21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.
секретар: Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами Правника Олександра Петровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/12611/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року відмовлено в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі по тексту - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись із такою ухвалою суду Правник О.П. в інтересах ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. Зазначає, що відповідно до цивільного законодавства суд на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
В суді апеляційної інстанції Вілков М.І. в інтересах ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
В судове засідання представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило розглядати справу без участі його представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2011 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 378,51 грн., судовий збір у розмірі 113,79 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 11 612,30 грн. (а.с.44-45).
В липні 2016 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у вказаній справі.
В обґрунтування поданої заяви посилались на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги №114/13 від 19 листопада 2015 року, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передало ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №013/95-04/05/777М від 12 вересня 2008 року, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 В свою чергу, відповідно до договору №19 К-П від 19 листопада 2015 року ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» відступило зазначене вище право вимоги ТОВ «ФК «Позика», яке відповідно до договору № 222/ФК-15 від 19 листопада 2015 року це ж саме право відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відмовлено.
При цьому, постановляючи ухвалу, суду виходив з того, що заявником не надано доказів, що виконавчі документи з виконання рішення Святошинського районного суду від 01 грудня 2011 року перебувають на виконанні у виконавчому органі.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
В той же час матеріли цивільної справи не містять будь-яких відомостей про належне повідомлення сторін та заінтересованих осіб про розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд першої інстанції у порушення вимог ч. 2 ст. 378 ЦПК України вирішив питання про заміну сторони виконавчого провадження без повідомлення як сторін виконавчого провадження (стягувача та боржника), так і правонаступника боржника.
Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилась правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13, яка є обов'язковою для всіх судів України відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
За викладених обставин ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Правника Олександра Петровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
В.М. Ратнікова