"27" вересня 2016 р.Справа № 921/451/16-г/6
про зупинення провадження
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.,
Розглянув матеріали справи
за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль, 46010)
до відповідача ОСОБА_1 Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001)
про cтягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 9 569,62 грн.
За участю від:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 07/21 від 04.01.16 р.
відповідача - ОСОБА_3, довіреність №1/30 від 24.05.16 р.
Суть справи:
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 9 569,62 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2016 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 25.09.2016 р.
В процесі вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалась перерва з підстав, викладених у відповідних ухвалах та протоколі судового засідання. Востаннє на 27.09.2016 р.
В судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Свої вимоги, підтриманні в засіданні його представником, позивач мотивував наявністю підстав для стягнення суми допомоги по безробіттю, виплаченої працівникові відповідача, якого було незаконно звільнено та за рішенням суду поновлено на роботі.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись серед іншого на оскарження судового рішення про поновлення свого працівника на роботі, а також клопотав у зв'язку з цим про зупинення провадження у господарській справі.
Представник позивача проти клопотання відповідача не заперечив.
Розглянувши наданні сторонами докази, судом з'ясовано наступне.
ОСОБА_4, згідно з наказом управління МВС України в Тернопільській області від 04.02.2002 р. № 007 о/с, був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.
Наказом відповідача від 07.08.2015 року №235 о/с майора міліції ОСОБА_4 було звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штату.
Після чого, у зв'язку з її реєстрацією в центрі зайнятості, ОСОБА_4 отримав 9 569,62 грн. допомоги по безробіттю за період з 27.08.2015 р. по 01.02.2016 р., що підтверджується довідкою позивача від 12.02.2016 р. № 520.
Проте, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 р., поновлено ОСОБА_4 на роботі та стягнуто з управління МВС України в Тернопільській області в його користь - 10 745,60 грн. заробітку за час вимушеного прогулу.
Наказом управління МВС України в Тернопільській області від 01.02.2016 р. № 3 о/с на підставі названого судового рішення ОСОБА_4 поновлено на роботі.
Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Вказане і стало підставою для звернення Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до господарського суду із відповідним позовом, що розглядається.
Водночас, управлінням МВС України в Тернопільській області (роботодавцем ОСОБА_4В.) в касаційному порядку оскаржено судове рішення про поновлення його на роботі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 р. відкрито відповідне касаційне провадження у справі № 819/2418/15 (№876/10587/15), яке на даний час не завершене.
В той же час названі справи є взаємопов'язаними, а результати вирішення трудового спору беззаперечно вплинуть на правові висновки у справі №921/451/16-г/6.
Частиною 1 статті 79 ГПК України зазначено, зокрема, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК України) (п.3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.)
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, в тому числі у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Вирішення іншої справи не утотожнюється лише з моментом набрання законної сили, постановлених у ній рішень.
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи, іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Встановлено, що предметом дослідження згаданого касаційного провадження є законність та обґрунтованість судового рішенння про поновлення на роботі колишнього працівника відповідача.
Відтак, результати касаційного розгляду у справі № 819/2418/15 (№876/10587/15) однозначно вплинуть на вирішення господарської справи №921/451/16-г/6 про стягнення з роботодавця (відповідача в обох справах) коштів у зв'язку з поновленням на роботі ОСОБА_5 за рішеннями адміністративного суду.
Тому ці справи є пов'язаними.
Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки, в силу ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені у справі № 819/2418/15 (№876/10587/15) будуть мати для господарської справи №921/451/16-г/6 преюдиціальне значення, справа №921/451/16-г/6 не може бути розглянута до цього моменту.
Справа № 819/2418/15 (№876/10587/15) є іншою по відношенню до справи №921/451/16-г/6 та розглядається іншим судом.
Відтак, наявні усі підстави, передбачені ч.1 статті 79 ГПК України для зупинення провадження у справі.
Враховуючи наведене, відповідне клопотання відповідача та відсутність заперечень позивача, керуючись ст.ст. 4-3,12,33-35,43,79,86 ГПК України, суд
1. Зупинити провадження у справі №921/451/16-г/6 до завершення касаційного провадження у справі № 819/2418/15 (№876/10587/15) за позовом ОСОБА_4 до управління МВС України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку.
2. Зобов'язати управління МВС України в Тернопільській області повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №921/451/16-г/6.
Суддя І.П. Шумський