Провадження № 22-ц/774/4447/16 Справа № 209/277/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 24
30 серпня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Максюти Ж.І.,
суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,
за участі секретаря: Григор'євої В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача не обліковувати та не нараховувати йому заборгованість за теплопостачання попереднього власника квартири по вул. Ніколенко, 11-2, у м.Дніпродзержинську, яка виникла з вини попереднього власника квартири в період з грудня 2007 року по жовтень 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що він є власником квартири за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Ніколенко, 11-2, на підставі договору дарування від 27.10.2015 року. Після придбання квартири він звернуся до відповідача з проханням не пред'являти йому заборгованість за теплопостачання попереднього власника, і з проханням укласти з ним договір про надання послуг теплопостачання, однак відповідачем йому було повідомлено за відсутністю юридичних підстав для списання або скасування зазначеної заборгованості за теплопостачання. Вважає дії відповідача незаконними, необгрунтованими та такими, що порушують його права.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 з 27.10.2015 року є власником квартири за адресою м.Дніпродзержинськ, вул. Ніколенко, 11-2, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9), договором дарування квартири від 27.10.2015 року (а.с. 8).
11 листопада 2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням не пред'являти йому заборгованість за теплопостачання, яка виникла з вини попереднього власника квартири, і відкрити особовий рахунок на його ім'я, після чого особистий рахунок на сплату послуг теплопостачання був переоформлений на ОСОБА_2, однак листом відповідача від 18.11.2015 року йому було повідомлено про відсутність юридичних підстав для списання або скасування зазначеної заборгованості за теплопостачання (а.с. 10).
Згідно виписки по особовому рахунку № 341102 на квартиру за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Ніколенко, 11-2 (а.с. 11-12) заборгованість за отриманні послуги теплопостачання за вказаною адресою станом на 12.11.2015 року становить 6820,95 грн.
Як встановлено судом, відповідач з вимогами про стягнення заборгованості з позивача за надані послуги теплопостачання в порядку позовного або наказного провадження до суду на теперішній час не звертався.
Крім того, як вбачається з листа відповідача від 18.11.2015 року (а.с. 10 оберт), відділом абонентним підприємства та юридичним відділом відповідача, буде підготовлена позовна заява до суду на стягнення з попереднього квартиронаймача ОСОБА_3 заборгованості а теплопостачання у судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обравши спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача не обліковувати та не нараховувати йому заборгованість за теплопостачання попереднього власника квартири по вул. Ніколенко, 11-2, у м. Дніпродзержинську, позивач у відповідності до вимог ст.ст. 3, 10, 60 ЦПК України на засадах змагальності не довів порушення його прав зі сторони відповідача КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа" переконливими, належними та допустимими доказами, а також правову та фактичну підставу заявлених ним вимог, а від так вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підтверджуються матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростований, які також не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення.
Посилання скарги на ті обставини, що наявна заборгованість за комунальні послуги, яка накопичена попереднім власником є перешкодою для встановлення автономного опалення, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки є необґрунтованими та передчасними, так як доказів створення перешкод з боку Віповідача проти встановлення такого виду опалення Позивачем матеріали справи не містять.
Посилання скарги на правильність обраного способу порушеного права, з посиланням на ст.16 ЦК України, не дають підстав для скасування рішення суду, так як вказані посилання виникають в апелянта внаслідок особистого тлумачення норм матеріального права.
Окрім того, Позивач не позбавлений права, у випадку сплати ним облікованої заборгованості на звернення з позовом до колишнього власника квартири щодо стягнення сплачених коштів у порядку регресу.
Посилання апеляційної скарги, на неправомірність рішення в цілому повторюють доводи, що були викладені Позивачем в суді першої інстанції у вигляді обгрунтування позовної заяви та які були предметом дослідження місцевого суду, а тому додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом було дотримано норми матеріального і процесуального права.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права, оскільки вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Окрім того, за ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірив та надав їм належну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: