Рішення від 22.09.2016 по справі 908/1852/16

номер провадження справи 35/59/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016 Справа № 908/1852/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 27.04.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 20-423 від 10.03.2016р.; ОСОБА_3, довіреність № 20-13 від 21.12.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця», м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 164808,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення в сумі 164808,36 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, у січні 2016р по станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалось пред'явлення вагонів на колії парків «А» та «Б» станції Запоріжжя-Ліве для обробки та подачі на під'їзні колії ПАТ «Запоріжсталь» під вантажні операції.

Позивач, зазначає, що у зв'язку з не своєчасним забиранням вагонів під вантажні операції з вини відповідача вагони простоювали на коліях станції Запоріжжя-Ліве про що працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23: № 29 від 03.01.2016р, 121 від 08.01.2016р. про затримку з вини клієнта із зазначенням часу.

Таким чином, позивач відмічає, що облік часу та нарахування плати за користування вагонами станцією Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці, здійснювався за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ № № 13019092, 13019096, 13019097, 14019098, 13019091 (копія). 13019103, 15019108, 16019116, 20019130, 20019131, 20019134, 21019135, 21019137, 22019140, 22019143, 26019162, 26019163 з урахуванням актів загальної форми ГУ-23, які ПАТ «Запоріжсталь» підписав із запереченням. Не визнана ВАТ «Запоріжсталь» сума плати за користування вагонами склала 48 008,40 грн. у т.ч. ПДВ.

За час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці на підставі актів загальної форми № 29 від 03.01.2016, № 121 від 08.01.2016 був нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 116799,96 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 08019001, які були підписані представником відповідача з обмовками.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами в сумі 48008,40 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 116799,96 грн., разом 164808,36 грн.

13.07.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.07.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/59/16 та призначено розгляд справи на 11.08.2016р. о 12 год. 00 хв.

09.08.2016р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 13-11/67 від 09.08.2016р, у якому він просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що уповноважений представник по даній справі задіян 11.08.2016р. в розгляді справи в Одеському апеляційному господарському суді.

11.08.2016р. до суду через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в повному обсязі в задоволені позовних вимог.

Відповідач вважає позовні вимоги неправомірними, оскільки плата за користування вагонами та збір за збереження вантажу нараховані на основі актів про затримання прийомки вагонів з вини вантажоодержувача, оформлених безпідставно.

Вагони, на які позивач нарахував плату за користування і зберігання вантажу, надходили на адресу ПАТ «Запоріжсталь» в січні 2016 р. за залізничними накладними №№ 20872937, 20870045, 20874614 зі станцій Забойщік та Бочати РЗ з вантажем «вугілля кам'яне».

Передача вантажів в вагонах на під'їзну колію ПАТ «Запоріжсталь» здійснюється згідно з Договором №ПР/М-07-3/1-НЮ/20/2007/2018 від 24.07.2007 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці та Єдиним технологічним процесом роботи під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь» і станції Запоріжжя - ОСОБА_4 залізниці.

Поїзд, до складу якого входили спірні вагони, було пред'явлено до огляду 02.01.2016 р. о 20:20 год. на колії № 32 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Приймально - здавальні операції були проведені і згідно з п. 5 Договору інтервальний час подачі поїзда на під'їзну колію ПАТ «Запоріжсталь» призначено на 03.01.2016 р. о 10:00 год. В зазначений час комбінат не мав змоги вивезти вантаж зі станції у зв'язку зі значним об'ємом вагонів з вантажами на під'їзній колії. Вантаж залишився на прийомо - здавальній колії № 32 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве з вини комбінату про що станцією був складений акт загальної форми № 29 від 03.01.2016 р. про початок затримки вини клієнта.

04.01.2016р. о 00:00 год. вже оброблений і готовий до забирання поїзд було вивезені локомотивом залізниці з парку «Б» в парк «прибуття» (парк «Л»), а потім 06.01.2016 р. о 15:40 год був повернутий в парк “Б” на колію № 35, про що 06.01.2016 р. працівниками ПАТ «Запоріжсталь» був оформлений акт загальної форми без номера (копія додається). Працівники станції Запоріжжя-Ліве від підпису цього акту відмовились в присутності двох свідків, про що є відмітка в акті.

В наданих позивачем суду відомостях плати за користування вагонами за спірними вагонам залізницею була нарахована плата за користування за загальний час знаходження вагонів на станції, в тому числі за час знаходження вагонів в парку «прибуття» (парк «Л»), що склав 120 годин. ПАТ «Запоріжсталь» погодився сплатити і фактично сплатив частину нарахованої плати за користування в розмірі 382,60 грн. за вагон без ПДВ, що був розрахований за 32 години - час затримки з вини комбінату.

Окрім плати за користування вагонами по накопичувальній картці № 08019001 залізницею був нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 151 407,30 грн. (без ПДВ), в тому рахунку з чотири доби за подвійною ставкою в розмірі 129 777,70 грн. (без ПДВ), тобто з урахуванням часу знаходження вагонів в парку «прибуття» (парк «Л»). Не погоджуючись з таким безпідставним нарахуванням із огляду відсутності вини відповідача в затримці вагонів під час їх знаходження в парку «прибуття» (парку «Л»), накопичувальна картка була підписана ПАТ «Запоріжсталь» з обмовкою із погодженням сплатити збір за зберігання вантажу лише за 2 доби в розмірі 54 074,00 грн.

Таким чином, затримка в прийомі поїзда на під'їзну колію відповідача з 04.01.2016р. 00:00 год. до 06.01.2016 р. 15:40 год. в розмірі 64 годин, сталася з вини позивача через відсутність поїзда на прийомо - здавальних коліях узгоджених Договором і ЄТП, що унеможливило вивезти його зі станції своєчасно.

Крім цього, в розрахунку суми позову позивач допустив помилку в сумі, відображеній на особовому рахунку ПАТ «Запоріжсталь» по вагону № 59765149 (відомість користування № 13019091). Узгоджена комбінатом сума плати за користування по всіх вагонах складає, як зазначалося вище 382,60 грн. (без ПДВ) за вагон. Так, по відомості № 13019091 залізницею було нараховано плату за користування 43-ма вагонами в розмірі 1628,20 грн. (без ПДВ), але згідно з обмовкою ПАТ «Запоріжсталь» сума до сплати погоджена (та фактично сплачена згідно з переліком № 20160117 від 17.01.2016р.) в розмірі 540,90 грн. (без ПДВ), в тому рахунку і за вагон № 59765149 -382.60 грн. (без ПДВ).

На підставі вище наведеного, відповідач позовні вимоги ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» щодо стягнення плати за користування вагонами у сумі 48 008,40 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 116 799,96 грн. (загалом на суму 164 808,36 грн.) не визнає.

Ухвалою від 11.08.2016р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 13.09.2016р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.09.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Під час розгляду справи представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про продовження розгляду справи за межі 2-х місячного строку та відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю надання обґрунтованих заперечень на відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.09.2016р. представники відповідача заперечили проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог та підтримали клопотання позивача про продовження розгляду справи за межі 2-х місячного строку та відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.09.2016 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 22.09.2016р.

22.09.2016р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача в якому він зазначає, що акти загальної форми, які були складені представниками відповідача не повинні братись судом до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючих нормативних документів.

Статтею 129 Статуту залізниць України визначено, що саме представникам залізниці надано право складання актів загальної форми. Відповідно до актів загальної форми № 29 від 03.01.20016р. та № 121 від 08.01.2016 р. про затримку з вини клієнта, затримка вагонів на станції Запоріжжя-Ліве виникла з вини клієнта. Дані акти були підписані представником відповідача без заперечень. Таким чином, позивач вказує на те, що затримка вагонів на станції Запоріжжя-Ліве виникла саме у зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів відповідачем, даний факт було зафіксовано документами, які відповідають вимогам Статуту залізниць та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом.

Також 22.09.2016р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли доповнення до відзиву, відповідно до яких вказано, що згідно з п.п. 6.7.5 Договору, а також п. 3.3. ЄТП вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: на колії №№ 2-11 парку «А» і на колії №№ 32-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Здавання вагонів у технічному і комерційному відношенні провадиться на коліях №№ 2-11 парку «А» і на коліях №№ 32-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Можливість здійснювати прийомо-здавальні операції в інших парках здійснюється за обопільною згодою.

Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, складаються комерційні акти та акти загальної форми (ГУ-23). Зокрема, п. 3 Правил передбачає, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Договором №ПР/М-07-3/1-НЮ/20/2007/2018 від 24.07.2007р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці (пункт 9), передбачено всі порушення оформлюються ОСОБА_3 загальної форми (ГУ-23) і підписуються в обов'язковому порядку представниками залізниці і ПАТ «Запоріжсталь», з викладенням мотивованої думки.

На підставі зазначених норм працівниками ПАТ «Запоріжсталь» 06.01.2016 р. було оформлено акт загальної форми (ГУ-23), яким засвідчено, що поїзд 04.01.2016 р. об 00.00 год. був переставлений без погодження з ПАТ «Заполріжсталь» в парк прибуття (згідно положень ЄТП - парк «Л») та 06.01.2016 р. об 15.40 год. поїзд був повернутий в парк «Б». Від підпису цього акту представники залізниці відмовилися, про що зазначено в акті та підтверджено підписами двох свідків.

Відповідач зазначає, що порушення умов Договору зі сторони позивача є очевидним та засвідчено в погодженій сторонами формі, а також у передбаченому законодавством порядку.

Факт подачі вагонів під вивантаження (із зазначенням дати і часу) засвідчується у відомостях передачі вагонів, оформлення яких передбачене п. 3.1.5 ЄТП, а також пам'ятками про подавання вагонів форми ГУ-45. Так, згідно п. 10 Правил видачі вантажів, затв. наказом Мінтрансу №644 від 21.11.2000 р., при подаванні вагонів на під'їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про експлуатацію під'їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів (форма ГУ-45).

Як було зазначене раніше у відзиві на позовну заяву, в період з 04.01.2016 р. 00:00 год. до 06.01.2016 р. 15:40 год. поїзд, до складу якого входили спірні вагони, був відсутній на зазначених коліях парків «А» і «Б», тому ПАТ «Запоріжсталь» не мало можливості вивезти вантаж зі станції в цей період. Доказом того, що вантаж було пред'явлено для огляду по колії №32 парку «Б», а забраний з колії №35 парку «Б» є Відомість передачі вагонів №28, в якій зазначено номер колії пред'явлення і забирання.

Також доказом відсутності цього поїзда на колії №32 парку «Б» впродовж з 04.01.2016 р. 00:00 год. і до фактичного забирання 08.01.2016 р. 10:00 год. є те, що по цій колії були пред'явлені для огляду і вивезені на під'їзну колію сім поїздів.

Відповідач у своїх доповненнях до відзиву вказує на те, що згідно зі схемою розташування залізничних колій (парків) станції Запоріжжя - Ліве, переставляння цілого поїзда (що складається з 43-х вагонів) з колії на колію парка «Б» неможливе без його вивезення в парк прибуття «Л», а пред'явлення, огляд і вивезення поїздів з колій №№ 32 і 35 парку «Б» в період з 04.01.2016 р. 00:00 год. до 06.01.2016 р. 15:40 год. (відомості №№ 50, 51, 55, 59, 62) свідчить про те, що зазначеного поїзда взагалі не було в парку «Б» в зазначений період.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2016р. підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та в запереченнях на відзив, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2016р. заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.

За заявою представників сторін справа розглядалася без застосування технічної фіксації судового процесу.

22.09.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

27.04.2007 року між Державним підприємством «ОСОБА_4 залізниця» (залізниця за Договором) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (власник за Договором) укладено Договір № ПР/М -07-3/1 НЮ 20/2007/2018 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» , яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці (Далі -Договір).

Відповідно до п. 1 Статуту залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього Договору експлуатується залізнична під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці через стрілку №12 парної горловини парку «А», через стрілку 172 до парної горловини парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника. Межею під'їзної колії є знаки «Межа під'їзної колії», які встановлено проти вхідних світлофорів «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве і «НБ» станції Східна власника колії.

Згідно п. 5.6 Договору, на під'їзну колію усі вагони подаються через інтервал-2 години. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці : на колії №2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве, на колії №32-36 парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на коліях 2-11 парку «А», на коліях № 32-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве . Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника під'їзної колії.

Пунктом 7.5 Договору сторонами узгоджено, що огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на передавальних коліях парків «А» і «Б» станції Запоріжжя-Ліве відповідно до Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя-Ліве і Технологічного процесу пункту технічної передачі вагонів станції Запоріжжя-Ліве.

У січні 2016р по станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалось пред'явлення вагонів на колії парків «А» та «Б» станції Запоріжжя-Ліве для обробки та подачі на під'їзні колії ПАТ «Запоріжсталь» під вантажні операції.

У зв'язку з не своєчасним забиранням вагонів під вантажні операції з вини відповідача вагони простоювали на коліях станції Запоріжжя-Ліве про що працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23: №29 від 03.01.2016 року, №121 від 08.01.2016 року, про затримку з вини клієнта із зазначенням часу.

Таким чином, облік часу та нарахування плати за користування вагонами станцією Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці, здійснювався за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№: 13019092, 13019096, 13019097, 14019098, 13019091 (копія). 13019103, 15019108, 16019116, 20019130, 20019131, 20019134, 21019135, 21019137, 22019140, 22019143, 26019162, 26019163 з урахуванням актів загальної форми ГУ-23, які ПАТ «Запоріжсталь» підписав із запереченням. Не визнана ВАТ «Запоріжсталь» сума плати за користування вагонами склала 48 008,40 грн. у т.ч. ПДВ.

Разом з тим, за час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_4 залізниці на підставі акту загальної форми № 29 від 03.01.2016, № 121 від 08.01.2016 був нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 116799,96 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 08019001, які були підписані представником відповідача з обмовками.

Згідно зі статтями 3,8 Закону України «Про залізничний транспорт», законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок та умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 року № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок передачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії( договором на подачу та забирання вагонів).

Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви повинна здійснюватися на основі Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Згідно зі ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує правила перевезень вантажів (далі-Правила); Технічні умови навантаження та кріплення вантажів;Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок та умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованих Мінюстом України 24.11.2000 р. за № 875/5096 до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або Договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Пунктом 2.4 вказаних Правил встановлено, що передача вагонів на під'їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458.

Предметом спору по даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, які нараховані за час простою вагонів на станції Запоріжжя-Ліве, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів відповідачем на свою під'їзну колію за Договором.

Статтею 46 Статуту залізниць визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Відповідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п. 5.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці. Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.09.2004 року № 856 мають статус «вантажу», що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Пунктом 6 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується, як повна година (п. 12 Правил).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками станції Запоріжжя-Ліве були складені акти загальної (форми ГУ-23) № 29 від 03.01.2016 р., № 121 від 08.01.2016 р., про затримку з вини клієнта із зазначенням часу та зазначенням номерів вагонів.

У п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (Додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), ОСОБА_3 про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), ОСОБА_3 загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (п. 4 зазначених Правил).

Пунктом 15 Правил користування вагонами та контейнерами визначено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях не загального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних підїзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положенням заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається з загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, для засвідчення яких складається комерційний акт, наведені в ч. 2 ст. 129 Статуту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч. 4 ст. 129 Статуту залізниць).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що затримка вагонів на станції Запоріжжя-Ліве в прийомі вагонів сталась з вини відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та про стягнення відповідача плати за користування вагонами в сумі 48008,40 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 116799,96 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в сумі 48008 (сорок всім тисяч вісім) грн. 40 коп., збір за зберігання вантажу в сумі 116799 (сто шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп. та 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 13 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.09.2016р.

Суддя О.А. Топчій

Попередній документ
61700960
Наступний документ
61700962
Інформація про рішення:
№ рішення: 61700961
№ справи: 908/1852/16
Дата рішення: 22.09.2016
Дата публікації: 05.10.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: втрата, пошкодження, псування вантажу