав пізніше гроші в сумі 4300 грн. Череду, в якій 11.08.2016 року випасалася 41 корова, була черга випасати ОСОБА_3, а Саух випасав корів із ним із допомогою собаки. В пастуха є можливість слідкувати за кожною коровою. А якщо він не зміг слідкувати, то повинен був найняти стільки людей, щоб це зробити. Вину відповідачів вважає в тому, що вони не контролювали корів, не догледіли за її коровою, повинні були розборонити корів, якщо вони билися.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив суду, що 11 серпня 2016 року була його черга випасати корів, яких в череді була 41 корова. Відповідач ОСОБА_4 допомагав йому проганяти корів, оскільки на пастбище повинен був прийти син та допомагати випасати корів. Коли вони проганяли корів на пастбище в місце де є вода, побачив як корова ОСОБА_7, яка була без рогів розвернулася та вдарила корову позивачки. Він в цей час перебував на відстані біля 20 м. від даного місця. Корова позивачки впала на землю і ОСОБА_4 підбіг до даної корови. Про дану подію повідомив чоловіка позивачки. Прибувший до даного місця ветлікар ОСОБА_6, оглянувши корову, пояснив що її необхідно здати на вимушений забій. Викликаним автомобілем корову забрали заготівельники і оскільки чоловік позивачки відмовився їхати із ними, він поїхав за заготівельниками, щоб вони їх не обрахували. Заготівельники за прийняту корову передали йому 4300 грн., які він віддав чоловіку позивачки. Позов не визнає, оскільки ніяких неправомірних дій не вчиняв, подія трапилася випадково, своєї вини не вбачає.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав і пояснив суду, що 11.08.2016 року допомагав прогнати корів на пасовище відповідачу ОСОБА_3 черга якого була випасати корів, і який є йому зятем та проживає окремо. Коли проганяли корів на пасовище корова позивачки йшла з лівої сторони, а справа від неї йшла корова без рогів ОСОБА_7, яка розвернулася і нанесла удар лоб в лоб корові, яка належить позивачці, після чого дана корова впала на землю. Удар був дуже сильним. Про дану подію повідомили позивачку, її чоловіка. Прибувший ветлікар оглянув корову та запропонував здати на вимушений забій. Коли корова розвернулася та нанесла удар корові позивачки вони з ОСОБА_3 знаходилися на певній відстані від даного місця.
Свідок ОСОБА_8 показав суду, що 11 серпня 2016 року біля 17 години ОСОБА_5 повідомив йому, що на полі впала корова, яка належить його сім'ї. Прибувши на поле побачив як відповідач ОСОБА_4 держав за роги, шию його корову. До нього кинулася собака належавша Сауху, яку він прогнав. На його запитання, що трапилося Саух відповів, що не знає. ОСОБА_9 привіз ветлікаря ОСОБА_6, а він зателефонував ОСОБА_10 та запропонував прийти на поле. Прибувший ОСОБА_6 обстежив корову, виявив у голові дірку, підозру на перелом шийних хребців та повідомив, що корова не підлягає лікуванню, запропонувавши здати корову на вимушений забій. Викликаним автомобілем забрали корову заготівельники, з якими він не поїхав, а сказав відповідачу ОСОБА_3: «ти пас корів то і їдь». ОСОБА_3 передав йому гроші в сумі 4300 грн.
У суді свідок ОСОБА_10 пояснила, що 11 серпня 2016 року біля 18 години вона по проханню ОСОБА_8 прийшла на поле, де побачила лежавшу корову, яка належить позивачці. В дане місце приїхав ветлікар ОСОБА_6, який оглянув дану корову. Якою була розмова між присутніми особами не може повідомити. На другий день до неї приїхав чоловік позивачки та запропонував підписати акт, якого вона не читала, оскільки слабо бачить без окулярів. Даний акт вона підписала, оскільки рахувала, що цим підтверджує загибель корови.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 11.08.2016 року із ОСОБА_8, ОСОБА_6 приїхали на поле, де лежала корова, яка належить позивачці. ОСОБА_6 оглянув корову і чув, як він говорив за пошкодження. В цей день акт учасниками не складався і він його особисто підписав на другий день.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що працює завідуючим Яблунецькою дільничною лікарнею державної ветеринарної медицини. В серпні 2016 року, дату не пам'ятає, ветлікар ОСОБА_6 повідомив, що виїжджав на поле біля с. Сімаківка та оглядав корову, яка належить позивачці. Оскільки ОСОБА_6 в цей період перебував у відпустці, то він із його слів склав акт, в якому зазначив дату 11 серпня 2016 року. Дану корову він не бачив, клінічне обстеження корови не проводилося. Якщо корова не має рогів, то в неї є наріст, в якому збирається сила. Виникнення такого пошкодження як описав ОСОБА_6 можливе при ударі корів лоб в лоб, при цьому залежно від розміщення рогів корови, яка отримала пошкодження, в наносившої удари може не залишитися будь-яких пошкоджень.
