Справа № 11-сс/796/2860/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
19 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_10 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року,
Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на належне ОСОБА_10 наступне майно: 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності; автомобіль LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; годинник "Reymond Weil Geneve" 4878-V934006"; годинник "Longines Automatic" L 667.2"; годинник "Crystal Oris 7588 Titanium WR 100 M 27-18990 Sapphire"; годинник "Armand Nicolet Tramelan Automatic Hand Date" AN 9421A ; годинник "Jacues Lemanus" Swiss Made 1-1978 ; годинник з написом на циферблаті Служба безпеки України; злиток із металу жовтого кольору № 71342, Weight 10 g, Fineness GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 851064, Weight 10 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 981010, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 037936, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; 21 купюр номіналом по 100 доларів США кожна; 1 купюра по 50 доларів США кожна; 200 купюр по 500 гривень кожна; 18 купюр по 500 гривень; 11 купюр по 200 гривень. В решті вимог клопотання слідчого було відмовлено.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши те, що санкція інкримінованої підозрюваному ОСОБА_13 ч. 4 ст. 368 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, і незастосування накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_13 може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його приховування, відчуження, передачі, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та унеможливить виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, а також те, що вимоги клопотання про накладення арешту на вилучені за місцем проживання ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 150000,00 дол. США не підлягають задоволенню, оскільки, судовим розглядом було встановлено, що вказані грошові кошти підозрюваному ОСОБА_10 не належать та іншого органом досудового розслідування у встановленому законом порядку не доведено, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.
В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити повністю та накласти арешт на все належне підозрюваному ОСОБА_10 та вилучене під час проведення обшуку майно, про яке зазначено у клопотанні.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що висновки слідчого судді про те, що частина грошових коштів, вилучених органом досудового розслідування у квартирі ОСОБА_10 за місцем проживання останнього належить ОСОБА_14 є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Також апелянт наголошує на тому, що показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 про те, що останній є власником частини вилучених у квартирі ОСОБА_10 коштів в сумі 150000 доларів США слід оцінювати критично, оскільки вони є близькими родичами по відношенню один до одного та являються особами, зацікавленими у тому, щоб уникнути накладення арешту на майно підозрюваного.
Крім того, прокурор зазначає про те, що дослідженням наданої ОСОБА_14 письмової розписки про передачу ним вказаної суми грошових коштів своїй дочці ОСОБА_15 встановлено, що вказані у ній грошові кошти індивідуально не визначено - не зазначено серію, номери купюр, тощо, у зв'язку з чим, на думку сторони обвинувачення, у слідчого судді були відсутні достатні підстави вважати, що власником вилучених у ОСОБА_10 грошових коштів являється ОСОБА_14 .
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного зазначає про те, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам чинного законодавства, а висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_10 .
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник підозрюваного вказує про те, що під час проведення обшуку 16.07.2016 р. слідчими Генеральної прокуратури України та оперативними співробітниками СБ України було незаконно тимчасово вилучене майно, яке взагалі не відповідає критеріям, передбаченим відповідними статтями КПК України. Так, апелянт наголошує на тому, що вилучені в ході проведення обшуку речі та грошові кошти не відповідають і не можуть відповідати жодному з критеріїв, передбачених ст. 167 КПК України, оскільки вони не були засобом чи знаряддям вчинення інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, і жодним чином не могли зберігати на собі його сліди, не призначалися для схилення будь-кого до вчинення кримінального правопорушення, не є предметом кримінального правопорушення і не одержані в наслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також захисник звертає увагу суду на те, що наручні годинники були придбані ОСОБА_10 у період 2007 - 2012 років, тобто задовго до подій інкримінованого йому кримінального правопорушення, чотири злитки з металу жовтого кольору були поджаровані родині ОСОБА_16 на весілля у жовтні 2006 року та є спільною власністю подружжя, а грошові кошти є їх власними родинними заощадженнями і навіть грошові кошти, надані ОСОБА_15 у січні 2016 року її батьком - ОСОБА_14 (1500 купюр по 100 доларів США), походження та передача яких підтверджується документами, копії яких було надано слідчим.
Крім того, слідчим суддею не взято до уваги доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не надано суду доказів належності підозрюваному автомобіля LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом не враховано наявності у ОСОБА_10 родини, а саме дружини та трьох малотніх дітей, які фактично проживають у цій квартирі та яка також належить на праві часткової власності ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , і виділення частки квартири із їх спільної власності не можливе.
