Справа № 182/4133/16-ц Головуючий в і-й інстанції
Провадження №22ц/774/1893/К/16 суддя Тихомиров І.В.
Категорія - 81 (ІІІ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.
за участю секретаря: Чубіної А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представник Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - Логвиненко Тетяна Миколаївна, -
У липні 2016 року ОСОБА_2, в інтересах якої діяв представник ОСОБА_3, звернулася до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що 28 липня 2016 року вона з офіційного сайту Державного підприємства «Сетам» випадково дізналася, що належне їй на праві власності вбудоване нежитлове приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, передано на прилюдні торги, які призначенні на 04 серпня 2016 року. Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження цього ж дня, заявник довідалася, що 04 червня 2013 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист у цивільній справі №2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження за даним виконавчим листом, однак, у порушення ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови про відкриття виконавчого провадження не була направлена боржнику ОСОБА_2
11 квітня 2016 року було проведено оцінку належного ОСОБА_2 нерухомого майна з істотно заниженою вартістю, яка у порушення ч.ч. 3,4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не була вручена боржнику.
З огляду на те, що така бездіяльність державного виконавця порушує її права, як сторони виконавчого провадження, просила суд: визнати рішення та дії державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі, щодо передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2016 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано дії державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. щодо примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду на підставі виконавчого листа № 2/0182/145 виданого 04.06.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 2711300,35 грн. зі стадії надіслання боржнику ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. неправомірними.
В іншому відмовлено.
В апеляційній скарзі Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області просить ухвалу суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, матеріали виконавчого провадження дійсно не містять доказів вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, однак є достатньо доказів, які свідчать про обізнаність ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження №38953287, а саме: 16 жовтня 2013 року у присутності ОСОБА_2 було складено акт опису та арешту нерухомого майна боржника (вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1), яке остання прийняла на відповідальне зберігання та отримала копію цього акту; 22 жовтня 2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця із заявою про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення; 12.02.2014 року державним виконавцем призначено експерта для визначення вартості описаного майна, висновок якого було направлено на адресу боржнику ОСОБА_2, яка у жовтні 2014 року надала до виконавчої служби письмові заперечення на цей висновок. Наведене свідчить, що ОСОБА_2 було відомо про відкриття виконавчого провадження №38953287, однак вона не скористалась своїм право на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця в установлені законом строки, а питання про відновлення цих строків нею не ставиться.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін ухвалу суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги і письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. щодо примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду на підставі виконавчого листа № 2/0182/145 виданого 04.06.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 2711300,35 грн. зі стадії надіслання боржнику ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. є неправомірними та заявниця в установлений законом строк звернулася до суду з даною скаргою.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Пропуск зазначених строків, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила статті 72 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.
При вирішенні судом питання, на якій стадії процесу слід залишити скаргу без розгляду, необхідно керуватися такими обставинами.
Якщо оскаржуються дії чи рішення з чітко визначеним строком оскарження, наприклад, з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства. При цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.
Якщо зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, то суд має два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи. Суд у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.
У разі якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог статті 73 ЦПК України.
Відповідно до ст. ст. 72, 73 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, то суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК України не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
Наведене не суперечить роз'ясненням, що викладені в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», де зазначене, що строки для оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Отже, право на подання до суду скарги на дії та бездіяльність державного виконавця втрачається із закінченням десятиденного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, однак за наявності відповідного клопотання суд, з урахуванням обставин справи, може поновити пропущений процесуальний строк, інакше подана скарга залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М. від 26 червня 2013 року відкрито виконавче провадження №38953287 за виконавчим листом №2/0182/145, виданим Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 04 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 2 711 300,35 грн. (а.с. 59).
16 жовтня 2013 року державним виконавцем, в межах виконавчого провадження за виконавчим листом №2/0182/145 виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 04 червня 2013 року, у присутності ОСОБА_2, було описане та накладено арешт на належне на праві власності ОСОБА_2 нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт №6-952, а майно ОСОБА_2 прийняла на відповідальне зберігання та отримала копію цього акту, про що свідчить її підпис (а.с. 63-64).
Тобто, 16 жовтня 2013 року ОСОБА_2 було відомо про перебування на виконанні у Нікопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчого провадження за виконавчим листом №2/0182/145 виданим Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 04 червня 2013 року, і саме з цього часу починається перебіг десятиденного строку для звернення до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, яка виражається у ненаправленні на адресу боржника копії ухвали про відкриття виконавчого провадження.
Факт обізнаності ОСОБА_2 про те, що на виконанні у Нікопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавчий лист №2/0182/145, за яким відкрито виконавче провадження, також підтверджується заявою від 22 жовтня 2013 року її представника ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 68).
Доводи ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про те, що вони не скористалися цією заявою та не ознайомлювалися з матеріалами виконавчого провадження не мають правового значення для розгляду даної скарги, адже саме звернення до державного виконавця свідчить про обізнаність заявника про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, 15 липня 2014 року суб'єктом оціночної діяльності на підставі постанови державного виконавця від 12.02.2014 року по виконавчому провадження №38953287 було проведено оцінку нерухомого майна (вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1) та надано відповідний висновок, який отримано особисто ОСОБА_2 24.09 2014 року (а.с. 73), а 09.10.2014 року нею надано письмові заперечення проти результатів оцінки (а.с. 72).
Отже, колегією суддів встановлено, що про відкриття виконавчого провадження №38953287 боржнику ОСОБА_2 було достеменно відомо ще 16 жовтня 2013 року та на протязі тривалого часу нею вчинялися активні дії щодо даного виконавчого провадження (отримання описаного та арештованого майна на зберігання, звернення через свого представника ОСОБА_3 до державного виконавця із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, отримання висновку про оцінку майна та надання на нього письмових заперечень), і саме з цього часу, у випадку, якщо боржник ОСОБА_2 вбачала у діях чи бездіяльності порушення її прав, остання мала право на звернення до суду у десятиденний строк із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не пропущено процесуальний строк на звернення до суду із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця суперечить матеріалам справи та спростовується вищевикладеним.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, тобто судом не проведено повного та всебічного з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно скасувати та постановити нову ухвалу про залишення скарги ОСОБА_2 в частині визнання рішення та дій державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі щодо передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними - без розгляду, з огляду на те, що заявником пропущено процесуальний строк встановлений ст. 385 ЦПК України та питання про поновлення цього строку нею не ставиться.
Крім того, колегія суддів роз'яснює ОСОБА_2, що залишення без розгляду її скарги на дії державного виконавця не перешкоджає повторному зверненню до суду із аналогічною скаргою та порушенню перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2016 року в частині визнання рішення та дій державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі щодо передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними - скасувати.
Скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині визнання рішення та дій державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М., направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі щодо передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними - залишити без розгляду.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: