Справа №295/7807/16-к
Категорія 2
1-кп/295/397/16
09.09.2016 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016060020003422 від 20.05.2016 р. стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, громадянки України, проживаючої АДРЕСА_1 , працюючої КП «Житомирміськводоканал» контролером, розлученої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 3 групи, раніше не судимої,
по обвинуваченню за ст. 125 ч. 1 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
19.05.2016 близько 18 години у ОСОБА_6 , яка перебувала поблизу будинку № 6 по пров. Войкова в м. Житомирі, на ґрунті тривалих неприязних відносин виник словесний конфлікт із раніше знайомою їй ОСОБА_5 . В ході даного конфлікту у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, підійшла до ОСОБА_5 ззаду та своєю правою рукою схопила останню за волосся, після чого застосовуючи фізичну силу почала тягти останню до землі, внаслідок чого вирвала частину волосся.
В результаті вказаних дій, ОСОБА_6 умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на волосяній частині голови та травматичної епіляції (видалення волосся) на голові, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
Своїми діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена визнала частково свою винність у вчиненні інкримінованих дій, вказавши, що вона дійсно мала неприязненні стосунки з потерпілою, так як причиною стала поведінка останньої, яка звабила її чоловіка. Вона декілька разів намагалася потрапити до керівництва потерпілої, а тому 19 травня теж записувалася на прийом. Потім зі своєю знайомою йшли до Сінного ринку, коли йшли по провулку вона позаду себе побачила потерпілу, оскільки остання їй телефонувала тривалий час, вирішила запитати причини такої наполегливості, а тому зупинилася, щоб її дочекатись. Під час спілкування потерпіла намагалася пальцями рук доторкнутися до її очей, а тому з метою захисту схопила останню за волосся, в цей час підійшов якийсь чоловік, який їх розвів, оскільки вона дійсно схопила потерпілу за волосся з метою захисту, вважає, що не повинна відшкодовувати позов.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Потерпіла ОСОБА_5 вказала, що вона проживає однією сім'єю з ОСОБА_7 , який раніше був чоловіком обвинуваченої, яка постійно протягом тривалого часу 2016 року вчиняє конфлікти, приходить до неї на роботу, сторожує її біля роботи, декілька разів намагалася проникнути до квартири, а коли потрапила до неї, вчинила сварку та пошкодила посуд, налякавши малолітню дитину. Чатує її біля роботи, телефонує, обзиває, вчиняє різні інші протиправні дії. 19 травня 2016 року, коли вона після закінчення роботи йшла додому провулком, до неї підскочила обвинувачена, яка була разом зі своєю приятелькою ОСОБА_8 , почала обзивати, схопила за волосся та спричинила пошкодження його, їх розборонив її колега ОСОБА_9 .. Вважає, що такими діями обвинуваченої їй спричинено не тільки матеріальну шкоду, але й моральну, оскільки обвинувачена спричинила їй фізичний біль та страждання, приниження честі та гідності, все це оцінює у розмірі 40000 грн..
Свідок ОСОБА_10 вказав, що після закінчення робочого часу він будучи на східцях будинку податкової бачив як ОСОБА_11 йшла додому та повернула до провулку. Через декілька хвилин він також прямував додому через цей же провулок, коли зайшов до нього то побачив попереду жінок, одна з яких була ОСОБА_11 , інша обвинувачена, яка тримала потерпілу за волосся, на звернення потерпілої він намагався розборонити їх, це йому все таки вдалося. При цьому мав на руках подряпини від парасольки, так як у обвинуваченої та її подруги вони були в руках. При цьому обидві жінки висловлювалися щодо потерпілої нецензурними словами, причину поведінки він зрозумів так, що обвинувачена сварилася з приводу чоловіка. В послідуючому він також проводжав потерпілу після роботи до зупинки, з метою недопущення подібного.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що десь за тиждень до події потерпіла попросила провести її, так як її чатувала якась жінка. Вони вдвох з ОСОБА_13 пішли з роботи в напрямку магазину «Вопак», де до них підійшла обвинувачена та почала принижувати потерпілу. На її зауваження вона не реагувала, вимагала залишити чоловіка, погрожувала. Їй відомо про те, що обвинувачена приходила до них на роботу, писала листи в яких висловлювалася негативно щодо потерпілої, це обговорювалося на роботі, при цьому зазначене є неправдивим, так як протягом 20 років служби потерпілої в органах вона відома як порядна людина, добра матерір, не мала ніколи зауважень щодо своєї поведінки та виконання посадових обов'язків.
Свідок ОСОБА_14 вказав, що був у зареєстрованому шлюбі з обвинуваченою, розлучився в 1999 році, періодично проживав з обвинуваченою разом, проте на початку 2015 року обвинувачена викинула його речі. З того часу він з нею не проживав, так як має своє житло, окрім того почав проживати з ОСОБА_5 .. Десь з початку 2016 року обвинувачена стала дошкуляти потерпілій, обмальовувала двері до квартири, зайшовши до квартири потерпілої побила посуд, неодноразово дзвонила не тільки потерпілій та і йому, висловлювалася нецензурно, писала різні повідомлення, ходила до потерпілої на роботу, ходила за нею, погрожувала. 19 травня потерпіла зателефонувала йому та повідомила про конфлікт. Він приїхав до міліції, де була потерпіла, вона була знервована, бачив спричинені пошкодження на голові - синяк, потім десь приблизно місяць бачив, що з травмованої частини голови випадало волосся. На сьогоднішній день він зустрічає потерпілу з роботи, якщо не має можливості, то це роблять колеги, так як є побоювання повторного нападу з боку обвинуваченої.
За висновком експерта № 1306 від 20.05.2016 у ОСОБА_5 виявлено синець на волосистій частині голови та травматичну епіляцію (видалення волосся) на голові, які утворилися від дії тупих твердих предметів, та відносяться до тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Досліджені докази підтвердили, що внаслідок дій обвинуваченої потерпілій були спричинені тілесні ушкодження 19 травня 2016 року.
Суд не приймає до уваги показання обвинуваченої щодо захисту, так як усі докази в своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачена неодноразово приходила до потерпілої на роботу до 19 травня, тобто їх зустріч не була випадковою в той день, окрім того в телефонних розмовах погрожувала в застосуванні насильства, яке мало місце 19 травня, тобто обвинувачена вчинила свої дії з умислом, а не внаслідок самозахисту.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені в ст. 65 КК України.
Обставини, які пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України або які обтяжують відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вчинений злочин згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Обвинувачена раніше не судима, на обліку ніде не перебуває, є інвалідом 3 групи, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, а тому суд вважає, що покарання може бути обране не у максимальному виді та розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
Речових доказів, процесуальних витрат не має. Арешт на майно обвинуваченої не накладався. Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов потерпілої щодо відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення частково, оскільки дійсно внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій було спричинено тілесні ушкодження, які потягли за собою фізичний біль та страждання, окрім того стали відомі подробиці життя потерпілої колегам, стороннім особам, а тому суд вважає, що такі дії обвинуваченої дійсно спричинили моральну шкоду. Щодо розміру шкоди, то суд вважає, що вказана потерпілою сума є невідповідною, а тому зменшує її до 10000 грн..
Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_15 винуватою за ст. 125 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді ШТРАФУ у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_16 на користь потерпілої ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн..
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1