Рішення від 22.09.2016 по справі 465/4411/15

Справа № 465/4411/15 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/4860/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.

Категорія:25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з гр. ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5587,90 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим що, 08.12.2012р. ПрАТ СК «Уніка» та гр. ОСОБА_4 відповідно до Закону України №1961 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АЕ/1940827, щодо страхування відповідальності водіїв автомобіля «ВАЗ» реєстраційний номер 60525ТС.

01.08.2013р. в м. Львові відбулась ДТП за участю: автомобіля «ВАЗ» д.н.з. 60525ТС під керуванням гр. ОСОБА_3 та автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 ДТП відбулась внаслідок порушення Правил дорожнього руху гр. ОСОБА_3 Згідно ст. 33 Закону України №1961 гр. ОСОБА_3 був зобов'язаний в трьохденний термін повідомити ПрАТ СК «Уніка» про ДТП, а також вчинити інші дії, передбачені ст. 33-1 цього Закону. Проте гр. ОСОБА_3 не звернувся до ПрАТ СК «Уніка» та не повідомив про ДТП, чим не виконав умов договору. 04.12.2013р. до ПрАТ СК «Уніка» звернулось ТДВ СК «Наста» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з переходом права вимоги від власника автомобіля Шкода реєстр, номер НОМЕР_1 до ТДВ СК «Наста». 18.04.2014 р. ТДВ СК «Наста» повідомило про переуступку права вимоги на користь ТОВ ФК «Довіра та Гарантія». 13.05.2014р. на підставі Договору ПрАТ СК «УНІКА» виплатило належне страхове відшкодування в розмірі 5587,90 грн.

На підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПрАТ СК «Уніка» має право регресної вимоги до гр. ОСОБА_3 в розмірі виплаченого страхового відшкодування 5587,90 грн. 08.10.2014 р. та 21.10.2014 р. ПрАТ СК «Уніка» зверталось до гр. ОСОБА_3 з вимогою досудового врегулювання цього спору, проте ці вимоги були проігноровані.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2016 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник позивача - ПАТ "СК "УНІКА".

В апеляційній скарзі, апелянт, зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що згідно ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гр. ОСОБА_3. Б.Ю. був зобов'язаний в трьохденний термін повідомити ПрАТ СК «Уніка» про ДТП, а також вчинити інші дії, передбачені ст.33-1 цього Закону, проте не звернувся до ПрАТ СК «Уніка», не повідомив про ДТП, не надав свій транспортний засіб для огляду - чим не виконав умови договору страхування. Відтак згідно ст. 38 Закону України № 1961 ПрАТ СК «Уніка» має право регресної вимоги до гр. ОСОБА_3, в даному випадку розмір вимоги не може перевищувати виплаченого страхового відшкодування у розмірі 5587,9 грн.. Просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2016 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПрАТ СК «Уніка» задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності. На думку колегії суддів матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача (апелянта) на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що 01.08.2013р. в м. Львові відбулась ДТП за участю: автомобіля «ВАЗ» д.н.з. 60525ТС під керуванням гр. ОСОБА_3; автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 ДТП відбулась внаслідок порушення Правил дорожнього руху гр. ОСОБА_3

08.12.2012р. ПрАТ СК «Уніка» та гр. ОСОБА_4 відповідно до Закону України №1961 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АЕ/1940827, щодо страхування відповідальності водіїв автомобіля «ВАЗ» реєстраційний номер 60525ТС.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «ВАЗ 21093» є ОСОБА_6.

Транспортний засіб «Шкода Фабія» застраховано відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу, укладеного 02 серпня 2012 року №205 між ТзДВ «Страхова компанія «Наста» та ТзДВ «Транс-Сервіс-1» в особі ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності №2 від 15 серпня 2011р.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Шкода Фабія» є ОСОБА_5.

04.12.2013р. до ПрАТ СК «Уніка» звернулось ТДВ СК «Наста» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 5587,90 грн., що підтверджується страховим актом 2013-07-31/011 (а.с.19); платіжним дорученням №369 від 27.09.2013р. (а.с.20), у зв'язку з переходом права вимоги від власника автомобіля "Шкода" реєстраційний номер НОМЕР_2 до ТДВ СК «Наста» (а.с.4).

Згідно довідки, яка видана гр.ОСОБА_5, в тому, що 31.07.2013 року о 22:50 год. у м.Львові по вул.Шевченка, 358а внаслідок ДТП автомобіль «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_2, кузов TMBJC45J5CB5CO412, отримав механічні пошкодження: деформація передньої лівої дверки, пошкоджено лакофарбове покриття (а.с.7).

Відповідно до Висновку №05/08 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту та розмір матеріального збитку автомобіля "Skoda Fabia", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок виявлених пошкоджень, в цінах на момент огляду 28.08.2013р. становить 5529,74 грн. (а.с. 11-17).

Згідно з рахунком на оплату №0000002080 від 04.09.2013 року, виданим ПП "ГалантАвто", до оплати підлягає 5 587,90 грн. (а.с.10).

18.04.2014 р. ТДВ СК «Наста» повідомило про переуступку права вимоги на користь ТОВ ФК «Довіра та Гарантія». (а.с. 21).

Згідно страхового акту №00132926/1, головним експертом Департаменту врегулювання збитків ПрАТ СК «УНІКА» на підставі наявних документів вказану подію кваліфіковано як страховий випадок, згідно Акту та умовами договору страхування № AE/1940827 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 5 587,90 грн. (а.с.22).

13.05.2014р. ПрАТ СК «УНІКА» згідно з платіжним доручення №016590 від 13.05.2014р., виплатило належне страхове відшкодування в розмірі 5587,90 грн. страховій компанії "Наста" (а.с.23).

В суді першої інстанції ОСОБА_3 підтвердив, що з повідомленням про настання страхового випадку до страховика - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"не звертався.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №6-284цс15, та виходив з того, що страхова компанія "Уніка" визнала факт настання страхового випадку і не оспорювала його, відповідач визнаний винним в ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності, позивач погодився з висновком №05/08, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок виявлених пошкоджень становить 5529,74 грн. та добровільно виплатив страхове відшкодування, а також, що позивачем не надано суду доказів, що внаслідок неповідомлення відповідачем позивача, щодо настання ДТП, позивач був позбавлений можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами з метою запобігання необгрунтованим виплатам, так як сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого УТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Вказаним законом встановлено імперативну вимогу саме страхувальника, в даному випадку відповідача ОСОБА_3 повідомити страховика про настання страхового випадку письмово протягом трьох днів, що в порушення положень ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було зроблено останнім.

Такий висновок колегії суддів також узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12 лютого 2014 року у справі №6-1цс14.

У вказаній постанові ВСУ, зокрема вказано, що виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що факт неповідомлення страховика про ДТП не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування, є помилковим.

Згідно положень ст.360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вказану норму процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не правильно послався та відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України викладених у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №6-284цс15.

Так, як вже було вказано вище положеннями ст.ст. 33, 38 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" законодавцем встановлено імперативну вимогу саме до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, повідомити письмово страховика про настання ДТП у строк не пізніше 3-х днів, а у разі відсутності такого повідомлення , страховик набуває право регресивного позову до страхувальника.

Висновки ж викладені у постанові ВСУ від 16 вересня 2015 року суперечать нормам законодавства та фактично позбавляють страховиків права на регресний позов, яке надано їм положеннями ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при вирішенні даного спору, що призвело до помилкової відмови у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Суд першої інстанції не правильно визначився з обставинами справи та порушив норми матеріального і процесуального законодавства, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати слід розподілити у відповідності до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, 309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"- задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2016 року- скасувати та ухвалити нове, яким позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5587,90 грн..

Стягнути ОСОБА_3 в користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 511,56 грн.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

ОСОБА_8

Попередній документ
61703137
Наступний документ
61703139
Інформація про рішення:
№ рішення: 61703138
№ справи: 465/4411/15
Дата рішення: 22.09.2016
Дата публікації: 05.10.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування