"20" вересня 2016 р.Справа № 921/383/16-г/10
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Цимбалюк І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", 35825 с. Верхів, вул. Центральна, 22 Острозького району Рівненської області (поштова адреса: 03037, м. Київ, проспект Лобановського, буд. 4-Б, н/п 165)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", 48400, м. Бучач, вул. Галицька, буд. 160, Тернопільської області
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_1 - представника, довіреність № 2 від 22.04.2016 року;
Відповідача: ОСОБА_2 - представника, доручення б/н від 11.01.2016 року;
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено їх процесуальні права згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Документообіг господарського суду” та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", с. Верхів Острозького району Рівненської області звернулося до господарського суду Тернопільської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області збитків внаслідок неналежного виконання зобов'язання в сумі 177 286,03 грн., що включає в себе 127 286,03 грн суму понесених матеріальних збитків внаслідок поставки за договором купівлі-продажу №0000261 від 11.04.2016 року насіння сої неналежної якості в розмірі та 50 000,00 грн суму моральної (немайнової) шкоди; відшкодування сплаченого судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір №0000261 купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року виписку по рахунку №26000210370603 з 13.04.2016 року по 13.04.2016 року АТ "Прокредит Банк"; Видаткову квитанцію №РН-0001214 від 14 квітня 2016 року; Сертифікат на насіння серії ТН № 0001515; Свідоцтво про насіння № 75 від 14.04.2016 року; Результат аналізу насіння від 27.04.2016 року; лист № 20/05-1 від 20.05.2016 року; ОСОБА_2 від 24.05.2016 року; лист-вимога № 24/05-1 від 24 травня 2016 року; Бухгалтерська довідка № 1 калькуляція вартості витрат на посів сої на полі № В-1(32 га) від 30 квітня 2016 року; Бухгалтерську довідка №2 калькуляція вартості витрат на перепосів на полі В-1 (32 га) від 31 травня 2016 року; інші документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Посилається на приписи статей 22, 23, 526, 610, 611, 673, 674, 678, 688,1167 ЦК України, статті 1, 2, 12, 13, 15, 44, 49, 54-57 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року порушено провадження у справі № 921/383/16-г/10 та призначено судове засідання о 10 год. 00 хв. 15 липня 2016 року за участю повноважних представників сторін.
Ухвала суду від 05.07.2016 року про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була направлена сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 15.07.2016 року представників сторін розгляд справи було відкладено до15 годин 02 серпня 2016 року в порядку статті 77 ГПК України.
02.08.2016 року через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області надійшов письмовий відзив на позов (вх. № 14313) у якому відповідача не визнає заявлені позовні вимоги щодо стягнення з нього шкоди і вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними і просить в позові відмовити.
Відповідач вказує, що одночасно з передачею партії товару продавець передав покупцю копію Сертифікату на насіння UA 20-03-1159-15 від 18.12.2015 року та Свідоцтво на насіння №75, що відповідає вимогам Закону України "Про насіння і садивний матеріал".
Посилається також на приписи статей 22, 23 вказаного Закону України "Про насіння і садивний матеріал", згідно яких на придбане насіння гарантії діють протягом строку , визначеного в Сертифікаті: Сертифікат на насіння UA 20-03-1159-15 від 18.12.2015 року був дійсний до 17.04.2016 року.
Зазначає, що згідно п.п.4.8.3 ДСТУ 4138-2002 виробники насіння та посередники на випадок арбітражного аналізування насіння, призначеного на продаж, одночасно відбирають дублікат першої проби з позначкою "Дублікат" та зберігають дублікат проб насіння протягом дії сертифікату на насіння, який засвідчує його якість.
Положеннями ДСТУ 4138-2002 визначено як мету відібрання насіння для аналізу так і механізм відібрання проб, приписи якого сторони повинні дотримуватися.
Відповідач вказує, що ОСОБА_3 "ІДЕК-2006" в порушення приписів ДСТУ 4138-2002 здійснило відібрання проб без присутності представника ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром" і без офіційної згоди на те товариства, а тому не є підтвердженням доводів позивача в цій частині акт №3, що складений 19.04. 2016 року без участі представника відповідача.
Відповідач вважає також що Товариство "ІДЕК-2006" не надало належних доказів, що ним засіяно поле №В1 саме насінням сої, отриманої від "Бучачагрохлібпром".
Арбітражне аналізування насіння із дублікатом першої проби не проводилося, а названі позивачем акти не є арбітражним (експертним) визначенням якості насіння, а тому не можуть бути визнані судом доказами поставки відповідачем неякісного насіння.
Представники сторін у судове засідання 02.08.2016 року прибули; суд перейшов до розгляду позову по суті та заслухав пояснення сторін щодо позовних вимог: представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві; представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог і вважає їх безпідставними, та такими, що не підлягають до задоволення з підстав, викладених у відзиві на позов.
У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 16 годин 16 серпня 2016 року; до 15 годин 05 вересня 2016 року в порядку статті 77 ГПК України.
Згідно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" №33/09-16 від 05.09.2016 року ухвалою господарського суду від 05 вересня 2016 року розгляд вирішення спору по справі №921/383/16-г/10 було продовжено на 15 днів до 22 вересня 2016 року в порядку статті 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05 вересня 2016 року розгляд справи було відкладено до 15 год. 20 вересня 2016 року та зобов'язано позивача подати в судове засідання копію та оригінал (для огляду в судовому засіданні) ОСОБА_2 відібрання закупленого насіння на проби №3 від 19.04.2016 року.
20.09.2016 року через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" поступило клопотання №02/09-16 від 16.09.2016 року (вх. № 16519) про долучення документів на виконання вимог суду, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи належним чином засвідчену копію акта №3 від 19.04.2016 року відібрання середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей та вказало, що оригінал акту буде надано для огляду в судовому засіданні.
В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні 20.09.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши представлені документи суд встановив наступне:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.
Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", місцезнаходження органів управління якого с. Верхів Острозького району Рівненської о області, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 33840626, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої Державним реєстратором ОСОБА_4 02.02.2015 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав (копія Виписки з ЄДР знаходиться в матеріалах справи).
В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких пред'являється позов, визначається позивачем.
Предметом позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", с. Верхів Острозького району Рівненської області визначило стягнення збитків з відповідача в сумі 177 286,03 грн. з підстав, зазначених у позовній заяві.
Вказавши відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" вважає, що вказана особа порушила його права та охоронювані законом інтереси.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У судовому засіданні встановлено, що 11 квітня 2016 року між ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" с. Верхів Острозького району Рівненської області (Покупець) було укладено Договір №0000261 купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору, прийнятих сторонами, а також змін та додатків до нього (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору кількість та вартість товару визначається згідно видаткових накладних.
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що якість "Товару" має відповідати вимогам ДСТУ; підтвердженням якості "Товару" є сертифікат відповідності (п. 4.2. договору); оплата вартості товару здійснюється на розрахунковий рахунок "Продавця" на умовах 100% передоплати.
13.04.2016 року платіжним дорученням № 304 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК -2006" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" 60 000,00 грн (шістдесят тисяч) гривень; призначення платежу: оплата за сою "Вільшанка" 1р згідно рах № СФ-0000798 від 11.04.2016 року у тому числі ПДВ 20% - 10 000,00 грн.
14 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" Видаткову накладну №РН-0001214, на одержання сої Вільшанка 1Р.н/прот. в кількості 4 000,00 кг на суму 60 000,00 грн. в тому числі ПДВ 10 000,00 грн.; замовлення: Договір №ДГ-0000261 від 11.04.2016 року.
Отже, відповідач у справі ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром" здійснили поставку насіння сорту "Вільшанка" 1Р., що підтверджується Видатковою накладною №РН-0001214 від 14.04.2016 року і не заперечується відповідачем.
Беручи до уваги доводи сторін, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Згідно з ч. 1, 4 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються , належним товаросупровідним документом, який надається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Згідно ст. 13 Закону України "Про насіння та садивний матеріал" виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті (типовості) і посівним якостям , зазначеним у сертифікатах на насіння та садивного матеріалу; усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні супроводжуватися сертифікатами, що засвідчують їх сортові та посівні якості (стаття 17 Закону).
