Кіровоградської області
26 вересня 2016 рокуСправа № 912/2829/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2829/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроток ЛТД", м. Кропивницький
до Фермерського господарства "Олена-5", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне
про стягнення 37343,69 грн,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №160 від 13.02.2015.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроток ЛТД" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №А-000307К від 27.05.2014 в сумі 5788,71 грн, а також 5267,00 грн пені, 1736,61 штрафу 30%, 4373,57 грн 36% річних, 1157,74 грн штрафу 20%, 18232,16 грн курсової різниці, 370,62 грн 8% за користування товарним кредитом, 417,20 грн 3% річних з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанні відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати товару поставленого за договором поставки №А-000307К від 27.05.2014.
Ухвалою від 27.07.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 11.08.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.
Ухвалою від 11.08.2016 господарський суд відклав розгляд справи до 26.09.2016 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Присутній у судовому засіданні представник позивача подав до господарського суду заяву про відмову від позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом в сумі 370,62 грн.
В іншій частині позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполіг на задоволенні позову.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 113).
Однак відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив.
Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
27.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроток ЛТД" (надалі - ТОВ "Агроток ЛТД", постачальник) та Фермерським господарством "Олена-5" (надалі - ФГ "Олена-5", покупець) укладено договір поставки №А-000307К (надалі - Договір а.с.13-16), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму. В разі надання відстрочки платежу за товар, відповідач зобов'язався крім вартості товару сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (пункт 1.1. Договору).
За умовами пункту 1.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки та базис поставки, гривнева ціна товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті долар США або євро, порядок та термін оплати товару та нарахування відсотків, інші умови, визначені в додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Додатку №1 від 27.05.2014 до Договору (надалі Додаток №1 а.с. 18) позивач зобов'язався здійснити поставку товару на суму 22513,79 грн до 27.05.2014, а відповідач зобов'язався здійснити його оплату двома частинами до 15.06.2014 - 6754,15 грн та до 01.08.2014 - 15759,65 грн.
Укладений сторонами Договір та Додаток до нього підписані сторонами та скріплені печатками.
На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 22513,79 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №2390 від 30.05.2014 на суму 22513,79 грн (а.с.40-51).
Позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок №ПСПА0000062 від 27.05.2014 (а.с. 19).
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив товар поставлений відповідно до Договору частково в сумі 16725,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 50 від 10.07.2014 на суму 6755,00 грн та № Н44955 від 16.12.2014 на суму 9970,00 грн (а.с. 21-22).
З огляду на невиконання в повному обсязі умов укладеного між сторонами Договору в частині оплати вартості поставленого товару, позивач направив на адресу ФГ "Олена-5" претензію №93 від 28.04.2016 (а.с. 27, 29) з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар з урахування штрафних санкцій передбачених умовами укладеного між сторонами Договору та чинним законодавством України. Крім того, разом з претензією відповідачу направлено для підписання акт звіряння взаєморозрахунків (а.с.28 ).
Однак відповідь на претензію та підписаний акт звіряння взаєморозрахунків від відповідача до теперішнього часу не надходили.
Вирішуючи даний спір в частині стягнення суми основного боргу, господарський суд виходить з наступного.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сторонами не надано господарському суду доказів проведення розрахунків за поставлений товар в загальній сумі 5788,71 грн.
Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства вимоги позивача про стягнення з відповідача 5788,71 грн основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім суми основного боргу, позивач наполягає на стягненні з відповідача також 5267,00 грн пені, 1736,61 штрафу 30%, 4373,57 грн 36% річних, 1157,74 грн штрафу 20%, 18232,16 грн курсової різниці, 417,20 грн 3% річних.
Вирішуючи спір в частині заявленої до стягнення позивачем курсової різниці в розмірі 18232,16 грн, господарський суд враховує положення пунктів 2.1., 2.2. договору за якими ціна договору становить загальну вартість товару, що передається за цим договором та сума додаткових витрат (за умови перерахунку грошових зобов'язань, внаслідок збільшення курсу іноземної валюти вказаної в додатках згідно пункту 2.3. договору). Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в валюті долар США або євро, вказаний в додатку (ах). Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов'язання покупця виникають і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента суми договору в іноземній валюті, вказаній в додатках, на міжбанківський курс продажу відповідної валюти, вказаний на веб-сторінці http://minfin.com.ua/, на день оплати (коригування платіжної ціни). За будь-яких обставин курс за яким проводиться оплата не може бути нижче курсу на дату підписання додатків.
За приписами статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок позивача щодо курсової різниці є правильним та такими, що узгоджуються із матеріалами справи та відповідає нормам чинного законодавства. Тому курсова різниця в розмірі 18232,16 грн підлягає стягненню з відповідача.
Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення 417,20 грн - 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Нарахування 3% річних в сумі 417,20 грн відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства.
Щодо заявлених до стягнення 4373,57 грн 36 % річних суд виходить з наступного.
Згідно пункту 7.9. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом понад 30 (тридцять) календарних днів на прострочену суму оплати, починаючи з 31 (тридцять першого) календарного дня такого прострочення оплати, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36 (тридцяти шести відсотків) річних від суми боргу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За вимогами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума 36 відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача за користування чужими грошовими коштами складає - 4373,57 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, господарський суд враховує положення статті 611 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 7.7. Договору За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день такого прострочення до моменту повного виконання свого зобов'язання по оплаті. При цьому господарський суд враховує також умови пункту 7.3. Договору, яким сторони обумовили, що пеня за цим договором нараховується на весь строк прострочення, що узгоджується з положеннями статті 232 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 7.8. Договору сторони обумовили обов'язок покупця за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та або відсотків за користування товарним кредитом понад 10 (десять) календарних днів, крім пені, також сплатити на користь постачальника штраф в розмірі 30% (тридцяти відсотків) від загальної вартості (ціни) несвоєчасно оплаченого товару.
Згідно з пунктом 7.10. Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що визначені в цьому договорі, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від загальної вартості (ціни) товару
Враховуючи умови Договору позивачем обґрунтовано нараховано пеню в сумі 5267,00 грн, 1157,74 грн 20% штрафу, 1736,61 грн штрафу у розмірі 30%.
Отже вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача: 5788,71 грн основного боргу, 5267,00 грн пені, 1736,61 штрафу 30%, 4373,57 грн 36% річних, 1157,74 грн штрафу 20%, 18232,16 грн курсової різниці та 417,20 грн 3% річних.
Щодо стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом в сумі 370,62 грн, господарський суд враховує, що в цій частині позивач відмовився від позову. Заява позивача підписана повноважним представником. Такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Тому господарський суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.
З огляду на викладене провадження у справі в частині стягнення з відповідача 370,62 грн процентів за користування товарним кредитом підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Олена-5" (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Франка, 67, ідентифікаційний код 31929047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроток ЛТД" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36585010) - 5788,71 грн основного боргу, 5267,00 грн пені, 1736,61 штрафу 30%, 4373,57 грн 36% річних, 1157,74 грн штрафу 20%, 18232,16 грн курсової різниці, 417,20 грн 3% річних, а також 1378,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В частині стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом в сумі 370,62 грн прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити відповідачу (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Франка, 67).
Повне рішення складено 30.09.16.
Суддя О.Б. Шевчук