Справа № 182/3442/16-а
Провадження № 2-а/0182/131/2016
Іменем України
30.09.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Скоробогатова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3 УПП в м.Дніпропетровську старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії ПС2 № 975512 від 21.06.2016 року про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 2 батальйону № 3 УПП в м.Дніпропетровську старшого сержанта поліції ОСОБА_2, де просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження по справі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.
21 червня 2016 року поліцейським роти № 2 батальйону № 3 УПП в м.Дніпропетровську старшим сержантом поліції ОСОБА_2 складено постанову серії ПС2 №975512 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку 4.1. „Рух прямо”. Вважає, що постанова є протиправною та безпідставною. Так, він 21 червня 2016 року, о 19 год. 00 хв., рухався на транспортному засобі NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1, по вул.Серова у місті Дніпропетровську в напрямку пр.ОСОБА_3 (колишній пр. ОСОБА_4), після чого виконав поворот праворуч на вул.Мечнікова у м.Дніпропетровську, а не поворот ліворуч, як зазначено у постанові поліцейського, який помилково встановив, що він рухався по вул.ОСОБА_5 та здійснив поворот ліворуч на вул.Мечнікова. Факт напрямку його руху може підтвердити свідок ОСОБА_5, який їхав з ним в машині на передньому пасажирському сидінні, та проживає на ІНФОРМАЦІЯ_1. Будь-яких заборонених знаків повороту з вул.Серова у м.Дніпропетровську на вул.Мечнікова у напрямку пр.ОСОБА_3 (колишній пр.ОСОБА_4) не було. Відповідно до п.8.2.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 „Про правила дорожнього руху”, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш, як 100 м. за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м. над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше, ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Під час бесіди з інспектором він повідомив, що рухався по вул.Серова у м.Дніпропетровську в напрямку пр.ОСОБА_3 (колишній пр.ОСОБА_4), після чого виконав поворот праворуч на вул.Мечнікова у м.Дніпропетровську, а не поворот ліворуч, як зазначено у постанові поліцейського, який помилково встановив, що він рухався по вул.ОСОБА_5 та здійснив поворот ліворуч на вул.Мечнікова. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язаний з”ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що під час складання постанови інспектором не були встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та встановлення вини у скоєнні правопорушення, оскільки будь-яких заборонених знаків повороту з вул.Серова у м.Дніпропетровську на вул.Мечнікова у напрямку пр.ОСОБА_3 (колишній пр.ОСОБА_4) не було. Відповідно до ст.33 ч.2 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, принцип застосування адміністративної відповідальності лише за наявності вини. Застосування відповідальності без наявності вини, можливо лише у випадках, прямо передбачених законодавством, що регулює конкретні суспільні правовідносини. З урахуванням вищевикладених обставин та норм чинного законодавства, в його діях відсутня наявність вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 3.34 Додатку 1 до ПДР, що виключає підстави для притягнення його до відповідальності. При складанні оскаржуваної постанови пояснення від нього не відбиралось. Згідно ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Також зазначає, що він є законослухняний громадянин та завжди дотримується ПДР і усвідомлює, що їх порушення призводить до ускладнення руху транспортних засобів інших осіб. Жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Верховний Суд України акцентував увагу на тому, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення (п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”). Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності. При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, посадовою особою не було дотримано вимог зазначеної норми, а саме не враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором не об'єктивно досліджені та визначені ті обставини, які мають значення для винесення обгрунтованої постанови про накладення адміністративного стягнення. Статтею 9 Закону України „Про дорожній рух” визначено, що забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху належить до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху. Статтею 12 Закону України „Про дорожній рух” визначено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Статтею 27 Закону України „Про дорожній рух” визначено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 11 розділу II Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, визначено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи, відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями. Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. За таких обставин звернувся до суду і просить постанову щодо нього скасувати, як незаконну і провадження закрити.
