Справа № 502/300/16-а
2а/502/1/16
ІМЕНЕМ УКРАїНИ
26 квітня 2016 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Ібадової Н.П.,
при секретарі судового засідання Фоміної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кілійського районного суду Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, представник інтересів позивача за довіреністю ОСОБА_2, представник інтересів позивача за довіренністю ОСОБА_3, до відповідача ОСОБА_4 міська Рада «Про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-У11-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році»»,-
10.02.2016 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_4 міська рада «Про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-У11-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році»». В своєму первісному позові ОСОБА_1 зазначив, що 29 січня 2016 року на 6 позачерговій сесії VII скликання ОСОБА_4 міською радою прийнято рішення № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Вказане рішення, на думку позивача, винесено з порушенням норм діючого законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач прохав суд визнати протиправним рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-УП-6«Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Скасувати рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-УП-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році».
19.02.2016 року, ОСОБА_1, подав уточнений адміністративний позов «Про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-VII-6», в якому зазначив, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_5 чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Стаття 55 ОСОБА_5 України встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єкту владних повноважень або органу місцевого самоврядування, дії та бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відповідно до статті 19 ОСОБА_5 України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України". "На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному ОСОБА_5 та законами України (далі - законом); зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність, усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2). Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
29 січня 2016 року, на 6 позачерговій сесії VII скликання, ОСОБА_4 міською радою прийнято рішення № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Він ознайомився з цим рішенням на сайті ОСОБА_4 міської ради, за посиланням: http://gorsovet kiliya . org. ua / index . php ? option =com_content&view=article&id1115:7-6&catid=5:2011-12-13-12-15-08&Itemid=12/
По-перше,як зазначає в позові позивач, вказане рішення, порушує його права та інтереси, як платника місцевого податку на майно, створюються перешкоди для реалізації його прав та свобод. При прийнятті оскаржуваного рішення порушено принци стабільності податкового законодавства. Принцип стабільності податкового законодавства України, викладено в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України.
Стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Так, згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового Кодексу до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно. У той же час є відповідний порядок встановлення місцевого податку та застосування відповідного рішення міської ради.
Згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, податок на нерухоме майно за 2016 рік не повинен нараховуватись, оскільки це місцевий податок, який приймається міської радою (з урахуванням норм ПК), однак умови якого виконуються у певному порядку з урахуванням часу його опублікування. ОСОБА_4 міська рада всупереч вимог діючого законодавства, в своєму рішенні (п.1 рішення) вказує, що податок встановлюється з 01.01.2016 року, але ж в даному випадку 2016 рік є плановим, а бюджетним(в якому нараховується податок) буде 2017 рік.
По-друге,як зазначає в позові позивач, рішення ОСОБА_4 міської ради №80-УП-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» було прийняте з порушенням способу прийняття, без дотримання встановленої законом процедури і форми прийняття рішення, чим порушені його права на доступ до публічної інформації та створені перешкоди реалізації його прав на прийняття участі в обговорені проектів рішень органу місцевого самоврядування. Так, нормою Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 11 ст. 59, встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Закон України “Про доступ до публічної інформації визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Цей закон передбачає обов'язкове оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах чи будь-яким іншим способом, проектів документів - не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду (частина 3 статті 15 Закону). В порушенню зазначених норм Законів України, ОСОБА_4 міською радою не було проведено оприлюднення проекту рішення № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою його прийняття.
Згідно пунктів 8.3.-8.4. Регламенту роботи ОСОБА_4 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_4 міської ради 12.11.2015 року № 3-VII-1 підготовка сесії здійснюється посадовими особами виконкому міської ради, постійними комісіями, секретарем ради.Проекти рішень оприлюднюються на сайті міської ради з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до пункту 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
В порушення пункту 8.4 частини VIII Регламенту ОСОБА_4 міської ради та пункту 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», головою ОСОБА_4 міської ради,ОСОБА_6І, не оприлюднено висновків та рекомендацій профільної комісії та проекту рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» згідно вимог діючого законодавства за 20 робочих днів.
Порушення способу прийняття, без дотримання встановленої законом процедури і форми прийняття рішення порушує його права на доступ до публічної інформації та створює перешкоди його участі в прийнятті важливих для місцевої громади нормативно-правових актів. По третє,як зазначає в позові позивач, рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» було прийняте з порушенням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Тому, що це рішення має всі ознаки регуляторного акту.
Регуляторний акт, це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-
правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" нормативні та інші акти приймаються у формі: рішень сільської, селищної, міської ради; рішень виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради; розпоряджень сільського, селищного, міського голови, тощо. Особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначені статтею 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до Закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Як вбачається ОСОБА_4 міською радою порушені основні принципи державної регуляторної політики: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність і прозорість та врахування громадської думки, відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності. Рішення було прийняте без розробки аналізу регуляторного впливу.
Такі дії порушують,на думку позивача, його права на участь у громадському обговоренні проекту регуляторного акту, обмежують його права на участь в обговоренні нормативно-правових актів місцевого органу самоврядування. Виходячи з наведеного вбачається, що рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-УІІ-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» було прийнято з грубим порушенням ОСОБА_5 України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про доступ до публічної інформації», "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Регламенту ОСОБА_4 міської ради чим в свою чергу були порушені його права, як громадянина на доступ до публічної інформації і як платника місцевого податку, як члена громади. Порушення процедури підготовки питання до розгляду тягне за собою відміну рішення.
У своїй постанові від 16.06.2009 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу гр. ОСОБА_7 до Великодорошівської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання неправомірними рішень, їх скасування та зобов'язання не чинити перешкод, вказала на те, що порушення процедури підготовки питань до розгляду на сесії призводить до прийняття протиправних рішень. Позивач просить суд визнати противоправним рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-VII -6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Скасувати в повному обсязі рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-VII -6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Стягнути з виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради на його користь сплачений судовий збір.
У судовому засіданні позивач та представники його інтересів , позовні вимоги, викладені в первісному позові та в уточненій позовній заяві, підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач, ОСОБА_1, суду пояснив, що він в першу чергу, житель міста Кілія, п'ять поколінь його дідів жили в цьому місті , дуже багато людей його знають, він є депутатом районної ради, і рішення про яке йде мова, було прийнято з порушенням, всі рішення міської ради з першого дня приймаються з порушенням, не опубліковуються за 20 днів, як передбачено законодавством України, всі рішення приймаються з порушенням, під ковдрою. Коли торкнулося безпосередньо питання про оподаткування на нерухомість,то він, як громадянин міста, не міг мовчати, бо йому люди ставили запитання, що депутати роблять, і тому він подав відповідну позовною заяву. Хоче що б люди почули, що їх ввели в оману, він не проти, процентних ставок, він проти того, як проводяться засідання міської ради. В даному випадку проект рішення, який стосувався саме оподаткування, був озвучений депутатам міської ради за два дні до сесії міської ради. Навіть депутати міської ради не мали можливості ознайомитися з даним проектом рішення. Даний проект рішення стосується всіх жителів міста Кілія, так як мова йде про оподаткування. На його погляд, такі рішення повинні відповідати законодавству. Воно повинно бути опубліковано в засобах масової інформації, воно має бути опубліковано на сайті міської ради для того, щоб жителі міста Кілія мали можливість ознайомитися з проектом рішення і щоб вони розуміли, що їх чекає в майбутньому. Кожен зміг розрахувати свої сили і можливості, чи зможуть вони сплатити податок на нерухомість, як приватну так і підприємницьку, бо він , крім всього, ще є і підприємцем, про що потім розповість окремо про підприємців, а зараз зазначає про приватний сектор, чи зможе людина витягнути цей податок або не зможе. Якщо б цей проект рішення, був опублікований як того вимагає Закон, жителі міста Кілія вивчили б його і висловили свою позицію з цього приводу, навіть депутати, які були присутні на сесії, вони прийшли і не розуміли за що голосували, це депутати від парії «Конкретних справ», від цієї партії і він був обраний депутатом районної ради. На сесії хто із депутатів утримався, хто голосував проти, так як вони не розуміли, за що голосують. Навіть депутати, які були присутні на сесії не змогли висловити свою позицію, голосували хто за, хто проти, решта депутатів голосували так, як вони хотіли. Було зроблено звернення до мера міста. Буквально за два дні підписалися під зверненням до міському голови 600 осіб, люди обурені як приймаються рішення, як проводиться сесія, і в першу чергу він, бо проти процедури проведення даної сесії, тому що мешканці не мали можливості ознайомитися з тими податками, які їх очікують . В 80-90 роки батьки, бабусі , дідусі, мали можливість побудувати великі будинки і по 200 кв. м. , 250 кв. м., тоді люди жили зовсім в інших умовах і заробляли зовсім інші гроші, сьогодні є такі випадки коли бабусі, дідусі проживають самі, є будинки, де вони повинні зі своєї кишені заплатити дві, а може бути півтора, а може бути одну свою місячну пенсію щоб заплатити податок за своє житло. Дім треба утримувати, треба перекривати за свій рахунок, міська рада не перекриває в приватному секторі дах, не робить паркан. Він не згоден з рішенням, що стосується підприємців, він був присутній на цій сесії і висловив свою думку, що не можна встановлювати такий відсоток, але не стільки відсоток, скільки саму процедуру проведення сесії. Підприємці, теж повинні були ознайомитися з таким рішенням, підприємці повинні були вимірювати свої сили і можливості , чи зможуть вони сплатити податок на нерухомість яка у них є, і що їм далі робити закриватися або вести свій бізнес. Він спілкувався з людьми, які самі ведуть свій бізнес,наприклад шиють, але знаходяться в великій будівлі, в даному випадку вони повинні закритися, продати приміщення, або ще щось зробити, так як вони свій бізнес просто вести не можуть за цих ставок, які були прийняті на сесії міської ради. Така його позиція і тому він підписався під цими позовом, хоча могла підписатися вся Кілія, якби закон передбачав це.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, суду пояснив, що на позов, представниками відповідача, було подано заперечення, в яких зроблено акцент на те, що податковий Кодекс має вищу юридичну силу з усіма основними законами. На першому місці за юридичною силою стоїть ОСОБА_5 України, а потім інші нормативно-правові акти . При всьому розмаїтті законодавства існує основний Закон - ОСОБА_5 України, і це чітко прописано в ст. 8 ОСОБА_5 України що Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Статтею 57 основного Закону зазначено,що кожному гарантується знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти,що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому Законом. Повертаючись до позову необхідно зазначить, що порушена процедура прийняття рішення, яке не було, у встановлені законом терміни, доведено до громадськості, до депутатів, що призвело до ущемлення законних прав та інтересів громадян. Деякі депутати взагалі не розуміли про що йде мова , фізично за кілька днів, до позачергової сесії, інформацію не можливо ефективно пропрацювати, а саме зазначений законопроект рішення. Просить суд визнати рішення противоправним та скасувати.
Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що позов ОСОБА_1 не визнає, вважає його необґрунтованим , безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає, а тому просить суд у позовних вимогах ОСОБА_1, щодо скасування рішення ОСОБА_4 міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» № 80-У11-6 від 29.01.2016 року, відмовити у повному обсязі.
Представники відповідача за довіреністю, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у судовому засіданні , позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали. Представник за довіреністю ОСОБА_8, посилаючись на доводи, викладені в заперечені на адміністративний позов ОСОБА_1, суду пояснила, що у позові позивач посилається на п.п.12.3.4.п.12.3 ст.12 Податкового Кодексу України де зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін. У податковому Кодексу існує ця норма, але ОСОБА_4 міською радою не було прийнято жодних рішень щодо податку на нерухомість . Першого січня 2016 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних коштів у 2016 року», Закон від 24 грудня. З 1 січня 2016 року набирає чинності та починає діяти п.п. 266 5.1.,п.266.5 ст.266 Податкового Кодексу де чітко сказано, що передбачені ставки податку для об'єктів нерухомості що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб,встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад,що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад ,залежно від місця розташування та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі ,що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. бази оподаткування. ОСОБА_4 міська Рада прийняла, зазначене в позові рішення, не з власних бажань, а відповідно до вимог Податкового Кодексу України, вони не вийшли за межі 3% прийнятого Верховної Радою України норми. У рішенні зазначено 2%, і це не їх особисте бажання. Відповідно до п. 4 розділу 2 «Прикінцевих Положень «Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У своєму позові позивач стверджує, що рішення є регулятивним актом і воно повинно підпадати під Закон щодо засади Державної регуляторної політики, але чітко в Законі вказано, що не застосовуються вимоги цього Закону, твердження позивача в цієї частині є не обґрунтованими . Позивач стверджує що ОСОБА_4 міською Радою порушується процес розгляду та прийняття зазначеного рішення. Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування» ст. 46 та Регламентом ОСОБА_4 міської Ради, який був прийнятий у листопаді 2015 року, передбачено що можуть скликатися позачергові сесії , скликатися за один день до засідання сесії без оголошення в СМІ та засобах масових інформацій . У зв»язку з тим, що у Законі про внесення змін було відзначено, що органи місцевого самоврядування виносять рішення, ОСОБА_4 міська Рада змогла розглянути це питання на позачерговій сесії. Є відповідний регламент процедури підготовки рішення,після цього проект виноситься на сайт. Не передбачено опублікування акта за 20 днів до сесії,оскільки Податковим Кодексом України чітко визначено строк прийняття рішення та немає жодного посилання на Закон України «Про доступ до публічної інформації». Рішення доводяться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань,які передбачається внести на розгляд ради. Розгляд оскаржуваного рішення був винесений на позачергову сесію У11 скликання, на якій воно і було прийнято. Депутатам на адресу електронної почти було направлено проект рішення. Вже 25 січня 2016 року на сайті зазначений проект був. Зазначений проект надавався депутатам , вони обговорювали це рішення, виступали. Жодним чином ніякого порушення прав позивача чи громадян міста не було, позовні вимоги безпідставні, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свідок, ОСОБА_10, суду пояснив, що проект рішення позачергової сесії був розісланий 27 січня 2016 року, у вечорі, конкретно час не пам»ятає. Роздруковані варіанти проекту рішення отримали перед початком сесії. 28 січня він був у відрядженні і не зміг ознайомитися з проектом у повному обсязі, бо бракувало часу ознайомитися , як із проектом, так і з законодавчим актом, які приймалися. Він утримався від прийняття рішення , не голосував, бо не знав за що потрібно голосувати, що прийняття такого рішення може потягнути за собою. Бажано щоб за неділю, днів за 10, було доведено проект рішення, щоб було часу на ознайомлення. Дане питання стосується жителів громади всього міста і усі повинні знати заздалегідь які рішення приймаються. Рішення було прийнято з порушенням вимоги по оприлюдненню проекту рішення, як того вимагає Закон про доступ до публічної інформації. Проект рішення він отримав на електронну скриньку. Проект зазначеного рішення обговорювався, тоді, коли був присутній начальник податкової інспекції, він також був присутній. Два дні недостатньо для вивчення і зрозуміння проекту рішення, яке необхідно було прийняти на сесії. На постійній комісії він був присутній, тоді саме і був начальник податкової інспекції, але він не пам'ятає чи був тоді проект рішення. Він був присутній як депутат міської ради, мав право висловлювати свою думку. Він не пам'ятає чи щось висловлював на комісії чи ні. На прикінці сесії він висловив побажання міській раді щоб проекти рішення, які викладаються на сайті, мали дату, коли саме з'явився цей документ, саме це він сказав 29 січня 2016 року, а також сказав про те що треба припинити проводити позачергові сесії, а необхідно проводити чергові сесії. Як депутат може сказати що незаконність цього рішення полягає в тому, що не було додержано закону щодо публічної інформації, не доведено за 20 днів про прийняття рішення.
Свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що він, як депутат ОСОБА_4 міської ради, голосував проти прийняття зазначеного рішення, так як 26 січня подзвонив секретар і на 27 січня викликали на комісію для обговорення проекту рішення, яке обговорювали за 2 дні до прийняття рішення. Він, як людина яка не має економічної освіти, не міг розібратися за 2 дні з тим, що зазначено в рішенні. Він голосував проти, тому що важко було розібратися. ОСОБА_4 міською радою постійно порушується закон про оприлюднення проекту за 20 днів до прийняття рішення, бо за кожним депутатом стоять виборці і вони повинні знати що робиться в місті, які рішення приймаються. Це питання розглядалося на сесії, він спілкувався із своїми виборцями, вони питали що там робиться, бо оподаткування, це інтереси громадян, тому вважає що процедура була порушена. Мешканці повинні знати що робиться, процедура прийняття цього закону була не вірною. Він не виступав на постійній комісії з питання того що він не згоден з проектом цього рішення. Не усі депутати зрозуміли на скільки піднімається ставка, вважали що в два ради, а вона аж у двадцять разів піднімається. Він, як депутат, перший рік працює, з 2015 року, сьомого позиву, з жовтня місяця. Коли це рішення приймалося він сказав що воно не було оприлюднено за 20 днів і не доведено до відома громадян, саме в цьому полягає порушення.
Суд, вислухавши сторони ,свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи та додані додаткові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування рішення ОСОБА_4 міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» № 80-У11-6 від 29.01.2016 року,задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 міською радою , 29.01.2016 року, було прийнято рішення «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році». Зазначене рішення було прийнято відповідно до вимог ст. 10, 265, 266.33.10, інших перехідних положень, ст. 284.1, 266.4.2. Податкового Кодексу України, Закону України від 24.12.2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», ст. 26 п. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначене рішення було прийнято ОСОБА_4 міською радою з метою поповнення доходної частини Кілійського бюджету, та встановлено з 01.01.2016 року на території міста Кілія податок на майно відмінне від земельної ділянки та затверджено Положення про податок на майно, відмінне від земельної ділянки .
Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що недостатньо було часу для ознайомлення з проектом рішення №80-У11-6, від 29 січня 2016 року, що проект не було заздалегідь оприлюднено та не було своєчасно розіслано депутатам для ознайомлення, оскільки, як встановлено в судовому засіданні і підтверджено відповідними письмовими доказами, прийняттю рішення №80-У11-6, від 29 січня 2016 року, передувало, опублікування його проекту, 26.01.2016 року, на сайті міської ради, надіслання проекту рішення депутатам на адресу їх електронної пошти, вручення проекту рішення депутатам та його обговорення на засіданні постійної комісії , а також 27.01.2016 року на спільному засіданні постійних комісій у зв»язку з чим, як встановлено у судовому засіданні, саме таке обговорення проекту рішення №80-У11-6, від 29 січня 2016 року, за участю депутатів, керівника податкової інспекції,за наявності висновку постійних комісій, і було рекомендовано для розгляду та затвердження на сесії.
Згідно оглянутому у судовому засіданні протоколу шостої позачергової сесії ОСОБА_4 міської ради сьомого скликання, від 29 січня 2016 року, встановлено, що присутніми на сесії були 23 депутати, запрошувалися керівники підприємств, установ, організацій, члени виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради , керівники громадських організацій, представники засобів масової інформації. При обговоренні рішення №80-У11-6, від 29 січня 2016 року, як зазначено в протоколі, пропозицій щодо змін, доповнень, поправок до проекту рішення, від депутатів не надходило.
Відповідно до підсумків голосування, за зазначене рішення проголосувало в цілому - 15 депутатів, проти -2, утрималися - 6, і зазначене рішення було прийнято депутатами. При цьому, жодний із депутатів,в тому числі позивач ОСОБА_1,ОСОБА_10, який давав свідчення у судовому засіданні, та які були присутні на шостій позачерговій сесії ОСОБА_4 міської ради сьомого скликання, 29 січня 2016 року, не висловлювали своєї думки щодо порушення ОСОБА_4 міською радою Закону України « Про доступ до публічної інформації», а також щодо недостатності часу на ознайомлення з проектом рішення.
