ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
29.09.2016Справа № 910/17697/16
Суддя Ващенко Т.М., розглянувши
позовну заяву Державного підприємства "Красноармійськвугілля"
до Приватного акціонерного товариства "Укрвуглебуд"
про стягнення 24 316 951,34 грн.
Державне підприємство «Красноармійськвугілля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про стягнення 24 316 951,34 грн. та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено об'єкти, з яких судовий збір не справляється, а ст. 5 вказаного Закону визначено суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору.
Вказана позовна заява № 1-520 від 02.09.16. та Державне підприємство «Красноармійськвугілля» не підпадають під перелік, встановлений вищезазначеними статтями, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору.
Положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають можливість відстрочення заявнику сплати судового збору за подачу позову на підставі відповідної ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.16. відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви до до Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про стягнення 24 316 951,34 грн.
Відтак, за вимогу про стягнення грошових коштів заявник був зобов'язаний сплатити судовий збір.
Проте, жодних доказів сплати судового збору позивачем до вказаної позовної заяви не додано.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.09., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
В п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
З наданого позивачем опису вкладення в цінний лист від 06.09.16. вбачається, що відповідачем надіслано «позовну заяву» у кількості 1, проте без доданих до позовної заяви документів. При цьому, кількості аркушів (предметів) в описі не вказано.
Разом з тим, судом враховано, що з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України випливає, що обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Отже, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії від імені підприємства.
При цьому, п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позовна заява підлягає поверненню, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (ч. ч. 3-6 ст. 28 ГПК України), і на ці документи немає посилання в заяві.
Позовну заяву № 1-520 від 02.09.16. від імені позивача підписано представником ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1-531 від 07.09.16.
Таким чином позовну заяву № 1-520 від 02.09.16. було підписано «представником позивача (за довіреністю) ОСОБА_1» раніше, ніж видано довіреність № 1-531 від 07.09.16.
Іншої чинної довіреності позивачем до матеріалів позовної заяви не подано.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позовна заява підписана не уповноваженою на те особою.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що витребування додаткових доказів з ініціативи господарського суду, а не за клопотанням сторін, які з різних причин не можуть подати ті чи інші докази, не передбачено статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, та суперечить принципу змагальності, закріпленому в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.М. Ващенко