Справа № 202/6088/16-ц
Провадження № 2-з/0202/151/2016
30 вересня 2016 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Волошина Є.В.,
за участю секретаря Величко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності,-
В провадженні Індустріального районного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності
28 вересня 2016 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову в якому остання просить накласти арешт на нерухоме майно, що належитьОСОБА_2, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38,8 кв.м. Заяву мотивує тим, що вищезазначена квартира є предметом спору вищезазначеної справи та невжиття заходів забезпечення позову зумовить можливість дляОСОБА_2, до вирішення справи по суті, відчужити належне їй нерухоме майно, що в свою чергу, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Вищезазначена справа передана на розгляд судді 30 вересня 2016 року.
Розглянувши дану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 станом на 31 серпня 2016 року є ОСОБА_2, яка була нею придбана за договором купівлі-продажу від 29 липня 2016 року.
Враховуючи, що відчуження об'єкту нерухомості, що є предметом спору, може призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог з урахуванням обставин, на які посилається позивач, приймаючи до уваги те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та направлені на захист прав позивача, суд вважає можливим вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, до розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151- 153, 209-210 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, до розгляду справи по суті.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Волошин Є.В.