03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №755/3073/16-ц Головуючий у 1 інстанції Савлук Т.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/10503/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
27 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.06.2016 позов ОСОБА_5 задоволено частково: його звільнено від сплати заборгованості по аліментах, нарахованої за період з січня 2008 року по квітень 2015 року, на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, присуджені на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.03.2000 у справі №2-655 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, що перебуває на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, в розмірі 30350,27грн; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дарницького райсуду м. Києва від 03.03.2000 стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання непрацездатної доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 18.02.2000 і довічно, або до зміни матеріального і сімейного стану сторін, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підставі вказаного рішення судом 06.03.2000 видано виконавчий лист, пред'явлений до примусового виконання до ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві.
Також установлено, що з 18 березня 1985 року по 31 травня 2015 року ОСОБА_5 працював у ПАТ «АК «Сатер». У зв'язку з його звільненням з роботи ПАТ «АК «Сатер» у червні 2015 року повернув виконавчий лист на адресу ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та повідомив, що аліменти за весь період роботи ОСОБА_5 виплачені ОСОБА_4
Вважаючи позовні вимоги ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами обгрунтованими і доведеними, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення. Щодо інших позовних вимог про звільнення від сплати аліментів на утримання непрацездатної доньки, суд першої інстанції відмовив у їх задоволенні з тих підстав, що вони не грунтуються на нормах закону.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києві від 02.06.2016 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звільнення ОСОБА_5 від сплати аліментів на утримання непрацездатної доньки та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києві від 02.06.2016 в частині звільнення ОСОБА_5 від сплати заборгованості за аліментами на утримання непрацездатної доньки та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду ОСОБА_4 не оскаржує.
У судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги за апеляційними скаргами і заперечували проти доводів опонентів.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_5 і ОСОБА_4 підлягають відхиленню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є звільнення від сплати заборгованості за аліментами та звільнення від сплати аліментів на повнолітню непрацездатну доньку сторін.
Відповідно до ст.201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього кодексу. Підстави звільнення від сплати заборгованості за аліментами передбачені ст.197 СК України, а тому відповідно до ст.201 цього кодексу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Встановлено і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що рішення Дарницького райсуду м. Києва від 03.03.2000, яким з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання непрацездатної доньки ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.02.2000 і довічно, або до зміни матеріального і сімейного стану сторін, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян, виконувалось шляхом пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-655, на підставі якого за місцем роботи ОСОБА_5 проводилися відповідні відрахування. 31 травня 2015 року ОСОБА_5 звільнений з роботи, а виконавчий лист у передбаченому законом порядку у червні 2015 року повернуто на адресу ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві.
Також установлено, що 19 березня 2015 року за заявою стягувача ОСОБА_4 виконавчий лист №2-655 звернуто до виконання на пенсію боржника ОСОБА_5 (т1ас18), у зв'язку з чим державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві на підставі даних Головного управління ПФУ України у м. Києві про розмір пенсії ОСОБА_5 у період з вересня 2003 року здійснив розрахунок заборгованості по аліментах за період з січня 2008 року по квітень 2015 року (т1ас9-15).
Як пояснила суду стягувач ОСОБА_4, їй було відомо, що ОСОБА_5 з 2003 року отримував пенсію за віком, проте, виконавчий лист про стягнення з нього аліментів з такого виду доходу як пенсія вона подала лише у березні 2015 року, оскільки до вказаного періоду отримуваних коштів на утримання доньки вистачало. Тобто, аліменти з пенсії боржника з 2003 року не стягувались у зв'язку з непред'явленням стягувачем виконавчого листа до виконання на цей вид доходу платника аліментів без поважних причин.
За таких обставин та враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.197 СК України, якщо встановлено, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти, суд може звільнити платника аліментів від сплати такої заборгованості, - оскаржуване рішення Дніпровського райсуду м. Києва в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 грунтується на встановлених судом обставинах, підтверджених наявними в матеріалах справи і досліджених судом доказах, а також на вимогах закону. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 такого висновку суду не спростовують і не містять посилань на обставини і докази на їх підтвердження.
З огляду на наведене передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 немає.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про наявність підстав для задоволення його позову про звільнення від сплати аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки, то такі доводи не грунтуються на нормах матеріального закону з огляду на таке. Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання регулюються нормами глави 16 Сімейного Кодексу України (ст.ст.198-201), які не містять положень про підстави для звільнення батьків від обов'язку утримувати повнолітніх дочку, сина і не передбачають можливість застосування до вказаних правовідносин ст.188 СК України (щодо звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину до досягнення повноліття), адже вказана норма не входить до передбаченого ст.201 СК України переліку статей, які можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_5 про звільнення його від сплати аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки не грунтуються на нормах матеріального права, а тому обґрунтовано залишені без задоволення судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги представника позивача такого висновку суду не спростовують і на увагу не заслуговують. Підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування оскаржуваного рішення суду в цій частині немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія
Апеляційні скарги ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М.Стрижеус
О.І. Шкоріна