В судове засідання позивач не прибув, зазначив в позовній заяві, що просить розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заперечення, згідно з якими посилався на те, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пункт 11 частини 1 статті 23 Закону України „Про Національну поліцію” визначає, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. Під час патрулювання 21.06.2016 року відповідачем був помічений автомобіль марки NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1, який не виконав вимогу наказового знаку 4. 1 „Рух прямо”, чим порушив Розділ 33 до Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: проігнорував вимогу наказового знаку 4.1 „Рух прямо”, здійснивши поворот наліво з вул.ОСОБА_5 до вул.Мечнікова в м.Дніпропетровську. Керуючись Правилами дорожнього руху, забороняється рух в інших напрямках на найближчому перехрещенні проїзних частин, окрім тих, що дозволяє наказовий знак (в даному випадку - рух дозволявся тільки прямо). Наказові знаки призначені для визначення порядку проїзду окремих ділянок доріг і перехресть, введення дозволу на дорожній рух або скасування його для окремих категорій учасників з метою підвищення пропускної здатності доріг і їх перехрещень, а також створення безпечних умов дорожнього руху. Кожний повинен дотримуватись Правил дорожнього руху та має право розраховувати на те, що й інші учасники чітко виконують Правила. За кермом знаходився позивач ОСОБА_1, який і передав документи для перевірки інспектору патрульної поліції. Стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Згідно зі ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь - яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Згідно ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст.252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст.18 Розділу XІ Закону України „Про Національну поліцію”, поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства Внутрішніх Справ України до 31 грудня 2016 року. Відповідачем було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення вимог дорожніх знаків, вчинюване позивачем, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, а також забезпечення дотримання вимог Правил до Позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн. - шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 975512 від 21.06.2016 року, відповідно до вимог інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 року № 1395. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП. В постанові описані правопорушення, які були скоєні, а тому відповідач діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову, згідно ст.258 КУпАП. Ст.33 КУпАП встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його вину. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано, та слід зазначити, що всі його позовні вимоги зводяться до висвітлення порушень норм процесуального права з боку відповідача. Інспектор патрульної поліції діяв правомірно, згідно чинного законодавства, реагуючи на скоєне правопорушення, а саме: на порушення вимог транспортним засобом знаку 4.1 та рух у забороняючому Правилами дорожнього руху напрямку. Позивач своєї вини не заперечував (про то свідчать його підписи у постанові), в позові його доводи зводяться до наведення та зпівставления нормативно-правових актів та недодержання їх Відповідачем. Позивач рухався по вул.Серова у м.Дніпропетровську з пр.ОСОБА_3 та повернув наліво на вул.Мечнікова, куди проїзд заборонено. Інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 чітко вказав в постанові напрямок руху автомобілю позивача, „помилково встановити” напрямок руху інспектор не міг, його патрульний автомобіль рухався в тому ж напрямку, інспектор та його напарник є суб'єктами владних повноважень, „помилково” виписати постанову вони не могли, тому що діють в рамках закону та наданих їм повноважень. Якщо б позивач не був згоден з правопорушенням та дійсно рухався у протилежному напрямку, як вказує у позові, тоді було б зрозумілим та логічним його відмова від підписів у постанові та написання пояснень щодо ситуації що склалася. Але ні пояснень, ні відмов від позивача не надходило, у постанові серії ПС2 № 975512 стоять підписи позивача ОСОБА_1 Виходячи з усього вищесказаного, просять прийняти до уваги, що позивач вводить таким чином в оману шановний суд та бажає уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. По суті, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають. Враховуючи вищевказане, Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. В постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні позивачем. Позивачу ОСОБА_1 під його особистий підпис було роз'яснено положення ст.307, 308, а також права, передбачені ст.268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови, згідно зі ст.287 - 289 КУпАП, а також значиться підпис про отримання постанови серії ПС2 № 975512. Під час винесення постанови на місці вчинення правопорушення ніяких клопотань та зауважень від позивача не надходило. Позивачем було допущене грубе порушення Правил, а саме невиконання вимоги дорожнього знаку 4.1 „Рух прямо”. В постанові описані правопорушення, які були скоєні позивачем. Враховуючи зазначене вище, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Справу просили розглянути за їх відсутності.
Справа слухалась у відсутністьсторін, на підставі наявних в справі доказів.
З”ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги, вивчивши заперечення відповідача та матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Як встановлено судом, 21.06.2016 року відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 975512, в якій зазначено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1, 21.06.2016 року, о 19.00 год., в м.Дніпропетровськ не виконав вимогу знаку 4.1 „Рух прямо” та здійснив поворот з вул.ОСОБА_5 наліво до вул.Мечнікова, чим порушив розділ 33 ПДР. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП на позивача ОСОБА_1 накладено штраф в 255 грн. (а.с.10). Однак, жодних доказів (фото - відео, пояснень свідків), які б підтверджували правомірність винесення постанови та засвідчували б факт споєння правопорушення відповідачем до суду надано не було.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає не доведеним той факт, що позивач скоїв вищевказане правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення належним чином не доведено.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, винесену щодо нього постанову скасувати і провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст.99, 159, 161 КАС України, ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову серії ПС2 № 975512, яку винесено 21 червня 2016 року ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, штрафу на користь держави в сумі 225 гривень.
Провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_6