Справа № 274/4078/16-ц
Провадження № 2/0274/1583/16
29.09.2016 року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л., сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,
Позивачка, згідно заявленого позову, просить розірвати шлюб з відповідачем та стягувати з нього аліменти на 2 неповнолітніх дітей в розмірі по 700 грн.на кожну дитину. Вказує, що відповідач повинен надавати кошти дітям , він працює неофіційно,має заробіток бдизько 3 тисяч гривень ,проте участі в утриманні дочки та сина не приймає. Сім”я розпалась через відсутність взаємоповаги та любові, що призвело до окремого проживання.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала повністю. Ствердила,що вони з чоловіком продивають окремо з липня 2016 року, проте стосунки погіршувались поступово протягом останнього року .Рішенні розірвати є категоричним, примирення вона не бажає. В утриманні дітей відповідач участь приймає епізодично.
Відповідач позов визнав частково. Ствердив, що він намагався і намагається примиритись з дружиною, але вона не бажає, він заперечує щодо розірвання шлюбу .Вказав, що не працює, має епіздочині заробітки в середньому 1200 грн. на місяць, згоден платити аліменти в сумі 500 грн. на 2 дітей.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 4.02.2006 року, вони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про шлюб, про народження дітей ( а.с.8-10).
Сімейні правовідносини регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сімї.Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обовязками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.Відповідно до ст.ст.105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.Позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.Позивачка, як це вбачається з доводів позову та її пояснень суду , втратила почуття любові і поваги до чоловіка, примирення категорично не бажає.Відсутність намірів до примирення, втрата почуття любові, поваги свідчить, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, примушування до збереження шлюбу не допускається . Сім'я сторін розпалась остаточно і відновлена бути не може. Відповідно до ст. ст. 105, 112 Сімейного Кодексу України позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Статтею 113 Сімейного Кодексу України визначено право на вибір прізвища після розірвання шлюбу, позивачка просить відновити її дошлюбне прізвище ,її заява підлягає задоволенню.
На підставі ст.180 Сімейного Кодексу України відповідач зобов”язаний утримувати неповнолітніх дітей. Суд , при визначенні розміру аліментів, згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України, враховує вік і стан здоров”я дітей сторін ,їх потреби в харчуванні, одязі, забезпеченні всім мінімально необхідним .Суд також враховує, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років встановлено в розмірі 1531 грн.
Письмові докази в справі (а.с.11-12 ) свідчать, що діти сторін зареєстровані і проживають з позивачкою, яка отримує заробітну платув середньому близько 1850 грн..Відповідач не працює з вересня 2014 року (а.с.26).Інших доказів, які б впливали на визначення розміру аліментів сторонами не надано.
Згідно вимог ст.. 182, ст..184 Сімейного Кодексу України розмір аліментів може бути визначений в твердій грошовій сумі в разі, якщо платник має нерегулярний дохід. Суд також враховує ,що згідно ч. 3 статті 11 Закону України “Про охорону дитинства” батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Статтями 18,27 Конвенції про права дитини (ратифiковано Постановою ВР N 789-12 вiд 27.02.91) визначено, що дiти мають право на особливе пiклування i допомогу; першочергова увага повинна придiлятися якнайкращому забезпеченню iнтересiв дитини; дитинi необхідно забезпечити такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батькiв, i з цiєю метою вживати всi вiдповiдні заходи; кожна дитина має право на рiвень життя, необхiдний для фiзичного, розумового, духовного, морального i соцiального розвитку. Батьки несуть основну вiдповiдальнiсть за забезпечення можливостей умов життя, необхiдних для розвитку дитини". Суд на підставі наведених вище вимог закону та представлених доказів прийшов до висновку про частково задоволення позову в частині вимог про стягнення аліментів.Суд визначає розмір аліментів 500 грн. на місяць на кожну дитину , беручи до уваги права й обов'язки її батькiв,можливість та потребу в наданні утримання .
З відповідача ,згідно з ст. 88 ЦПК України суд стягує в дохід держави та на користь позивачки витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 88,212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів задоволити частково.
Шлюб , зареєстрований 4 лютого 2006 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 , Бердичівським міським відділом РАЦС ,актовий запис № 62, розірвати.
Копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану по м.Бердичеву для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 -Василішина .
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,народився і проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працюючого , на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500 грн.на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26.07.2016 року і до повноліття дітей.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,2грн. витрат по сплаті судового збору, на користь державного бюджету - 551,2 грн. судового збору.
Рішення про стягнення аліментів підлягає обов”язковому негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя :