20.07.2016 Справа №607/2504/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12015210010003793 від 26 грудня 2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В.Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, приватного підприємця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Обвинувачений ОСОБА_3 26 грудня 2015 року о 12 год. 30 хв. водій керував технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ G320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався пo правій смузі свого напрямку проїзної частини проспекту Злуки м. Тернополя в бік вулиці Збаразької. Рухаючись у вказаному напрямку, зі швидкістю 53...60 км/год., і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який встановлений навпроти будинку № 23, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважний, не стежив належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5., 2.3. (б) Правил дорожнього руху України, які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити, що у сусідній смузі перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість та в подальшому зупинився невстановлений мікроавтобус, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 18.4. ПДР України, не зменшив швидкість руху керованого автомобіля «MERCEDES-BENZ G320», не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб переконатися, що на ньому немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжував рух у зазначеному напрямку.
Внаслідок порушення вищевказаних пунктів Правил, ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «MERCEDES-BENZ G 320».
У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 спричинено поєднану травму у вигляді закритого перелому правої ключиці, закритої черепно-мозкової травми (у вигляді струсу головного мозку, рани лобно-тім'яної ділянки справа) та саден правої поперекової ділянки і лівого стегна, які за ознакою тривалого (понад 3 тижні) розладу здоров'я відносяться до середнього ступеня тяжкості.
Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_3 вимог п. 18.4 ПДР України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини викладені в обвинувальному акті та показав, що 26 грудня 2015 року приблизно о 12 год. 30 хв. він керував автомобілем «MERCEDES-BENZ». Рухаючись пo прос. Злуки м. Тернополя в бік вул. Збаразької в правій смузі та наблизившись до пішохідного переходу, із-за мікроавтобуса, який стояв перед цим переходом, вийшов пішохід. Не зреагувавши відразу він здійснив наїзд на цього пішохода. З потерпілим він примирився, повністю відшкодував йому завдану шкоду і на даний час будь яких претензій з боку потерпілого до нього не має. Цивільний позов, заявлений прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради, визнав в повному обсязі та надав квитанцію про сплату коштів, витрачених на лікування потерпілого, на суму 7087 грн. 38 коп.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Крім цього, на даний час, він будь яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має та із ним примирився.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, претензій матеріального та морального характеру він не має.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно нього в зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_5 .
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України та просить суд, цивільний позов заявлений ним в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, залишити без розгляду, обвинувачений визнавши позовні вимоги, добровільно сплатив на користь місцевого бюджету для перерахування фінансовому управлінню Тернопільської міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 в сумі - 7087 грн. 38 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.587825805.1 від 20 липня 2016 року.
Суд, вислухавши думку сторін судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, вважає можливим клопотання потерпілого ОСОБА_5 задовольнити та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілим, відшкодував завдану ним шкоду, суд вважає за необхідне звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 350 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням, на підставі ст. 46 КК України - задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження №12015210010003793 від 26 грудня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст. 286 КК України - закрити.
Цивільний позов заявлений прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1