Матеріали справи свідчать, що на виконання п. 4.2. Договору відповідач у справі в підтвердження якості товару надав Покупцю копію Сертифікату на насіння серії ТН №0001515, реєстраційний номер сертифіката UA 20-03-1159-15, виданого 18.12.2015 року Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області та Свідоцтво на насіння №75 від 14.04.2016 року, виданого ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром".
В Свідоцтві на насіння №75 від 14.04.2016 року внесено відомості про посівні якості, відвантаженого ТОВ "ІДЕК -2006" насіння сої на основі " Сертифікату на насіння України" за № UA 20-03-1159-15 від 18.12.2015 року, виданого ДІСГ в Тернопільській області.
Згідно з даними, вказаними у Сертифікаті та Свідоцтві, поставлене насіння має наступні параметри та показники:
- культура: соя; - Сорт (гібрид лінія) - Вільшанка; - Генерація (репродукція) - перша; - рік урожаю - 2015 , № партії UA 20-03-009/047-15 ; - характеристика вирощеного насіння: сортова чистота (типовість) - 10%; - енергія проростання - 93 %; - схожість - 96 %.
Також у Свідоцтві на насіння зазначено, що насіння не засмічене іншими сортами, формами або культурами під час збирання, обмолоту, приймання, складування, зберігання та відвантажування.
У п.п.2,3,4 п. 8 Сертифікату на насіння вказано , що в насінні сої наявна поверхнева інфекція фузаріоз - 2,5%; бактеріоз - 0%; наявність внутрішньої інфекції - 0%; заселеність шкідниками - не виявлено; а в Свідоцтві на насіння інформація про зараження хворобами та шкідниками не зазначена.
Позивач вказує, що отримане ним від ТОВ "Бучачагрохлібпром", м. Бучач насіння сої у період з 21.04.2016 року по 22.04.2016 року було засіяне на полі №В1 с. Верхів Острозького району Рівненської області на площі 32 га з дотриманням усіх агротехнічних вимог.
Предмет позову у даній справі становить вимога ТОВ "ІДЕК-2006", с. Верхів Острозького району Рівненської області про відшкодування збитків в розмірі 127 286,03 грн., завданих поставкою неналежної якості насіння сої сорту "Вільшанка" 1 репродукції товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області.
Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У свою чергу згідно положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в тому числі додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" на придбане насіння гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті. Позивач у справі придбав у відповідача насіння сої "Вільшанка 1Р" 14 квітня 2016 року, що підтверджується Видатковою накладною № РН-0001214; у Сертифікаті на насіння UA 20-03-1159-15 від 18.12.2015 року вказувалося, що він дійсний до 17.04.2016 року.
Таким чином гарантії для ТОВ "ІДЕК-2006" на насіння сої, придбаного у ТОВ "Бучачагрохлібпром" діяли ще на протязі трьох днів, а саме до 17.04.2016 року і позивач про вказане знав.
Позивач вказує, що з метою упевнитися в якості придбаного насіння 19.04.2016 року ТОВ "ІДЕК-2006" актом №3 передало в Державну інспекцію сільського господарства в Рівненській області на аналіз насіння сої сорту "Вільшанка", 2015 року врожаю, 1Р, придбаного у ТОВ "Бучачагрохлібпром".
Згідно з результатом аналізу №124-126 від 27.04.2016 року, проведеного Державною інспекцією сільського господарства в Рівненській області, якість насіння не відповідає якості посівного матеріалу, зокрема по таких параметрах:
- енергія проростання насіння становить 15%;
- схожість - 35% (замість встановлених стандартом 80%);
- насіння містить насіння інших культурних рослин: кукурудза -12 шт/кг.
Також насіння сої заражене фузаріозом -18% (замість встановлених стандартом 5%); та бактеріозом - 20 % (замість встановлених стандартом 10%).
