Єдиний унікальний номер справи 185/7799/16-к
Провадження № 1-кп/185/445/16
28 вересня 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЕРДР за №12016040370002009, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого робітником Позашкільного навчального закладу дитячо-юнацької спортивної школи Павлоградської міської ради, неодруженого, судимого: 1) 16.05.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 12.08.2014 року за амністією; 2) 06.05.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік з випробуванням на 1 рік, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 -
за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
16.07.2016 року приблизно о 17.18 годині обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись біля магазину ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти-106», що розташований по вул. Центральній, 61/1 м.Павлограда, та побачивши на велосипедній парковці біля вказаного магазину велосипед марки «Україна» Харківського велосипедного заводу ім. Петровського, модель 33 чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 , реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх злочинних дій, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисних мотивів, повторно, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Україна» Харківського велосипедного заводу ім. Петровського. З місця вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_5 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток у розмірі 1136 гривень.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 вину за ст.185 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що влітку 2016 року, точної дати не пам'ятає, приблизно о 17.00 годині він проходив біля магазину «АТБ» в центрі м.Павлограда біля квіткового магазину. На парковці для велосипедів побачив велосипед марки «Україна». Скориставшись тим, що поруч власника не було, він викрав велосипед та в подальшому продав за 270 гривень. Гроші витратив на продукти харчування. У скоєному розкаявся. Потерпілому компенсував усі витрати. Просив суд розглядати провадження із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини провадження, пред'явлене обвинувачення йому зрозуміле, і він їх не оспорює. Також розуміє, що позбавляється права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку, і це його добровільна та істина позиція. При призначенні міри покарання просить не позбавляти його волі.
Потерпілий в судовому засідання пояснив, що влітку 2016 року приблизно о 17.00 годині приїхав до магазину «АТБ» по вул. Центральній м.Павлограда на власному велосипеді марки «Україна» чорного кольору з білими полосами. Велосипед залишив на майданчику парковки біля магазину. Сам зайшов до магазину на п'ять хвилин. Вийшовши з магазину, побачив, що велосипед вкрадений. Обійшовши магазин та не знайшовши велосипеда поруч, звернувся до поліції. При обранні міри покарання обвинуваченому просить не позбавляти його волі. Всі завдані збитки йому повністю компенсовані, будь-яких претензій він до обвинуваченого не має.
Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності з ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.
До них відносяться:
витяг з кримінального провадження №12016040370002009, постанова про визнання речовими доказами, висновок судово-товарознавчої експертизи №4078-16 від 07.09.2016 року, розписки потерпілого.
Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення його до категорії злочинів середньої тяжкості згідно ст.12 КК України, обстановку і спосіб вчинення злочину, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, повне відшкодування завданих збитків.
Обставинами, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття і повне визнання вини, повне відшкодування завданих збитків.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Як орієнтує Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року в пункті 26 - у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, пом'якшуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі.
У зв'язку з чим, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин в період невідбутого покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.05.2016 року, за яким був засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік, суд вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за поставленим вироком від 06.05.2016 року та призначити остаточне покарання до відбуття у виді позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 була обрана у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід не підлягає змінам.
Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, згідно акту Дніпропетровського НДІСЕ МЮУ на проведення криміналістичної експертизи було витрачено 176.20 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 176.20 гривень.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України:
-диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «АТБ», долучений до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили підлягає збереженню разом з матеріалами кримінального провадження.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за постановленим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.05.2016 року, визначивши обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити обрану: особисте зобов'язання.
Після набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_5 взяти під варту з утриманням в Дніпропетровській установі виконання покарань УДПтСУ в Дніпропетровській області.
Строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття останнього під варту.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи експертами Дніпропетровського НДІСЕ МЮУ у розмірі 176.20 гривень.
Речові докази: диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «АТБ», долучений до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати разом з матеріалами кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1