Таким чином, на думку сторони захисту, слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_10 , слідчим суддею не враховано відсутність правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження захисник підозрюваного вказує на те, що повний текст оскаржуваної ухвали, без якої стороні захисту не були відомі підстави прийняття слідчим суддею такого рішення, був оголошений та отриманий апелянтом лише 30.08.2016 р.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного - заперечував, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 08.08.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001691внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2016 р., за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
19.07.2016 р. слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, речі, грошові кошти та інші цінності, що належать підозрюваному ОСОБА_10 , посилаючись на те, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, упередження спроб реалізації вказаного майна, органи досудового розслідування вважають за необхідне накласти арешт на вказане майно.
08.08.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, клопотання слідчого задоволено частково.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про арешт майна перевірялись судом першої інстанції, при цьому були вислухані доводи прокурора, думку захисників та підозрюваного, допитані свідки, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Разом з тим, висновки слідчого судді не в повній мірі відповідають нормам КПК України, про що обґрунтовано зазначає прокурор, посилаючись на положення ст. ст. 170, 172 КПК України.
Колегія суддів, дослідивши всі обставини, наданої до апеляційного суду справи, погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає безпідставною відмову слідчого судді в накладенні арешту на грошові кошти в сумі 150000 доларів США, які з поміж інших речей та цінностей були вилучені 16.07.2016 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_10 , посилаючись, як на підставу для відмови лише на те, що до клопотання не додано належних доказів на підтвердження того, що вказані грошові кошти належить саме ОСОБА_10 ..
Кримінальний процесуальний закон України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Колегія суддів вважає, що клопотання слідчого відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.
Частиною 2 статті 170 КПК України чітко встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Крім того частиною 10 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування підозрюється Перший заступник Голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_10 , який будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище одержав від директора ТОВ «Спільне українське-німецьке підприємство «Товариство технічного нагляду ДІЕКС» ОСОБА_18 неправомірну вигоду, а саме 23.06.2016 р. грошові кошти в сумі 100000 грн. та 16.07.2016 р. грошові кошти в сумі 100000 грн., всього на загальну суму 200000 грн. за сприяння шляхом використання наданої йому влади та службового становища ТОВ «Спільне українське-німецьке підприємство «Товариство технічного нагляду ДІЕКС» у забезпеченні необхідною дозвільною документацією з метою повноцінної його діяльності.
12.07.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва старшому слідчому в особливо важливих справах 5 слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_10 та володінні на праві власності ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 в рівних долях та є місцем проживання ОСОБА_10 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, які містять значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час досудового розслідування.
16.07.2016 р. ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в умисних діях, які виразилися в одержані службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у сумі 200000 грн., що є великим розміром, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
16.07.2016 р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2016 р. було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого були вилучені речі, грошові кошти та цінності, про що був складений протокол обшуку.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає в тому числі й конфіскацію майна.
Крім вище викладеного, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, вважає за необхідне накласти арешт і на вилучені в ході обшуку 16.07.2016 р. грошові кошти в сумі 150000 доларів США, за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_10 .
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб колегією суддів не встановлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в частині накладення арешту на належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 150000 доларів США, слідчий суддя послався лише на вимоги КПК України, не мотивуючи відмову, що є порушенням вимог ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При цьому, як вбачається з клопотання слідчого, ним заявлено та на думку колегії суддів доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 150000 доларів США, з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.
Враховуючи викладене, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, як накладення арешту на майно.
Отже, є слушними вказівки прокурора щодо того, що слідчий суддя при винесені ухвали про відмову у задоволені клопотання слідчого порушив вимоги статті 170 КПК України. На підставі чого висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту належних підозрюваному ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 150000 доларів США не відповідають, як матеріалам кримінального провадження, так і вимогам КПК України.
Колегія суддів також сприймає критично висновки слідчого судді про те, що вказані грошові кошти в розмірі 150000 доларів США не належать підозрюваному ОСОБА_10 , а відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах судового провадження (а.с. 101) були передана ОСОБА_15 від ОСОБА_14 , які до вказаного кримінального провадження не мають ніякого відношення, оскільки такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на те, вказана розписка, на яку посилається сторона захисту, належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, не завірена, що ставить під сумнів її автентичність.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що дослідженням наданої ОСОБА_14 письмової розписки про передачу ним вказаної суми грошових коштів своїй дочці ОСОБА_15 встановлено, що вказані у ній грошові кошти індивідуально не визначено - не зазначено серію, номери купюр, тощо, у зв'язку з чим, у слідчого судді були відсутні достатні підстави вважати, що власником вилучених у ОСОБА_10 грошових коштів являється ОСОБА_14 , який разом із ОСОБА_15 є близькими родичами по відношенню один до одного та являються особами, зацікавленими у тому, щоб уникнути накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_10 .
