Справа № 274/4085/16-к
Провадження №1-в/0274/1537/16
30.09.2016 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,
за участю секретаря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,
представника РВК №73. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бердичеві провадження за заявою про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Некрасове, Красногвардійського району, Автономної Республіки Крим, українця, громадянина України, з неповною середньо освітою, неодруженого, до засудження працював охоронцем, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: 1) 24.07.1989 року за ст.140 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців виправних робіт з утриманням 20% заробітної плати; 2) 24.07.1991 року за ст.ст.140 ч.3, 43 КК України до 2 років 6 місяців 3 днів позбавлення волі, 17.12.1992р. звільнений умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 10 днів; 3) 15.03.1996 року за ст.206 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.09.1998р. в порядку ст.4 Закону України „Про амністію у 1998 році”; 4) 23.09.1999 року за ст.206 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.12.2001р. по відбуттю строку покарання,
На розгляд до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_6 із клопотанням про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким: у виді арешту.
Згідно подання та матеріалів особової справи, ОСОБА_6 засуджений 04.02.2003 року Апеляційним судом Київської області за ст.ст.152 ч.4, 115 ч.2 п.2, 10, ст.ст.70, 96 ч.2 КК України до 15 років позбавлення волі із примусовим лікуванням від алкоголізму.
Постановою Староміського суду м. Вінниці від 09.07.2007 року примусове лікування від алкоголізму припинене.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 28.03.2016 року час попереднього ув'язнення засудженого в період з 30.08.2002 року по 18.03.2003 рік зараховано до строку відбування покарання в порядку ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання - 30.08.2002 року, кінець строку - 14.02.2017 року, 2/3 строку покарання відбув 30.08.2012р.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 02.04.2003 року. Під час тримання в СІЗО м. Києва вимог режиму утримання не порушував стягнень не мав. Не заохочувався.
З 24.04.2003 року відбував міру кримінального покарання в УВП (№1) м. Вінниця. За час відбування покарання допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашене у встановленому законом порядку. Один раз заохочувався.
З 08.05.2008 року відбував міру кримінального покарання в Бердичівській виправній колонії (№70) в Житомирській області. За час відбування покарання допустив п'ять порушень вимог режиму відбування покарання, за що чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, один раз проводилась бесіда виховного характеру. Чотири рази заохочувався.
З 15.09.2011 року відбуває міру кримінального покарання в Райківській виправній колонії Житомирської області (№73). За час відбування покарання характеризується наступним чином.
Порушень вимог режиму відбування покарання не допускає, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Два рази заохочувався. На виробництві колонії працевлаштований різноробочим. Ставлення до праці посереднє, працює тільки під наглядом представників адміністрації. Ініціативи до участі у суспільно-корисній праці не проявляє. Приймає участь у благоустрої місць позбавлення волі. У відношенні до представників адміністрації тактовний, виконує їх законні вимоги. Спокійний, мовчазний, скритний. Зовні охайний, дотримується правил санітарії та гігієни. В колі засуджених не конфліктний. Дружні стосунки підтримує із обмеженим колом засуджених. Світогляд розширює шляхом читання періодичної преси та перегляду телевізійних програм. Підтримує зв'язки з рідними шляхом листування отримує посилки та передачі. Займається за програмою диференційованого виховного впливу «Освіта». За даною програмою займається формально. Вину у скоєному злочині визнав. Позову за виконавчими листами не має.
Згідно наявного в матеріалах особової справи засудженого витягу з протоколу №47 від 20.09.2012р., за результатами розгляду комісії при Райківській ВК №73 питання подання матеріалів в суд щодо заміни засудженому ОСОБА_6 не відбутої частини покарання більш м'яким, прийнято рішення про відмову у поданні матеріалів до суду у зв'язку з тим, що останній не став на шлях виправлення (особова справа с.123).
Згідно наявного в матеріалах особової справи засудженого витягу з протоколу №42 від 25.12.2013р., за результатами розгляду комісії при Райківській ВК №73 питання подання матеріалів в суд щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 , прийнято рішення про відмову у поданні матеріалів до суду у зв'язку з тим, що останній не довів свого виправлення (особова справа с.198).
В судовому засіданні представник адміністрації виправної установи щодо задоволення заяви засудженого заперечив. При цьому суду повідомив, що засуджений працевлаштований на виробництві колонії, однак до праці ставиться не сумлінно, норми виробітку не виконує та тому заохочень впродовж останнього року не отримував. Участь у суспільно-корисній праці він приймає за вказівками представників адміністрації установи, ініціативи у цьому не проявляє. Участі у виховних заходах, які проводяться в установі а також у роботі самодіяльних організацій не приймає, пояснюючи це своєю зайнятістю на виробництві. Засуджений навчається у школі, однак робить це без бажання, під наглядом адміністрації.
Захисник подану засудженим заяву підтримав. Просить зважити на незначний строк покарання, який залишився до відбуття засудженому, та прийняти обґрунтоване рішення.
Прокурор вважає, що відсутність у засудженого заохочень і стягнень впродовж останнього року не може свідчити про його небажання виправитись, оскільки він працює та приймає участь у суспільно-корисній праці. У зв'язку з цим, на його думку, заява засудженого може бути задоволеною.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви засудженого.
Так, згідно положень ст.82 КК України, заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована судом, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Ст.130 Кримінально-виконавчого кодексу України заміну не відбутої частини покарання більш м'яким визначено як один з видів заохочення для осіб, засуджених до позбавлення волі. Правом застосування заходів заохочення до засуджених, згідно ст.135 ч.1 КВК України, користуються начальник колонії, а також його прямі начальники.
Порядок дострокового звільнення від відбування покарання встановлено ст.154 КВК України. Відповідно до даного порядку, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Наведені норми закону вказують на те, що саме адміністрація установи виконання покарань повинна дійти висновку про те, що особа, яка відбуває покарання, довела що стала на шлях виправлення. Проте, зі змісту досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що такого висновку адміністрація установи не дійшла.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким” (п.17), судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Таким чином, при прийнятті рішення по суті справи, суд враховує також те, що ОСОБА_6 має ряд непогашених судимостей та відбуває покарання за скоєння особливо тяжкого злочину пов'язаного із зґвалтуванням та позбавленням життя малолітньої дитини. В минулому до нього застосовувалось умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, однак належних висновків він для себе не зробив та злочинну діяльність продовжив.
За період відбуття покарання він характеризується неоднозначно: неодноразово допускав порушення порядку відбуття покарання, за що на нього накладались дисциплінарні стягнення, разом з тим також працював та отримував заохочення. При цьому, за період відбуття покарання у Райківський ВК №73, який складає понад п'ять років, отримав лише два заохочення. Строк, який залишився йому до відбуття, є дійсно незначним. Проте, впродовж останнього року відбуття покарання, його поведінка має тенденцію до погіршення: він працює, однак норм виробітку не виконує та заохочень не отримує, ініціативи у суспільно-корисній праці не проявляє, участі у роботі самодіяльних організацій або проведенні виховних заходів в установі не приймає, за програмою диференційованого виховного впливу «Освіта» займається формально.
Викладене свідчить про те, що засуджений лише стає на шлях виправлення, та застосування до нього пільги передбаченої ст.82 КК України на даний час буде передчасним.
На підставі викладеного та керуючись ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про застосування щодо нього положень ст.82 КК України та заміни не відбутої частини покарання більш м'яким відмовити за безпідставністю.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з моменту отримання копії.
Суддя: ОСОБА_1