Справа № 451/122/16 Головуючий у 1 інстанції: Крут А.І.
Провадження № 22-ц/783/4863/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.
Категорія:59
22 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
при секретарі: Жукровській Х.І.,
за участю: представника Дмитрівської НВК Радехівського р-ну Л/о - ОСОБА_2,
представника третьої особи відділу освіти Радехівської районної державної адміністрації - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу освіти Радехівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі й оплату праці за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_4 звернулася до Радехівського районного суду Львівської області із позовом до Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу №46 від 29 грудня 2015 року; поновлення на роботі на посаді прибиральниці Дмитрівського навчально - виховного комплексу Радехівського району Львівської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона працювала на посаді прибиральника службових приміщень Дмитрівського НВК з 12.01.2004 року та наказом № 46 від 29 грудня 2015 року її було звільнено по ст.40 п.3 КЗпП України. Звільнення вважала незаконним і необґрунтованим, оскільки директор Дмитрівського НВК ОСОБА_5 28-29 грудня 2015 року наказами по установі звільнила з роботи одночасно чотирьох прибиральниць, в тому числі і її. За період з 4 грудня 2015 року до 18 грудня 2015 року щодо неї було складено чотири документи: акт від 04.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, акт від 08.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, акт від 18.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, наказ по Дмитрівському НВК від 07.12.2015 року №75 «Про дисциплінарне стягнення». Жодного з цих документів вона не бачила та не ставила на них свого підпису про ознайомлення. Про їх існування вона дізналася лише з тексту наказу про звільнення. Директор НВК ОСОБА_5 приймаючи наказ про звільнення керувалась не трудовим законодавством, а лише особистими мотивами. Її було звільнено за п.3 ст. 40 КЗпП України - систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Обов'язковою умовою для звільнення працівника за п.3 ст. 40 КЗпП є невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудовий договір завжди, незалежно від того, в усній чи письмовій формі його було укладено, містить умови, що визначають обов'язки як працівника, так і роботодавця. Ці умови можуть бути прямими, тобто такими, що визначаються та закріплюються безпосередньо в самому трудовому договорі, а також опосередкованими, які вже встановлені законодавством, колективним договором, посадовою інструкцією, правилами внутрішнього розпорядку, а тому не потребують додаткового закріплення у трудовому договорі. Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно дост.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Згідно приписів ст.149 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Вважає, що наказ суперечить нормам трудового законодавства, просила постановити рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ Дмитрівського навчально - виховного комплексу №46 від 29 грудня 2015 року, поновити на роботі на посаді прибиральниці Дмитрівського навчально - виховного комплексу Радехівського району Львівської області з 29 грудня 2015 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2015 року до дня поновлення на роботі.
Оскаржуваним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Дмитрівського навчально - виховного комплексу №46 від 29 грудня 2015 року.
Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді прибиральниці Дмитрівського навчально - виховного комплексу Радехівського району Львівської області з 29 грудня 2015 року.
Стягнуто з відповідача - Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_4 8620 (вісім тисяч шістсот двадцять) гривень 36 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року по 21 червня 2016 року включно (сума визначена з врахуванням податків та обов'язкових платежів).
Стягнуто з Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області на користь держави судовий збір в розмірі 1653 (тисяча шістсот п»ятдесят три ) гривні 60 копійок.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 2038 (дві тисячі тридцять вісім) гривень 25 копійок за один місяць.
Рішення суду оскаржив Дмитрівський навчально-виховний комплекс Радехівського району Львівської області.
