Справа № 509/771/16-к
26 вересня 2016 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , 2013 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.361 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Зеленче Дунаєвського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України,
На початку грудня 2015 року (більш точної дати слідством не встановлено) у ОСОБА_8 виник злочинний намір направлений па вчинення крадіжок чужого майна з автомобілів, шляхом незаконного проникнення до салону, за допомогою використання спеціального пристрою, який перехоплює частоту автомобільної сигналізації, запам'ятовує її і, надалі, може використовуватись для постановки або зняття з сигналізації, та блокування зворотного зв'язку (кодграббер).
Так, приступивши до реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_4 у всесвітній мережі Інтернет, відшукав оголошення про продажу такого пристрою та придбав його у невстановленої слідством особи за 500 доларів США.
Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_4 розповів своїм знайомим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , із якими підтримує дружні відносини на протязі тривалого терміну, про придбання та принцип дії даного пристрою, після чого, запропонував разом із ним скоювати кримінальні правопорушення, а саме- вчиняти крадіжки чужого майна з автомобілів, шляхом незаконного проникнення до салону, за допомогою використання пристрою, на то останні погодились.
19.12.2015 року, ОСОБА_4 , зустрівшись із ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , запропонував 20.12.2015 року о 06.00 годині поїхати па автомобілі ОСОБА_6 - «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на територію TOB «Промтоварний ринок», що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 20, де із застосуванням спеціального електронного пристрою, вчинити крадіжки. На пропозицію ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились, та 20.12.2015 року в домовлений час вирушили на територію TOB «Промтоварний ринок».
По дорозі, між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по спільній домовленості були розподілені злочинні ролі, згідно яких, ОСОБА_4 відповідав за використання спеціального пристрою (сканування частоти автомобільної сигналізації), для відкриття запірних пристроїв автомобілів, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідали за безпосереднє проникнення салон автомобілю та вчинення крадіжки.
Так, 20.12.2015 року, о 10.00 годині знаходячись на 5 автостоянці TOB «Промтоварний ринок», ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помітили, що з автомобілю «Hyundai Tucson», реєстраційний помер НОМЕР_2 , що був там припаркований, вийшли чоловік та жінка, та направились в торгові ряди. В цей час ОСОБА_9 приступив до реалізації свого злочинного наміру, направленого на здійснення несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв'язку, де в якості об'єкту Свого злочинного посягання визначив мережу електрозв'язку - автомобільну сигналізацію автомобілю «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , включив раніше заготовлений ним пристрій, який згідно висновку експерта судової експертизи телекомунікаційних систем №138/33 від 25.01.2016 року, є алгоритмічним кодграбером (сканером кодів автомобільної сигналізації). Вказаний кодграбер може використовуватись для сканування модульованої частоти автомобільної сигналізації, демодуляції частоти, отримання коду, підбір коду алгоритму роботи, передання кодованого сигналу постановки або зняття з сигналізації, блокування зворотного зв'язку.
Продовжуючи свої злочинні дії, за допомогою алгоритмічного кодграберу ОСОБА_4 перехопив запит коду з пульту автомобільної сигналізації, якою обладнано автомобіль «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням якого був ОСОБА_10 , після чого, використовуючи алгоритмічний кодграбер, відчинив замки дверей вказаного автомобілю, чим здійснив несанкціоноване втручання в роботу мережі електрозв'язку.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст.361 ч.1 КК України - несанкціоноване втручання в роботу мережі електрозв'язку,
Далі, після того, як замки дверей вказаного автомобілю відкрились, ОСОБА_4 залишився осторонь, для слідкування за обстановкою та повідомлення співучасників у разі якщо їх дії будуть кимось помічені, а останні - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , незаконно, з корисливих мотивів, відповідно до розподілених ролей, проникли до салону автомобілю, звідки намагались вчинити крадіжку майна ОСОБА_10 , у вигляді сумки з продуктами харчування та грошовими коштами в сумі 500 гривень, проте виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, були, затримані працівниками поліції на місці вчинення кримінального правопорушення, які запобігли вчиненню крадіжки майна ОСОБА_10 , у вигляді сумки з продуктами харчування та грошовими коштами в сумі 500 гривень, та запобіганню нанесенню матеріального збитку на загальну суму 1000 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України - закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України - закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України - закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.
За сукупністю скоєного ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ст.ст.361 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і у скоєних ним злочинах щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочини при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються.
Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правильно розуміють зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому обвинуваченим роз'яснено, що надалі вони не матиме права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, відповідно до ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним досліджувати докази фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються та крім пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Суд вважає провину обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.361 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України повністю доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.ст.361 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Суд вважає провину обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України повністю доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Суд вважає провину обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України повністю доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Призначення покарання ОСОБА_4 підлягає в порядку ст.70 КК України.
Призначення покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає в межах санкції ст.185 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, а у відповідності до ст.12 КК України скоєні злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує особи обвинувачених:
- раніше обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
- раніше обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, не одружений, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
- раніше обвинувачений ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, не одружений, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також при призначенні покарання суд враховує:
відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст.67 КК України),
наявність обставин, що пом'якшують покарання:
- щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (п.1 ч.1 ст.66 КК України).
З урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання, осіб обвинувачених, позиції прокурора, який вважає можливим виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за можливим застосування ст.75 КК України та звільнення обвинувачених від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази відповідно до ст.100 КПК України:
- сумку з продуктами харчування та грошові кошти в сумі 500 грн. слід вважати повернутими потерпілому;
- алгоритмічний кодграббер, який зберігається в камері зберігання речових доказів Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, підлягає конфіскації;
- комплект автомобільної сигналізації «Shеrif-ZX-725 v2», який зберігається в камері зберігання речових доказів Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, підлягає знищенню.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати по справі на залучення експерта для проведення судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів в сумі 4989,60 грн. відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.361 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.361 ч.1 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі, без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією алгоритмічного кодграббера;
- за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 КК України, остаточне покарання обрати шляхом часткового складання призначених покарань і остаточно визначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією алгоритмічного кодграббера.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Речові докази відповідно до ст.100 КПК України:
- сумку з продуктами харчування та грошові кошти в сумі 500 грн. вважати повернутими потерпілому;
- алгоритмічний кодграббер, який зберігається в камері зберігання речових доказів Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, конфіскувати;
- комплект автомобільної сигналізації «Shеrif-ZX-725 v2», який зберігається в камері зберігання речових доказів Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави 4989,60 грн. процесуальних витрат по справі на залучення експерта для проведення судової експертизи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1