Так, з протоколу шостої позачергової сесії ОСОБА_4 міської ради сьомого скликання, від 29 січня 2016 року, вбачається, що позивач, ОСОБА_1, як депутат районної ради, як підприємець, виступав з промовою в якій зазначив: »Мова йде про оподаткування,тобто стягнення грошей. Питання дуже серйозне, не треба вирішувати на позачерговій сесії. Такі питання треба вирішувати на чергових сесіях. Багато депутатів не знає про що йде мова. Питання не в тому , хто з підприємців на які податки «попаде». Питання в підході до прийняття рішення. Все робиться під ковдрою - це не правільно. Вот Ви кажите, що патріоти свого міста. Але в цей не легкий час впав товарообіг майже у всіх,отже прийміть 1%, но не 2% податку».
ОСОБА_10, який давав свідчення у судовому засіданні, як депутат ОСОБА_4 міської ради також мав слово для виступу, в якому зазначив наступне: «У мне все-таки питання по термінам. Я продивився цю статтю і там немає такого терміну як до 1 лютого». У наступній промові, на поставлене питання, ОСОБА_10 відповів: « Так. До 1 лютого міська рада повинна надати до податкової прийняте рішення». Тобто як вбачається та зазначено вище, інших питань з боку ОСОБА_10, поставлено на позачерговій сесії не було.
Як зазначив позивач в уточненому адміністративному позові та в судовому засіданні, при обґрунтуванні заявлених позовних вимог, він був ознайомлений з рішенням на сайті ОСОБА_4 міської ради, вказане рішення, порушує його права та інтереси, як платника місцевого податку на майно, створюючи перешкоди для реалізації його прав та свобод, також, на його думку, було порушення способу прийняття рішення, без дотримання встановленої законом процедури і форми прийняття рішення, що також порушує його права на доступ до публічної інформації та створює перешкоди його участі в прийнятті важливих, для місцевої громади, нормативно-правових актів, також зазначив що він не згоден з рішенням, що стосується підприємців, він був присутній на цій сесії і висловив свою думку, що не можна встановлювати такий відсоток.
Із зазначених доводів позивача в обґрунтування позову, взагалі не вбачається в чому полягає порушення саме його законних прав та інтересів при прийнятті рішення « Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році» № 80-У11-6 від 29.01.2016 року. Навпаки, як вбачається із уточненого адміністративного позову та пояснень самого позивача, даних в судовому засіданні, він знайомився з проектом рішення, його ніхто не позбавив права голосу, а навпаки, він виступав на шостій позачерговій сесії ОСОБА_4 міської ради сьомого скликання та висловлював свою думку як підприємець, депутат районної ради стосовно прийняття 1% податку а не 2%. А тому, суд вважає, що вимоги позивача взагалі не обгрунтованні та нічим не підтвердженні.
Суд також вважає, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення те, що воно не було опублікувано, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», як зазначає позивач , саме за 20 робочих днів, до дати його розгляду з метою його прийняття.
Також, як встановлено в судовому засіданні, зазначене рішення було оприлюднено одразу, після його прийняття.
Суд, також не погоджується з доводами позивача стосовно того, що рішення № 80-У11-6 від 29.01.2016 року,прийнято з порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки п.4 розділу 2 «Прикінцевих положень «Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зазначено, що в 2016 році до прийнятих рішень не застосовуються вимоги встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3. статті 12 Податкового Кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Також, що стосується порядку скликання та роботи чергових і позачергових сесій міської ради, то , як вважає суд, порушень з цього питання не виявлено, оскільки ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рішення про скликання сесії повинно доводитися до відома депутатів та населення за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках за день до сесії . Оскаржуване рішення розглядалося саме на позачерговій сесії У11 скликання, з урахуванням п.5 розділу Х1Х Податкового Кодексу України, оскільки зазначено саме місячний термін для встановлення місцевих податків і зборів, визначених Податковим Кодексом України, як і ставка податку, яка була прийнята ОСОБА_4 міською радою відповідно до вимог та в межах зазначених Податковим Кодексом України.
Керуючись ст.ст. 6, 10-12, 15, 18, п.2 ст.19, 154, 158, 159, ч.3 ст.160, 161-163, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 «Про скасування рішення ОСОБА_4 міської ради № 80-У11-6 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Кілія у 2016 році», відмовити повністю.
Постанова Кілійського районного суду Одеської області може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_12