В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуально права. Зазначає, що наказом №46 від 29.12.2015 року позивач була звільнена з займаної посади прибиральника службових приміщень Дмитрівського НВК згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання службових обов'язків. Щодо позивача раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за дисциплінарний проступок, що підтверджується наказом №75 від 07.12.2015 року «Про дисциплінарне стягнення». Вищезазначений наказ не втратив юридичної сили, а також повністю відповідає чинному законодавству України. Більше того, з даним наказом ОСОБА_4 особисто була ознайомлена, що підтверджується відповідними доказами, які є в матеріалах справи. Зазначає, що суд повністю проігнорував покази свідків, які прямо вказують на свідомі винні дії позивача при здійсненні дисциплінарних проступків, що проявлялись як у невиконанні службових обов'язків взагалі, так і в їх неналежному виконанні, та які належним чином зафіксовані відповідними актами, які є в матеріалах справи. Вказує, що звільненню позивача передувало направлення директором Дмитрівського НВК подання про погодження звільнення (вих. №75/2 від 24.12.2015р.) позивача до профспілкового комітету з описом дисциплінарних порушень та стягнень, які були допущені ОСОБА_4 напередодні. Таким чином, в поданні про погодження звільнення було вказано факт документального підтвердження дисциплінарного проступку (акт від 04.12.2015 року), описано факт притягнення до дисциплінарної відповідальності за такий проступок шляхом оголошення догани (наказ №75 від 07.12.2015 р.), факт документальної фіксації вчинення повторного проступку (акт від 08.12.2015 р., акт від 16.12.2015 р. та акт від 18.12.2015 року) та обґрунтовано наявність всіх законних підстав для застосування дисциплінарного стягнення за повторний проступок шляхом звільнення на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП україни, а не як вказує суд застосоване дисциплінарне стягнення двічі за один і той самий проступок. Крім того, суд першої інстанції поновив позивача на посаді прибиральниці Дмитрівського НВК з 29 грудня 2015 року, що суперечить тому, що день звільнення є робочим днем працівника, більше того такий оплачується згідно табеля обліку робочого часу, що відповідно і було зроблено. Тому поновлення позивача з 29.12.2015 року є неможливим і суперечить нормам законодавства. Суд першої інстанції, стягнувши з Дмитрівського НВК 8620,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1653,6 грн. судового збору, прийняв рішення, яке виходить за межі правосуб'єктності Дмитрівської НВК, оскільки відповідач не володіє ні рахунками, ні коштами, так як фінансове забезпечення, в тому числі нарахування та виплата заробітної плати всім працівникам здійснюється через централізований відділ бухгалтерії відділу освіти Радехівської РДА. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності. На думку колегії суддів матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта (відповідача) - ОСОБА_6, представника третьої особи - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на позивача був акт від 04.12.2015 року, при цьому підставою для звільнення був цей же акт від 04.12.2015 року, наказ про накладення дисциплінарного стягнення від 07.12.2015 року та акт від 18.12.2015 року, в якому йде мова про неналежне прибирання закріпленої працівником площі, а відтак згідно висновків суду до позивача двічі застосовано дисциплінарне стягнення за одне й те саме порушення, у виді догани та у виді звільнення, що суперечить вимогам Закону.
Крім цього, в порушення вимог ст. 149 КЗпП України від позивача не було відібрано пояснення з приводу невиконання чи неналежного своїх обов'язків.
З врахуванням зазначеного та положень ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП, суд поновив позивачку на попередній роботі, одночасно стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду погодись не може з таких підстав.
У ст. 2 КЗпП України передбачено, що право громадян на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімально розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно із ст.ст. 2-1, 5-1 КЗпП України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, крім цього, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 12.01.2004 року наказом №40§2 прийнята на роботу на посаду прибиральниці службових приміщень Дмитрівської школи, яка з 11 січня 2012 року перейменована у Дмитрівський навчально-виховний комплекс (а.с.5).
Згідно наказу по Дмитрівському НВК від 3 серпня 2015 року №22, пунктом 2.4. за ОСОБА_4 закріплено: коридор від кабінету англ. мови до хімічного; кабінет англ. мови; кабінет музики; кабінет ОСОБА_7П; кабінет хімії; кабінет нім. мови; туалет для дівчат ІІ поверх. Закріплена за кабінетом математики №2. Завгоспу школи довести до відома прибиральниць розподіл площ, список закріплених площ вивісити на дверях кабінету для обслуговування персоналу для ознайомлення всього колективу НВК (а.с.29-29 зворот).
Із самого списку закріпленої для прибиральниці площі приміщень школи за прибиральницями на 2015 -2016 роки, який повинен був завгосп довести до відома, вбачається, що позивач по справі повинна прибирати коридор від кабінету англ. мови до хімічного; кабінет англ. мови; кабінет музики; кабінет ОСОБА_7П; кабінет хімії; кабінет нім. мови; туалет для дівчат ІІ поверх. Закріплена за кабінетом математики №2. (а.с.30).
21 вересня 2015 року відбулися загальношкільні батьківські збори Дмитрівського НВК, де були присутні 19 вчителів та 37 батьків, які вирішили про необхідність адміністрації школи вжити заходів щодо покращення стану та якості прибирання приміщень школи (а.с.38-38 зворот).