ТОВ "ІДЕК -2006" стверджує, що загальна вартість витрат понесених позивачем по посіву насіння сої, згідно наданого розрахунку на площі 32 га склала 151 154,53 грн, що включає в себе: вартість дискування; вартість придбаного насіння сої сорту "Вільшанка" 1Р; вартість внесених засобів захисту рослин; вартість внесених мінеральних добрив; вартість дизпалива; заробітну плату працівників, задіяних під час посіву та сплачений єдиний соціальний внесок ,в підтвердження чого Товариство надало суду бухгалтерську довідку ТОВ "ІДЕК-2006" №1 від 30.04.2016 року, акт №1 від 25.04.2016 року; ОСОБА_2 № 2 від 25.04. 2016 року та бухгалтерські документи.
Так, згідно п. п. 4.8.3.ДСТУ 4138-2002 виробники насіння та посередники на випадок арбітражного аналізування насіння, призначеного на продаж, одночасно відбирають дублікат першої проби з позначкою "Дублікат" та зберігають дублікат проб насіння протягом дії сертифікату на насіння, який засвідчує його якість.
Положенням ДСТУ 4138-2002 передбачено, що мета відібрання - отримання достатніх за розміром для аналізування проб, в яких наявні ті самі складники та в тих самих пропорціях, що й у партії насіння, яку вони репрезентують; відібрання, формування, оформлення і доставлення середніх проб проводять штатні (для партій насіння, що його реалізують в межах України) або позаштатні (допускається тільки для партій насіння внутрішньогосподарського використання) інспектори, уповноважені держнасінінспекцією, про що мають відповідні посвідчення; штатні інспектори повинні мати особисті тавро, пломбір та печатку; у разі перевіряння якості закупленого насіння проби (основну та дублікатну) відбирають не пізніше як за 10 днів з часу завезення до господарства (організації); відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін; допускається відсутність представника зацікавленої сторони за його офіційною згодою; відібрання проб оформляється актом у двох примірниках, один залишається власникові насіння, другий супроводжує проби до Держінспекції; відібрання дублікатних проб також оформляється актом з позначкою у правому верхньому куті "На випадок арбітражного аналізування" акт зберігається у господарстві.
Офіційна процедура, що регулює питання арбітражного (експертного) визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу на виконання приписів статті 23 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" повинна проводиться у відповідності до Правил арбітражного (експертного) визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядку оформлення заяв, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №221 від 26.03.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2013 р. за № 58/23120.
Згідно п. 1.2. Правил Арбітражне (експертне) визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу є офіційною процедурою, яка регулює питання:
- установлення відповідності сортової якості на партію насіння та садивного матеріалу, передбаченої нормативно-правовими актами;
- визначення відповідності показників посівних та сортових якостей насіння та садивного матеріалу до даних, зазначених у супровідних документах.
Арбітражне (експертне) визначення відповідності сортової якості проводиться методом польового інспектування, ділянкового та лабораторного сортового контролю на вимогу споживача насіння та/або садивного матеріалу у разі, якщо споживач не впевнений у відповідності сортової якості, що зазначена у супровідних документах на придбане насіння та садивний матеріал. Арбітражне (експертне) визначення відповідності сортової якості садивного матеріалу багаторічних рослин проводиться методом польового інспектування та лабораторного сортового контролю.
Арбітражне (експертне) визначення якості насіння та садивного матеріалу проводиться методом аналізу проб, відібраних від партій насіння та садивного матеріалу, і встановлює відповідність посівних якостей насіння та сортових якостей садивного матеріалу багаторічних рослин до даних, зазначених у супровідних документах.
В силу зазначених приписів ДСТУ 4138-2002 відібрання проб для аналізування обов'язково здійснюється у присутності обох зацікавлених сторін, а у випадку відсутності представника зацікавленої сторони - повинна бути на це його згода.
Товариство з обмеженою відповідальність "ІДЕК-2006" на вимогу суду надало копію ОСОБА_2 №3 від 19 квітня 2016 року відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей, в якому зазначається, що відібрання проб здійснив провідний фахівець насіннєвої інспекції ОСОБА_5 за участю головного агронома ОСОБА_6.
У вказаному ОСОБА_2 №3 від 19 квітня 2016 року відсутній запис про відібрання проб насіння сої сорту "Вільшанка" за участю представника відповідача ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром"; під час розгляду справи по суті позивач не надав доказів що ним повідомлялося відповідача про направлення свого представника для відібрання проб насіння для аналізування, так і доказів того, що ОСОБА_3 "Бучачагрохлібпром" надав згоду на відібрання проб насіння для аналізу без участі його представника; відібрана для аналізу партія насіння не була опломбована; "Дублікат" проб насіння не відбирався.
Отже, під час відібрання проб насіння сорту "Вільшанка" для проведення аналізу, яке належить ОСОБА_3 "ІДЕК-2006" мало місце порушення приписів ДСТУ 4138-2002, що є неприпустимим.
Суд вважає, що наданий позивачем ОСОБА_7 № 3 від 19 квітня 2016 року відібрання середніх (репрезентаційних) проб для визначення насіння для визначення посівних якостей, не є належним та допустимим доказом.
У поданому позові ТОВ "ІДЕК-2006" стверджує, що отримане від відповідача насіння сої по видатковій накладній №РН-0001214 від 14.04.2014 року у період з 21.04.2016 року по 22.04.2016 року було посіяне на полі № В1 с. Верхів Острозького району Рівненської області на площі 32 га з дотриманням усіх агротехнічних вимог, тобто до отримання результатів на схожість проб, відібраних для визначення його посівних якостей, оскільки, насіння було передане на аналіз 19.04.2016 року, а земельна ділянка, за твердженням позивача була засіяна у період з 21.04.2016 року по 22.04.2016 року.
Вказує, що у зв'язку з тим, що проростання насіння сої, яке було придбане у ТОВ "Бучачагрохлібпром" було незадовільне, ним було ініційовано створення комісії для обстеження посівів сої на полі № В1 на площі 32 га с. Верхів Острозького району Рівненської області, із залученням фахівців насіннєвої інспекції, управління агропромислового розвитку Острозької РДА; позивача та відповідача.
24 травня 2016 року комісією було обстежено посіви сої на полі № В1 с. Верхів на площі 32 га, яке було посіяне у період з 21.04.2016 року по 22.04.2016 року. Як вказується в акті обстеження в роботі комісії брав участь представник ТОВ "Бучачагрохлібпром" ОСОБА_8, посада: менеджер з продажу ТОВ "Бучачагрохлібпром".
Заперечуючи позовні вимоги відповідач у справі також вказав, що наданий позивачем ОСОБА_7 від 24.05.2016 року не може бути належним доказом у справі, оскільки, він складений без участі представника ТОВ "Бучачагрохлібпром", а вказаний у ньому ОСОБА_8, ніколи в Товаристві не працював і на час розгляду позову не працює; Товариство його не уповноважувало на вчинення будь-яких дій, а тому не міг бути належним представником ТОВ при проведенні обстеження поля, в підтвердження чого надав Довідку №4/к від 01.08.2016 року (оригінал знаходиться в матеріалах справи).
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", с. Верхів Острозького району Рівненської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач збитків в зазначеній сумі суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Позивач зазначає, що йому завдано також моральної (немайнової) шкоди в розмірі 50 000,00 грн., проте доказів на обґрунтування заявленого розміру шкоди позивачем не наведено.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено:
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Однак, належних доказів наявності передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди, зокрема, факту її заподіяння у заявленому розмірі протиправною поведінкою відповідача, обґрунтувань визначення розміру моральної шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням такої шкоди позивачу тощо, суду надано не було.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006", с. Верхів Острозького району Рівненської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач моральної шкоди в зазначеній сумі суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Судовий збір, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на позивача.
Керуючись статтями 22, 43, 49, 82, 84 85 121 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22, 1166 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -
1.В позові відмовити.
2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили сторонами може бути подано апеляційну скаргу, а прокурором внесено подання протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через господарський суд Тернопільської області.
3.Повне рішення складено 27 вересня 2016 року.
Суддя М.Є. Півторак