У суді свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що по проханню чоловіка позивачки 11 серпня 2016 року біля 17 години він прибув на поле біля с. Сімаківка, де на землі лежала корова. Під час огляду через деякий проміжок часу він виявив пошкодження частини лобної кістки. Зовні пошкодження видно не було і він шляхом надавлювання пальцем виявив дане пошкодження, яке візуально визначив розміром приблизно 5см х 5 см. Розмір пошкодження ним не визначався. Крім цього він виявив підозру про пошкодження шийних хребців, про що повідомив власника та присутніх осіб, запропонувавши їм здати корову на вимушений забій. Інших пошкоджень на корові ним виявлено не було. Яка товщина була лобної кістки та точний розмір пошкодження повідомити не може, оскільки розтин корови та клінічне обстеження її не проводилося. Так як він в цей період перебував у відпустці, то запропонував завідуючому дільничною лікарнею ОСОБА_11 скласти акт, який ним було складено наступного дня з його слів. Вважає, що сам не міг скласти акт, оскільки перебував у відпустці. Як розміщувалися роги на корові позивачки не пам'ятає. Будь-яких пошкоджень на голові корови наносившої удари могло не залишитися, за винятком шерсті.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що 23.09.2016 року до неї звернулася позивачка та показала викладене відповідачами заперечення на позовну заяву, в якому вони покладають відповідальність за шкоду на неї. Вона пам'ятає, що коли трапилася пригода із коровою позивачки та говорили, що її корова нанесла удар даній корові, вона після повернення корови із пасовища ходила в підсобне приміщення, оглядала корову і будь-яких пошкоджень на голові корови не бачила. Корова, яку вона купила декілька років тому у чоловіка позивачки не є агресивною, вона її постійно обстежує і вважає, що належавша їй корова не могла вдарити корову позивачки, хоча не виключає вплив сторонніх чинників на поведінку корови.
Згідно акту від 11 серпня 2016 року комісія провела клінічне обстеження корови сивої породи віком 9 років при якому виявлено травму в області голови, діагноз: пролом лобної кістки та підозра на перелом шийних хребців. Травма наступила в результаті сильного удару, кругловидної форми, діаметром 5х5 см. Тварина вибула на вимушений забій.
(а. с. 8)
Суд даний акт вважає недопустимим доказом, оскільки в судовому засіданні встановлено, що клінічне обстеження корови не проводилося, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов не обгрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що між жителями с. Сімаківка Ємільчинського району була домовленість на позачерговий випас худоби. Корова, яка належала ОСОБА_1, 11 серпня 2016 року випасалася в громадській череді пастухом ОСОБА_3
Виходячи з наведених вимог закону випасання корів є відповідним усним зобов'язанням, згідно з умовами якого особи, що пасуть череду зобов'язані здійснювати й належний догляд за коровами.
Встановлено, що 11 серпня 2016 року біля 16 години 30 хвилин, коли пастух ОСОБА_3, та допомагавший йому проганяти корови ОСОБА_4 прогонили череду із 41 коровою до місця випасання та знаходилися на відстані біля 20 м. від корови позивачки, належавша ОСОБА_7 корова розвернувшись нанесла удар в голову корови позивачки, в результаті чого було причинено пошкодження та здано дану корову на вимушений забій.
Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поясненнями відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, якими вони заперечують проти позову та зазначають обставини причинення пошкодження корові позивачки з послідуючим направленням на вимушений забій, об'єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6 про обставини причинення пошкодження у корови, свідка ОСОБА_7 про те, що в цей же день говорили, що її корова вдарила корову позивачки і вона оглядала свою корову та не виявила будь-яких пошкоджень.
За змістом ст.1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та завданою шкодою, вини особи, яка завдала шкоди. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності суд вважає, що причиною настання негативних наслідків, які призвели до загибелі корови позивачки є «випадок» («казус»), оскільки особи ОСОБА_3, який випасав корів, ОСОБА_4, який допомагав проганяти корів, не тільки не передбачали можливості настання таких наслідків, а й не могли їх передбачити. «Випадок» виключає вину в поведінці особи. Відповідачі у даній конкретній обстановці, в якій корові позивачки було причинено пошкодження, не могли передбачити суспільно-небезпечні наслідки.
Крім цього відповідач ОСОБА_4 11.08.2016 року череду не випасав і не повинен нести відповідальність перед ОСОБА_1 за загибель корови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 526, 1166 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відшкодувати їй майнову шкоду в натурі, надавши їй корову, або відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 12000 грн., 502,20 грн. упущеної вигоди, 900 грн. за послуги адвоката, 551,20 грн. сплаченого нею при подачі позову судового збору, а всього кошти в сумі 13953,40 грн., тобто по 6976,70 грн. з кожного - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: ОСОБА_12