Розпорядженням директора Дмитрівського НВК від 27 листопада 2015 року зобов'язано прибиральниць службових приміщень працювати в режимі нормованого робочого дня за графіком, встановлено чергування, визначено обідню перерву, встановлено щоденне вологе прибирання під час третього уроку в коридорах, щоденне двохразове прибирання туалетів, щоденне загальне прибирання школи, тощо (а.с.39-39 зворот).
04.12.2015 року комісією в складі директора школи ОСОБА_5, відповідального за збереження життя й здоров'я учнів, ТБ під час начально-виховного процесу ОСОБА_8, членів профспілкового комітету ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та завгоспа ОСОБА_12 складено акт про те, що під час перевірки стану прибирання класних приміщень виявлено, що коридор біля їдальні неякісно прибраний (відповідальна ОСОБА_13 згідно списку), сходова клітка між першим поверхом і фізичним кабінетом, у фойє не прибрано сміття з - під батареї ( ОСОБА_14І.), всі туалети не прибрані (прибирання їх закріплено згідно списку за ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_13, у майстерні підвіконними і станки з шаром пилу та павутиння ( ОСОБА_14І.), а також не прибраний зал їдальні, не помиті плафони (не вказано на чиїй саме ділянці роботи). Коврики, які використовувалися під час посвяти пам'ятної дошки були не прибрані та залишені біля входу (на кого саме ця відповідальність покладена судом не встановлено). Комісією встановлено, що усі прибиральниці, в тому числі і позивач по справі ОСОБА_4 неякісно прибирають відведені їм площі, що не відповідає вимогам санітарії (а.с.42).
Згідно акту від 04.12.2015 року, комісія в цьому ж складі, засвідчила що прибиральниці були ознайомленні із змістом акту від 4.12.2015 року про неякісне прибирання відведених їм площ, однак ОСОБА_4 відмовилася від дачі пояснень (а.с.43).
Із акту від 08.12.2015 року вбачається, що комісія в складі усіх вчителів і батьків засвідчили, що школа не прибрана, в школі склоки і неспокійна обстановка через дії прибиральниць ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4 і ОСОБА_18, які не виконують свої обов'язки (а.с.49).
08 грудня 2015 року відбулися збори трудового колективу Дмитрівського НВК, батьків, учнів 9-11 класів, представників громадськості с. Дмитрів, за наслідками проведення яких вирішили: направити лист звернення громади с. Дмитрів у відділ освіти Радехівської райадміністрації, Радехівську районну раду, Радехівську державну адміністрацію, департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Львівську обласну державну адміністрацію (з приводу чого не вказано). Від імені батьків висловлено довіру директору Дмирівського НВК та недовіру прибиральницям Дмитрівського НВК, в тому числі і ОСОБА_4 Рекомендовано директору розглянути питання про звільнення усіх прибиральниць школи за неналежне виконання свої обов'язків. Створити тимчасову комісію терміном на один місяць з повноваженнями здійснення щоденного контролю за станом прибирання приміщень НВК. Вказане підтверджується протоколом №1 від 8.12.2015 року (а.с.46-48 зворот).
09 грудня 2015 року комісією в складі ОСОБА_10 - голови профспілкового комітету, членів ПК - ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_17 складено акт про те, що прибиральниці, в тому числі і ОСОБА_4 були ознайомлені із актом від 08.12.2015 року, однак від підписів відмовились (а.с.50).
Наказом по Дмитрівському НВК від 14.12.2015 року №81, на виконання рішення зборів від 08.12.2015 року створено тимчасову комісію по контролю якості прибирання приміщень школи у складі п'яти чоловік, яка включає чергового адміністратора, членів профспілкового комітету, учнівського парламенту, батьківського комітету за біжучим графіком. В.о. заступника директора з НВК розробити і затвердити в директора НВК склад комісії поденно, відповідальна ОСОБА_10 Запропоновано профспілковому комітету проводити тижні вивчення роботи окремих прибиральниць і за їх результатами заслуховувати звіт прибиральниці на спільному засіданні профспілкового комітету і батьківського комітету (а.с.51).
