79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" вересня 2016 р. Справа № 914/745/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - О.Л. Мирутенко
суддів - С.М. Бойко
- ОСОБА_1
Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 «Моршинське»
на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року.
у справі №914/745/14
за заявою: Угорницької сільської ради
до: ОСОБА_2 «Моршинське»
про: банкрутство
За участю представників :
від апелянта - ОСОБА_3 - представники (довіреність №б/н від 04.01.2016р.)
від кредитора - ПАТ «ВіЕйБі Банк» - ОСОБА_4 - представник (довіреність №670 від 21.03.2016р.)
від заявника - не з'явився.
від боржника - не з'явився.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.2015р., суддя Гутьєва В.В., було визнано грошові вимоги ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 58 488 763,25 грн., з них: грошові вимоги на суму 1 035 970,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника
- в першу чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1218,00 грн. судового збору;
- в четверту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 56 057 703,96 грн. боргу;
- в шосту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1 393 871,29 грн. штрафних санкцій.
У визнанні вимог ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 685000грн. - відмовити.
З даною ухвалою не погодилося ОСОБА_2 «Моршинське» і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. було зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» надати апеляційному суду витяг з Державного реєстру застав про наявність в ньому записів про предмет іпотеки боржника, документи на обґрунтування його грошових вимог.
Вимог вказаної ухвали апеляційного суду ПАТ «ВіЕйБі Банк» не виконало.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. було повторно зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» надати апеляційному суду витяг з Державного реєстру застав про наявність в ньому записів про предмет іпотеки боржника, документи на обґрунтування його грошових вимог, відповідно до вимог Закону України «Проо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
На виконання вимог ухвал апеляційного суду ПАТ «ВіЕйБі Банк» надало інформаційну довідку №64937815 з Державного реєстру застав про наявність в ньому записів про предмет іпотеки боржника.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016р.
За клопотанням ПАТ «ВіЕйБі Банк» судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а ухвалу господарського суду Львівської області від 20.01.2016р. у справі №914/745/14 - скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2014 року прийнято до розгляду заяву Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 636 284, 69 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року, залишеною без змін судом касаційної інстанції, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року в частині визнання вимог ініціюючого кредитора скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про визнання вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 623 754, 52 грн., в решті ухвалу підготовчого засідання суду першої інстанції від 17.03.2014 року залишено без змін.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 18.03.2014 року.
04.04.2014 року шляхом направлення поштового відправлення ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_5" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до місцевого господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 59 173 763, 25 грн., з яких 56 742 703, 96 грн. вимог, що не забезпечені заставою майна боржника, 1 035 970 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, 1 393 871, 29 грн. штрафних санкцій, які визнані судом, а також 1 218 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, в обґрунтування яких надало копії судових рішень у господарських справах про солідарне стягнення із ЗАТ "Зірниця", як позичальника кредитних коштів, ТОВ "Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є ТОВ "Моршинське", та ТОВ "Карпати Плюс 2004", як поручителів, на користь банку заборгованості за кредитними договорами №07/30-03 від 28.11.2007 року та №253 від 11.05.2010 року (том 3, а.с. 4 - 70).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року (суддя Гутьєва В.В.) розглянуто по суті заявлені ПАТ "ВіЕйБі Банк" кредиторські вимоги на загальну суму 59 173 763, 25 грн., визнано їх в частині заборгованості боржника на суму 58 488 763, 25 грн., з яких 1 035 970 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, 1 218 грн. судового збору у першу чергу, 56 057 703, 96 грн. боргу у четверту чергу, 1 393 871, 29 грн. штрафних санкцій у шосту чергу; у визнанні вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 685 000 грн. відмовлено (том 3, а.с. 101 - 105).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Моршинське" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року у даній справі - без змін (том 3а, а.с. 24 - 29).
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_2 «Моршинське» було задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. скасовано. Справу №914/745/14 передано на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Зокрема, в постанові ВГСУ зазначено, що пред'явивши до основного боржника та поручителів вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року у жовтні - грудні 2010 року, банк змінив строк виконання кредитного зобов'язання і з моменту пред'явлення таких вимог починається перебіг строку у шість місяців, протягом якого порука є дійсною, що узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Постанови від 21.01.2015 року у справі №6-190цс14 та Постанови від 09.09.2015 року у справі №6-933цс15.
Однак, переглядаючи в апеляційному порядку кредиторські вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ "Моршинське", як правонаступника поручителя за договором поруки від 30.04.2009 року, суд апеляційної інстанції не перевірив обставин дійсності поруки за спірним договором в розумінні частини 4 статті 559 ЦК України та не надав оцінки на предмет обґрунтованості висновкам місцевого господарського суду про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів, заявлених у дану справу про банкрутство у квітні 2014 року, грошових вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 9 174 898, 55 грн. процентів, комісії, інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих з 31.01.2013 року по 17.03.2014 року за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року.
Отже, судом першої інстанції не досліджувалися обставини погашення позичальником та поручителями заборгованості перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" з повернення кредитних коштів, що підтверджена судовими рішеннями від 25.04.2013 року у справі №909/272/13-г, від 21.02.2011 року у справі №20/172 та від 09.04.2013 року у справі №909/273/13-г, на що апеляційний суд, в порушення вимог статті 101 ГПК України, увагу не звернув.
При новому апеляційному розгляді справи апеляційному суду належить з врахуванням зазначених норм ЦК України, а також висновків Верховного Суду України у зазначених постановах дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, відповідність та достатність поданих ПАТ "ВіЕйБі Банк" документів в обґрунтування його грошових вимог до боржника, перевірити наявність предметів іпотеки за договорами іпотеки в державному реєстрі застав та з врахуванням встановлених обставин дійти обґрунтованого висновку про наявність (відсутність) правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном вимог спірного кредитора з визначенням черговості їх задоволення в порядку статті 45 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Вимоги заявника-банка обґрунтовані рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 20/173 від 21.02.2011 р. про солідарне стягнення з ЗАТ “Зірниця”, ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія”, з ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004” на користь ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” 26 200 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 4 021 120,22 грн. - заборгованість з відсотків, 68 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії, 441 171,23 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 8 065,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, 119 429,01 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату відсотків, 3 649,30 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії, 25 500,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, до заяви ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” долучено рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/272/13-г від 25.04.2013 р., відповідно до якого вирішено солідарно стягнути з ПАТ “Зірниця”, ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія”, з ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004” на користь ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” заборгованість за кредитним договором № 07/30-03 від 28.11.2007 р. в розмірі 16 538 896,37 грн., з них: 12 740 008,95 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 1 112 766,51 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 593 570,41 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту, 635 633,80 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату процентів, 6 065,59 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії, 790 343,31 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, 660 507,80 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 68 820,00 грн. - судових витрат. Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 20/172 від 21.02.2011 р. позов ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” задоволено частково та вирішено солідарно стягнути з ЗАТ “Зірниця”, ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія”, з ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004” на користь ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” 3 500 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 476 236,76 грн. - заборгованість за відсотками, 32 557,10 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 15 394, 57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 22 405,96 грн. - втрати від інфляції за кредитом, 12 250,96 грн. - втрати від інфляції за відсотками, 25 500,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно з рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/273/13-г від 09.04.2013 р. позов ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” задоволено та вирішено солідарно стягнути з ПАТ “Зірниця”, ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія”, з ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004” на користь ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” заборгованість за кредитним договором № 253 від 11.05.2010 р. на суму 2 238 574,12 грн., з них: 1523246, 80 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 128 113,75 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 253 579,81 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту, 80 185,50 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків, 170 158,12 грн. - 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків, 44 771,48 грн. судового збору.
Як вбачається із заяви ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” та доданих до неї документів для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 07/30-03 від 28.11.2007 р. та кредитного договору № 253 від 11.05.2010 р., між ВАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” та ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія” 11.05.2010 р. укладено договір іпотеки. Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки від 11.05.2010 р. іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах визначених цим договором нежитлове приміщення, а саме: картоплесховище на плані земельної ділянки позначене літ. “Ж” загальною площею 579,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської, буд. 22в. Згідно з п. 1.5 договору іпотеки від 11.05.2010 р. узгоджена сторонами оціночна заставна вартість предмета іпотеки становить 398 450,00 грн. Крім того, 12.05.2010 р. між ВАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” та ОСОБА_2 “Регіональна торгова компанія” укладено договір іпотеки для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 р. та кредитного договору №253 від 11.05.2010р. Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки від 12.05.2010 р. іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах визначених цим договором нежитлову будівлю загальною площею 830,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Симоненка, буд. 1б. Згідно з п. 1.5 договору іпотеки від 12.05.2010р. узгоджена сторонами оціночна заставна вартість предмета іпотеки становить 637 520,00 грн.
Як слідує з заяви ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” про грошові вимоги до боржника на суму 59 172 545,25 грн. та доданих до неї документів, ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” звернувся з позовною заявою до суду про визнання недійсними прилюдних торгів 07.06.2012р. з реалізації арештованого майна відповідно до договору №15/132/12-1 від 08.05.2012р., яке належить ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004” та знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 89-а, а саме: лот №4 - рухоме майно (обладнання) за ціною 685000,00 грн. Постановою Вищого Господарського суду України від 29.07.2013 р. у справі №5010/1109/2012-16/49-18/57 за позовом ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” до ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації рухомого майна, яке належить ОСОБА_2 “Карпати Плюс 2004”, лот №4 визнано недійсними прилюдні торги з реалізації рухомого майна. Відповідно до акту проведення прилюдних торгів від 08.06.2012 р. майно було реалізовано за ціною 685 000,00 грн. Проте, станом на момент розгляду заяви ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” з грошовими вимогами до ОСОБА_2 “Моршинське” суду не надано доказів повернення ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” боржнику коштів на суму 685 000,00 грн. у зв'язку з визнанням прилюдних торгів з реалізації арештованого майна недійсними. Відтак, суд правомірно дійшов висновку про необхідність відмовити у визнанні вимог ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 685 000,00 грн..
Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно з частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до частини 9 статті 45 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає господарський суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (розпорядником майна боржника) чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними та достатніми доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Також, згідно особливостей провадження у справі про банкрутство, вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, вносяться до реєстру вимог кредиторів боржника окремо із зазначенням у ньому відомостей про майно боржника, яке є предметом застави.
Матеріалами справи підтверджується, що пунктами 1.3., 3.7. договору поруки від 30.04.2009 року банк-кредитор, ЗАТ "Зірниця" (боржник) та ТОВ "Регіональна торгова компанія" (поручитель) погодили, що строк його дії визначено з моменту підписання сторонами та до повного виконання зобов'язань за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року (том 3, а.с. 27 - 29). При цьому, умова спірного договору про його дію до повного виконання кредитного зобов'язання не свідчить про встановлення сторонами строку, впродовж якого порука є чинною, тому до спірних правовідносин застосовуються положення частини 4 статті 559 ЦК України про припинення поруки у разі, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 23.05.2012 року у справі №6-33цс12; від 18.07.2012 року у справі №6-78цс12; від 24.09.2014 року у справі №6-106цс14.
Отже, пред'явивши до основного боржника та поручителів вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року у жовтні - грудні 2010 року, банк змінив строк виконання кредитного зобов'язання і з моменту пред'явлення таких вимог починається перебіг строку у шість місяців, протягом якого порука є дійсною, що узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Постанови від 21.01.2015 року у справі №6-190цс14 та Постанови від 09.09.2015 року у справі №6-933цс15.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що договір поруки між боржником та ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” припинився червні 2011р., а заява про визнання кредиторських вимог була подана до боржника в квітні 2014р., а тому не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги банку на суму 9 174 898, 55 грн. процентів, комісії, інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих з 31.01.2013 року по 17.03.2014 року за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року.
Також апеляційним судом встановлено, що на виконання рішення суду від 21.02.2011 року у господарській справі №20/173 в ході виконавчого провадження та перерахування державним виконавцем на рахунок ПАТ "ВіЕйБі Банк", як стягувача, були перераховані грошові кошти на суму 53 569, 35 грн. (том 3, а.с. 46). Отже, заявлені банком кредиторські вимоги підлягають зменшенню на вказану суму.
За таких обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку, що кредиторські вимоги ПАТ «Ві ОСОБА_7» підлягають визнанню та включенню в реєстр вимог кредиторів в загальному розмірі 49 260 295,35 грн., з них: грошові вимоги на суму 1 035 970,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника.
- в першу чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1218,00 грн. судового збору;
- в четверту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 46 829 236,06 грн. боргу;
- в шосту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1 393 871,29 грн. штрафних санкцій.
У визнанні вимог ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 9913467,9 грн. апеляційний суд відмовляє.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 20.01.2015р. по справі №914/745/14 винесена з порушенням вказаних норм права, а тому підлягає скасуванню в частині визнання вимог банку на суму 9228467,9 грн.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 «Моршинське» задовольнити повністю.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року у справі №914/745/14 скасувати частково. Резолютивну частину ухвали викласти в наступній редакції:
Визнати грошові вимоги ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 49 260 295,35 грн., з них: грошові вимоги на суму 1 035 970,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника.
- в першу чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1218,00 грн. судового збору;
- в четверту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 46 829 236,06 грн. боргу;
- в шосту чергу реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 “Моршинське” підлягає включенню 1 393 871,29 грн. штрафних санкцій.
У визнанні вимог ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_5” на суму 9913467,9 грн. - відмовити.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.
ОСОБА_8 Мирутенко
Судді: С.М. Бойко
ОСОБА_1
«Повний текст постанови виготовлено 29.09.2016р.»