Справа № 191/3815/16-к
Провадження № 1-кп/191/240/16
29 вересня 2016 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, освіта середня, студент ІІ курсу Дніпропетровського індустріального коледжу, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, виховується в родині з обома батьками, перебуває на обліку в ОМВК, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
а також за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_5
законного представника - ОСОБА_6
представника органу опіки та піклування Синельниківської міської ради - ОСОБА_7
Неповнолітній ОСОБА_5 29.04.2016 о 23.00 годині, знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_8 , де через відчинену хвіртку помітив, що на території вище вказаного домоволодіння знаходиться моторолер марки «Defiant DT-50-QT Согпеї» 2008 року випуску, об'ємом 49,9 см. куб чорного кольору, без державного реєстраційного номеру. Після чого, маючи виниклий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням до іншого сховища, неповнолітній ОСОБА_5 підійшов до вищевказаного домоволодіння, де через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, із застосуванням фізичної сили рук, через хвіртку, викотив моторолер марки «Defiant DT-50-QT Согпеї» на вулицю, після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, з корисливих мотивів, відкотив моторолер неподалік вище вказаного домоволодіння де за допомогою дротів від замка запалювання привів в дію двигун та попрямував за місцем свого мешкання, де розпорядився ним на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів колісним транспортним засобом марки «Defiant DT-50-QT Согпеї» 2008 року випуску, 49,9 см. куб чорного кольору, вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 4/12.2-482 від 27.07.2016 складає 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три гривні) 06 коп., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, та пояснив, що все було так як викладено в обвинувальному акті. Також доповнив, що вчинив даний злочин, оскільки має аналогічний мопед та йому потрібні були запчастини. На територію домоволодіння проник через незачинену хвіртку. Мопед потерпілої розібрав на запчастини, які встановив на свій мопед. Після його виклику в поліцію, домовились з потерпілою, що він поверне їй свій мопед.
Потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що на час вчинення злочину проживала по АДРЕСА_2 . Зранку вона побачила, що з двору зник її мопед. На території домоволодіння, яке огороджено парканом та хвіртка завжди була зачинена, інколи вона залишала мопед. Матеріальна шкода їй відшкодована обвинуваченим шляхом повернення майна, тому претензій не має.
Законний представник обвинуваченого пояснив, що ОСОБА_5 є його сином. Спочатку він сказав, що хтось із друзів дав йому мопед розібрати на запчастини. Вже в поліції дізнався про вчинене його сином. ОСОБА_9 слухняний і раніше ніяких конфліктів не було, спілкується з хлопцями свого віку. Він був дуже здивований вчинку сина. На даний час ОСОБА_9 підробляє у вихідні дні та навчається в коледжі.
Представник органу опіки та піклування Синельниківської міської ради пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 на обліку не перебуває, тому пояснень з приводу даної особи не має.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у суворій відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та встановлена винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням до іншого сховища.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації та проживання характеризуються позитивно, навчається в коледжі, вчинив злочин у неповнолітньому віці, виховується в родині з обома батьками, на обліку в службі у справах дітей не перебуває, раніше ніяких конфліктів не допускав, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному, а саме, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій шляхом повернення майна.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його відношення до скоєного, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а саме, потерпілій повністю відшкодовано матеріальну шкоду, відсутність у обвинуваченого будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим та враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України, із застосуванням ст. 75, ст. 104, ст. 76 п. п. 2, 3 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_5 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Речовий доказ, що знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_8 (а. с. 61), залишити в її володінні.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1