Розпорядженням №2 директора Дмитрівського НВК від 15 грудня 2015 року зобов'язано весь технічний та допоміжний персонал щоденно строго дотримуватись норм тривалості робочого часу; розробленого із змінами графіку чергування прибиральниць за закріпленими об'єктами НВК; здійснювати щоденні записи обліку тривалості робочого часу у відповідний журнал чергового адміністратора; всіх прибиральницям забезпечувати вологе прибирання НВК відповідно до санітарно-гігієнічних вимог: щоденно, санітарні п'ятниці, генеральне прибирання в кінці місяця (а.с.52 зворот).
Наказом по Дмитрівському НВК №75 від 07.12.2015 року ОСОБА_4 оголошено догану за систематичне невиконання посадових обов'язків, порушення розпорядження директора НВК від 27.11.2015 року (а.с.44 зворот).
18 грудня 2015 року, на виконання рішення засідання зборів колективу Дмитрівської НВК, батьків, учнів 9-21 класів, представників громадкості с. Дмитрів від 8.12.2015 року, комісією в складі ОСОБА_10 - голови профспілкового комітету, членів профспілкового комітету ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_19, завгоспа ОСОБА_12, ОСОБА_20 вчителя математики, складено акт про те, що було оглянуто приміщення школи на якість прибирання в санітарну п'ятницю. Комісія виявила, що всі туалети на 1-му та 2-му поверхах неякісно прибрані, кришки унітазів в брудному стані, внутрішня частина унітазів не вимита від ржавчини та осаду та прийшла до висновку, що прибиральниці школи, в тому числі і ОСОБА_4 безвідповідально поставилися до прибирання туалетів, хоч всі необхідні засоби були видані завгоспом під розписку (а.с.54).
24.12.2015 року директор Дмитрівської НВК ОСОБА_5 звернулася до профспілкового комітету із заявою про надання згоди на звільнення ОСОБА_21, прибиральниці НВК, за систематичність невиконання нею своїх посадових обов'язків без поважних, згідно п.3 ст.40 КЗпП України, із зазначенням, що підставою для її звільнення є акт від 04.12.2015 року; наказ про дисциплінарне стягнення №75 від 07.12.2015 року, акт від 08.12.2015 року; акт від 16.12.2015 року; акт від 18.12.2015 року (а.с.58).
Із витягу з протоколу №9 від 24 грудня засідання профспілкового комітету Дмитрівського НВК вбачається, що профком надав згоду директору на звільнення прибиральниці ОСОБА_4 (а.с.59 зворот).
Наказом № 46 від 29 грудня 2015 року позивачку було звільнено по п.3 ст.40 КЗпП України в зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Підставою для звільнення стали акт від 04.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі; акт від 08.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі; наказ по Дмитрівському НВК від 07.12.2015 року №75 «Про дисциплінарне стягнення»; акт від 18.12.2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі та витяг з протоколу №9 засідання профспілкового комітету від 24.12.2015 року (а.с.4,62).
Актами від 29 грудня 2015 року комісією в складі ОСОБА_10- голови ПК, членів ПК ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, практичного психолога ОСОБА_22, директора ОСОБА_5 підтверджено факт оголошення прибиральниці ОСОБА_4 наказу про звільнення, вручення їй наказу про звільнення, проте від підпису остання в їх присутності відмовилась ( а.с.64,65).
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та приписів ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягали встановленню судом відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_4 з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до неї з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.
З урахуванням положень ст. 147 КЗпП України, звільнення за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.
Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за одне й те ж саме порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення: або догана, або звільнення.
Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив, у зв'язку з чим саме було проведено звільнення позивача з роботи та у чому полягає систематичність невиконання нею своїх обов'язків, та прийшов до помилкового висновку що позивач двічі притягувалась до дисциплінарної відповідальності за один і той же самий проступок, що не відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Як убачається із матеріалів справи Профспілковим комітетом 24.12.2015 року надано згоду директору НВК на звільнення прибиральниці ОСОБА_4 згідно із п. 3 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується витягом із протоколу № 9 від 24.12.2015 року засідання профспілкового комітету (а.с. 75), із змістом якого позивач ознайомлена, однак від підпису відмовилась, про що складено акт від 18.12.2015 року (а.с.76).
Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем дотримані норми законодавства, що регулює порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачений ст.ст. 40, 43, 147, 149 КЗпП України, тому відсутні підстави для скасування наказу про звільнення позивача та поновлення останньої на роботі, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Димитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області - задовольнити.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу освіти Радехівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі й оплату праці за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: О.М.Ванівський
Судді: Р.П. Цяцяк
ОСОБА_23