26.09.2016 року Справа № 904/182/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Петровська А.В.,
за участю сторін:
від позивача: Бондаренко В.О., довіреність № 742-О від 25.02.2014 р.,
від відповідача: Носова В.І., довіреність № 007 від 01.02.2016 р., Семикіна Л.В., довіреність № 34 від 14.06.2016 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2016 р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро
до товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест", м.Дніпро
про стягнення 6199788,14 доларів США, що за курсом НБУ 23,450698, що еквівалентно 145389359,34 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2016 р. у даній справі (суддя Золотарьова Я.С.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. на один рік шляхом сплати заборгованості щомісячними рівними платежами.
Згадана ухвала обґрунтована посиланням на наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
Не погодившись з даним рішенням, публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.
Скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, копію ухвали про призначення судового засідання ним було отримано лише після оголошення оскаржуваної ухвали.
В порушення п.6 ст.83, ст.121 ГПК України господарським судом у резолютивній частині ухвали не зазначив ані строк виконання кожної частки, ані строк остаточного виконання рішення суду.
На думку скаржника, невиконання іншими суб'єктами господарювання своїх зобов'язань перед відповідачем, не має порушувати права позивача на належне виконання рішення суду.
Скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази знаходження підприємства відповідача в скрутному матеріальному становищі.
У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю Промислово інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну та таку, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. у даній справі, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р., позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ) заборгованість за договором №DNH1LON04243 від 25.09.2013р. станом на 08.12.2015р., яка складається з заборгованості за кредитом - 2609724,47 дол. США; заборгованості за відсотками - 1356529,85 дол. США та судові витрати по справі у розмірі 132230,38 грн. В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 24479,15 доларів США - провадження у справі припинено, в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2 209 054,67 доларів США - відмовлено.
25.07.2016 р. до господарського суду Дніпропетровської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвет" надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення господарського суду строком на 3 роки з виплатою стягненої за рішенням суду у цій справі суми боргу щомісячними рівними платежами.
Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в Україні, швидкою девальвацією гривні по відношенню до долару США, нестабільною та складною політичною ситуацією в країні, відповідач знаходиться у вкрай скрутному становищі через те, що 60% ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації.
Також, заявнику заборгували значні кошти інші контрагенти. Для зменшення дебіторської заборгованості товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" проводить претензійну та позовну роботу, однак грошові кошти в погашення заборгованості поступають на рахунки підприємства вкрай повільно.
Заявник поступово здійснює погашення боргу за кредитним договором, після прийняття рішення господарським судом, було сплачено 1 113 681,46 грн.
Одночасне стягнення всієї суми заборгованості, на думку заявника, призведе до арешту коштів на рахунках відповідача, що унеможливить проведення подальшої господарської діяльності підприємства та виплат з заробітної плати працівникам, що в свою чергу призведе до банкрутства підприємства, внаслідок чого значна кількість працівників буде позбавлена робочих місць, а забезпечення таких працівників збільшить навантаження щодо соціальних виплат на бюджет держави.
За ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою, зокрема, сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право господарського суду певними обставинами, за наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.
У п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал та податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік відповідач мав збиткові показники в розмірі 221 080,00 тис. грн. Згідно балансу від 31.12.2015 р. збиток складає 417 101,0 тис.грн.
Згідно балансу станом на 31.03.2016 р. збиток складає 446 876,0 тис. грн., а станом на 30.06.2016 р. - 390 190,0 тис.грн.
Згідно штатного розкладу на підприємстві працює 98 працівників, тому одночасне стягнення всієї суми заборгованості призведе до арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", що унеможливить проведення подальшої господарської діяльності підприємства та виплат з заробітної плати працівникам.
Перед товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" мають заборгованість інші контрагенти, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/171/16 від 16.02.2016 р. про стягнення з Компанії "Hanseatic Metals OU", Tallinn city, Estonia 429 685,00 доларів США; ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/4592/15 від 03.12.2015р. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", до якого включено грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" на суму 74 885 355,00 грн.; рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/1358/15 від 08.06.2016 р. про стягнення з Qualitube Limited 833 328,54 доларів США; рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/992/15 від 09.06.2015 р. про стягнення з ZAUBER HOLDINGS LIMITED 128 000,71 доларів США.
Колегія суддів враховує специфіку основної діяльності підприємства, яка полягає у купівлі-продажу безшовних труб, трубної заготовки та агломераційної сировини, те, що 60 % ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації, у зв'язку з чим об'єми продажу знизились на 65 %.
Крім того, після прийняття рішення господарським судом, відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором, у загальному розмірі 1 613 681,46 грн.
Тобто, відповідачем вчиняються добровільні дії, направлені на погашення заборгованості перед банком.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання судового рішення, а звертається з проханням розстрочити його виконання з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань. Але на даний час, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача негайне виконання рішення суду є неможливим.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані відповідачем у заяві про розстрочку виконання судового рішення обставини, за змістом ст.121 ГПК України, є підставою для розстрочення виконання рішення господарського суду.
Водночас, при розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, колегія суддів враховує майновий стан позивача.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів свого тяжкого фінансового становища та доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених невиконанням відповідачем рішення суду.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення господарського суду на один рік шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частинами не відповідає п.п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", яким роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про розмір заборгованості боржника, яка підлягає розстроченню, колегія суддів враховує таке.
Рішенням господарського суду від 24.03.2016 р. у даній справі стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом - 2609724,47 дол. США, заборгованість за відсотками - 1 356 529,85 дол. США та судові витрати по справі у розмірі 132 230,38 грн.
Відповідач частково сплатив зазначену заборгованість, а саме: 26.04.2016 р. - 565 000,00 грн., 16.05.2015 р. - 27 066,40 грн., 23.05.2016 р. - 21 615,06 грн., 06.07.2016 р. - 500 000,00 грн.
Здійснивши перерахунок сплаченої суми заборгованості за офіційним курсом Національного Банку України станом на день її сплати (26.04.2016 р. - 25,33892100 грн. за 1 дол. США, 16.05.2016 р. - 25,45217500 грн., 23.05.2016 р. - 24,89807800 грн., 06.07.2016 р. - 24.84593600 грн.), колегія суддів приходить до висновку про те, що залишок несплаченої заборгованості становить 3 927 119,50 доларів США. При цьому, із суми сплаченої заборгованості 565 000,00 грн. судом апеляційної інстанції вираховано розмір, стягнутих судових витрат у розмірі 132 230,38 грн.
Таким чином, колегія суддів, з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеня виконання рішення, наявність кризових процесів в економіці держави, вважає, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду підлягає задоволенню частково, а саме, слід розстрочити виконання рішення господарського суду на дванадцять місяців, шляхом сплати заборгованості у розмірі 3 927 119,50 доларів США щомісячними рівними платежами по 327 259,96 доларів США в місяць.
Стосовно доводів скаржника щодо позбавлення його права на участь в судовому засіданні, в якому було винесено оскаржувану ухвалу, необхідно зазначити наступне.
Частиною 4 статті 89 ГПК України передбачено, що неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Отже, суд має право розглянути заяву про роз'яснення рішення у випадку неявки сторін, але не без здійснення їх виклику
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розглядаючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" про розстрочку виконання рішення, місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки заяву розглянуто за відсутності представника позивача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення лише ввечері 03.08.2016 р.
Отже, оскаржувана ухвала винесена без дотримання вимог ст. 129 Конституції України, ст. 22 ГПК України, що, в свою чергу, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, є безумовною підставою для її скасування.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 року №7, порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК України приймає нове рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2016 р. у справі №904/182/16 скасувати.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" № 0279 від 25.07.2016 р. задовольнити частково
Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. у справі № 904/182/16 на дванадцять місяців, шляхом сплати заборгованості у розмірі 3 927 119,50 доларів США щомісячними рівними платежами по 327 259,96 доларів США в місяць, починаючи з 1 жовтня 2016 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
І.О.Вечірко