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що наручні годинники були придбані ОСОБА_10 у період 2007 - 2012 років, тобто задовго до подій інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому не могли бути арештовані, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки арешт накладався на належне підозрюваному ОСОБА_10 майно, саме з метою забезпечення в майбутньому можливої конфіскації майна, яка передбачена санкцією ч. 4 ст. 368 КК України та, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 КК України полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, при цьому не важливо було це майно придбане до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення чи після, конфіскації підлягає будь-яке майно, яке на момент постановлення вироку перебувало у власності обвинуваченого.
Посилання апелянта на ті обставини, що слідчим суддею не враховано наслідки арешту майна для інших осіб, зокрема для дружини підозрюваного, оскільки чотири злитки з металу жовтого кольору були подаровані родині ОСОБА_16 на весілля у жовтні 2006 року та є спільною власністю подружжяне обґрунтовані, оскільки виходячи з положень ст. 60 СК України, відповідно до якої кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказані цінності тадійшов обґрунтованого висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на це майно.
Посилання захисника підозрюваного на те, органом досудового розслідування не було надано суду доказів належності підозрюваному автомобіля LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів також вважає не обґрунтованими, оскільки в матеріалах судового провадження містяться відомості на підтвердження права власності підозрюваного ОСОБА_10 на автомобіль марки LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , відповідно до даних наданих Регіональним сервісним центором МВС України в м. Києві (а.с.36) та на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно з даними, наданими БТІ в м. Києві (а.с. 48).
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, колегія суддівприходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_10 майно, на яке просив накласти арешт слідчий, під час звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, а тому ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 р. підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про арешт належного ОСОБА_13 майна, оскільки слідчим суддею, під час розгляду цього клопотання, допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінально процесуального закону.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.
Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року, якою задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про арешт майна при та накладено арешт на належне ОСОБА_10 наступне майно: 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності; автомобіль LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; годинник "Reymond Weil Geneve" 4878-V934006"; годинник "Longines Automatic" L 667.2"; годинник "Crystal Oris 7588 Titanium WR 100 M 27-18990 Sapphire"; годинник "Armand Nicolet Tramelan Automatic Hand Date" AN 9421A ; годинник "Jacues Lemanus" Swiss Made 1-1978 ; годинник з написом на циферблаті Служба безпеки України; злиток із металу жовтого кольору № 71342, Weight 10 g, Fineness GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 851064, Weight 10 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 981010, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 037936, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; 21 купюр номіналом по 100 доларів США кожна; 1 купюра по 50 доларів США кожна; 200 купюр по 500 гривень кожна; 18 купюр по 500 гривень; 11 купюр по 200 гривень, а решті вимог клопотання слідчого було відмовлено - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000001691 - задовольнити.
Накласти арешт на належне ОСОБА_10 , а саме на: 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності; автомобіль LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; годинник "Reymond Weil Geneve" 4878-V934006"; годинник "Longines Automatic" L 667.2"; годинник "Crystal Oris 7588 Titanium WR 100 M 27-18990 Sapphire"; годинник "Armand Nicolet Tramelan Automatic Hand Date" AN 9421A ; годинник "Jacues Lemanus" Swiss Made 1-1978 ; годинник з написом на циферблаті Служба безпеки України; злиток із металу жовтого кольору № 71342, Weight 10 g, Fineness GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 851064, Weight 10 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 981010, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; злиток із металу жовтого кольору № 037936, Weight 20 g, Fine GOLD 999,9; банківська картка ПАТ КБ "ПриватБанк "MasterCard" № НОМЕР_3 ; 1515 купюр номіналом по 100 доларів США кожна; 5 купюр по 50 доларів США кожна; 13 купюр по 20 доларів США кожна; 14 купюр по 10 доларів США кожна; 200 купюр по 500 гривень кожна; 18 купюр по 500 гривень; 11 купюр по 200 гривень
Ухвала Апеляційного суду м. Києва підлягає негайному виконанню.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________ ______________ ____________ __________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6