Справа № 216/4640/16-к
Провадження № 1-кс/216/2529/16
про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
29.09.2016 м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подав слідчий військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного гарнізону України лейтенант юстиції ОСОБА_6 у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040630000120 від 22 вересня 2016 року року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
29 вересня 2016 року до суду надійшло клопотання слідчого військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного гарнізону України лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дане клопотання мотивоване наступним.
Згідно наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 393 від 21.08.2016 року ОСОБА_7 з 18.09.2016 року проходить військову службу на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 у військовому званні майора.
Як керівник місцевого органу військового управління ОСОБА_7 згідно п.п. 1, 3, 4, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013 року, пункту 1 Примітки до статті 364 та пункту 2 Примітки до статті 368 Кримінального кодексу України № 2341-III від 05.04.2001 року, своїх функціональних обов'язків, є представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище.
22 вересня 2016 року біля 08 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся ОСОБА_4 з приводу оформлення тимчасового посвідчення взамін військового квитка, яке він раніше втратив та яке необхідне йому для зміни реєстрації місця проживання.
Знаючи, що для оформлення вказаного військово-облікового документа обов'язковою умовою є проходження військово-лікарської комісії на предмет придатності до військової служби, що може зайняти тривалий проміжок часу, і бажаючи отримати його якнайшвидше, ОСОБА_4 того ж дня біля 09 год. 30 хв. звернувся з даного приводу безпосередньо до ОСОБА_7 , з яким раніше знайомий не був, однак достовірно знав, що останній являється військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 .
Тоді ж ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів позитивного вирішення своїх особистих питань, пов'язаних із зміною реєстрації місця проживання, та з метою одержання в максимально стислі строки необхідного для цього тимчасового посвідчення взамін військового квитка встановленого зразка, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 являється службовою особою, яка займає відповідальне становище, запропонував останньому надати без законних на те підстав грошові кошти, тобто неправомірну вигоду за вирішення питання щодо оформлення зазначеного військово-облікового документа без проходження військово-лікарської комісії та в максимально стислі строки.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 27.09.2016 року біля 14 год. 15 хв. в службовому кабінеті ОСОБА_7 № НОМЕР_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 надав останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в національній валюті України в сумі 1 000 грн. за вчинення ОСОБА_7 в його інтересах зазначених вище дій з використанням свого службового становища.
Таким чином, 27 вересня 2016 року біля 14 год. 15 хв. ОСОБА_4 в службовому кабінеті військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_7 № 7 в приміщенні вказаного військкомату за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів позитивного вирішення своїх особистих питань, пов'язаних із зміною реєстрації місця проживання, та з метою одержання в максимально стислі строки необхідного для цього тимчасового посвідчення взамін військового квитка встановленого зразка, усвідомлюючи, що надає грошові кошти без законних на те підстав, тобто неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в національній валюті України в сумі 1 000 грн. за вчинення ним в його інтересах дій з використанням свого службового становища - за вирішення питання щодо оформлення тимчасового посвідчення взамін військового квитка встановленого зразка без проходження військово-лікарської комісії та в максимально стислі строки, чим вчинив надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 року).
Крім того, 28 вересня 2016 року ОСОБА_4 оголошено про підозру та допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і дав змістовні показання, які повністю підтверджують обставини вчиненого ним злочину, його вину та узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, є отримані у визначеному законом порядку дані про наданням ним ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в національній валюті України в сумі 1 000 грн. за вчинення ним в його інтересах дій з використанням свого службового становища - за вирішення питання щодо оформлення тимчасового посвідчення взамін військового квитка встановленого зразка без проходження військово-лікарської комісії та в максимально стислі строки.
Ці обставини містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , допиті підозрюваного ОСОБА_7 та інших матеріалах досудового розслідування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» - «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою». Разом з цим, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Зважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме:
1. Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
2. Має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
3. Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.
4. Залишаючись на волі підозрюваний має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а саме продовжити вчиняти зазначений злочин, переховуючись від органів слідства та суду.
Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеної Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям п. 35 рішення ЄСПЛ «Лательє проти Франції».
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та наявність ризиків, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою для запобігання цим ризикам є недостатнім, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що йому загрожує, вік, стан здоров'я та майновий стан, його репутацію, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізувати ризики, що існують, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 197 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, а саме особисте зобов'язання чи домашній арешт, враховуючи відсутність судимостей у підозрюваного, не усвідомлення ним наслідків вчинення інкримінованого йому злочину, повне визнання вини, стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця проживання та міцних соціальних з'язків, який одружений і має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, клопотання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181,183, 193-196, 369-372 КПК України ,
Клопотання слідчого військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного гарнізону України лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 15 години 20 хвилин 27 листопада 2016 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання або реєстрації;
- не залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 у період часу з 21:00 години до 08:00 години.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою контролю передати для виконання до Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію зазначеної ухвали мені ________________________________________________
_________________________________________________ (повне прізвище ім'я, по-батькові)
вручено “____” __________ 201__ року о “____” годині “____” хвилин...
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний __________________ (підпис)