Справа № 182/5304/16-к
Провадження № 1-кс/0182/1306/2016
29.09.2016 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській обл.. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2016 р. за № 12016040340003778 про арешт майна
за участю сторін
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
27.09.2016 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській обл.. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2016 р. за № 12016040340003778 за ознаками ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування було встановлено, що відповідно до розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 85-р-05 від 02.02.2005 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки загальною площею 7,901 га., яка розташована на території с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 166583 від 03.03.2006 року, кадастровий номер 1222984500:01:002:0125.
12 квітня 2016 року між ОСОБА_7 , з одного боку, що діє на підставі особистого волевиявлення та ФГ «Скорук М.А.» в особі голови ОСОБА_8 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новософіївсько сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Договір укладений строком на 10 років.
ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 7,8888 га,, кадастровий номер 1222984500:01:002:0126, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського господарства, яка розташована у с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 166584 від 03.03.2006 року.
Між ОСОБА_9 (орендодавець) та ФГ «Скорук М. А.» (орендар) 12 квітня 2016 року було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 7,8888 г сільськогосподарських угідь, кадастровий номер 1222984500:01:002:0126, строком на 10 років, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського господарства.
Відповідно до умов договору ФГ «Скорук М. А.» здійснює обробіток землі - засівання зерновими культурами та їх вирощування.
Однак, посадові особи ПП «Таврія» з залученням спеціальної техніки та служб охорони ПП «ЧВК ХОРТ» 25 вересня 2016 року приблизно о 10:00 години протиправно, достовірно знаючи, що не є власником врожаю насіння соняшника на зазначених вище земельних ділянках, розуміючи, що вони не мають жодного відношення до обробітку земельної ділянки, її засівання зерновими культурами та її вирощування, знаючи про наявність законного власника врожаю - ФГ «Скорук М. А.», протиправно, з метою обернення вирощеного іншим підприємством врожаю насіння соняшника на свою користь, використовуючи ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2014 року, незаконно організували скошування врожаю насіння соняшника належного ФГ «Скорук М. А.», чим спричинили матеріальні збитки власникові, сума яких встановлюється. Тобто посадові особи ПП «Таврія» вчинили дії по привласненню врожаю, який належить іншому підприємству і є набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що техніка, за допомогою якої здійснювався збір врожаю, а саме комбайн «ДОН 1500» без номерних знаків, автомобілі ГАЗ 3507, д/н НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 належать на праві власності ПП «Таврія», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область Нікопольський район, с. Новософіївка, вул. Леніна, 20, про що свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, видані РЕВ 10-ого MB ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 15.06.2007 року.
Оскільки під час подальшого проведення досудового розслідування, необхідно вжити заходи по забороні на використання майна, а також заборону розпоряджатися таким майном з боку ПП «Таврія», т.я. незастосування даних заборон може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків - вчинення правочинів з вилученим насінням соняшника, його безпідставного використання, продаж, передачу третім особам, які можут перешкодити кримінальному провадженню, слідчий, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170, 171, ч.2 ст. 172 КПК України просить накласти арешт на автомобілі ГАЗ 3507 з державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ; насіння соняшнику, яке знаходиться в кузовах салону та передані на тимчасове зберігання до ТОВ Оптімус +», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул Елекгрометалургів, 224 та на комбайн «ДОН 1500» без номерних знаків, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Хмельницьке, заборонивши розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий у судовому засіданні підтримала вказане клопотання.
Прокурор також підтримав клопотання, вважаючи його обґрунтованим і просив задовольнити.
Представник заявника - ФГ «Скорук М. А.» - ОСОБА_5 , підтримавши клопотання у частині арешту автомобілів та комбайну, заперечувала проти накладення арешту на насіння соняшника, посилаючись на те, що ФГ «Скорук М. А.» є власником цього майна. Відповідно до укладених 12.04.2016 р. договорів оренди з власниками земельних ділянок - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ФГ « ОСОБА_8 » у квітні 2016 р. засіяло вказані земельні ділянки насінням соняшника, обробляло земельні ділянки, частково виплатило орендну плату за користування земельними ділянками, тому є власником майна - насіння. Якщо на насіння соняшника буде накладено арешт, внаслідок відсутності належних умов зберігання, це насіння може прийти у негідність, що, у свою чергу, завдасть збитки ФГ та не дасть можливості розрахуватися повністю з орендодавцями - власниками земельних ділянок.
Представник власника майна - ПП «Таврія» ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала і пояснила, що орендарями земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є ПП «Таврія», оскільки рішеннями Нікопольського міськрайонного суду, які були залишені без змін ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської обл.. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вказаними рішеннями договори оренди між власниками земельних ділянок та ФГ «Скорук М. А.» було визнано недійсними, визнано поновленими договори оренди цих земельних ділянок, укладених між власниками та ПП «Таврія». Оскільки відповідно до вимог ст.. 124 Конституції України, ч.1 ст. 14, ст.. 360-7 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, тому ПП «Таврія» на законних підставах як добросовісний та законний орендар розпочало обробітку вказаних земельних ділянок. Тому ніяких протиправних дій ПП не вчиняло. Крім того, клопотання про арешт майна не може бути задоволено, оскільки слідчим не зазначена мета арешту, передбачена ст. 170 КПК України. Вказане у клопотанні майно речовими доказами не визнано. Крім того, не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування арешту приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Тому просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити та зобов'язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно його власнику - ПП «Таврія».
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 25.09.2016 р. було оглянуто та вилучено комбайн «ДОН 1500» без номерних знаків, автомобілі ГАЗ 3507, д/н НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , у яких знаходиться насіння соняшника. Відповідно до акту зважування від 25.09.2016 р. загальна вага автомобілів разом з насінням соняшника складає:
-автомобіля д/н НОМЕР_2 - 4450 кг;
-автомобіля д/н НОМЕР_5 - 6270 кг;
-автомобіля д/н НОМЕР_1 - 6690 кг.
Зазначені транспортні засоби і насіння соняшника відповідно до ст.. 167 КПК України вважаються тимчасово вилученим.
Відповідно до ст.. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому п. 1), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Ст. 98 КПК зазначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що вказані транспортні засоби, насіння соняшника речовими доказами не визнані, що у судовому засіданні підтвердила слідчий. Будь-яких доказів того, що існують ризики знищення, пошкодження, приховування та інше транспортних засобів його власником стороною обвинувачення не надано, тому у задоволенні клопотання про накладення арешту на це майно слід відмовити.
Разом з тим, оскільки на даний час вбачається спір про право власності на насіння соняшнику, яке є тимчасово вилученим і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме - є об'єктом кримінально-протиправних дій, а, відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства, вважаю, що воно підлягає зберіганню у якості речового доказу відповідно до вимог ч.2 ст. 100 КПК у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України до набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст. 98, 100, 170-173 КПК України, -
Клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській обл.. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2016 р. за № 12016040340003778 про арешт майна - задовольнити частково.
У накладенні арешту на транспортні засоби - відмовити.
Зобов'язати слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 негайно повернути ПП «Таврія» тимчасово вилучене майно - комбайн «ДОН 1500» без номерних знаків, автомобілі ГАЗ 3507, д/н НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 без насіння соняшника, яке зберігається у автомобілях.
На насіння соняшника накласти арешт та зберігати у якості речового доказу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до вирішення у порядку цивільного судочинства спору про право власності на нього.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1