провадження №22-ц/796/5589/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.
справа №760/20866/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.
15 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого-судді Поліщук Н.В.,
суддів Білич І.М., Болотова Є.В
за участю секретаря Горбачовій І.В.
представників особи, що подала
апеляційну скаргу Капітоненка А.Г., Лиштви Ю.В., Мамуні О.С.,
Ніколаєнка А.Л.
представника позивача Картушина Д.М.
представника відповідача ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційними скаргами особи, яка не брала участі у справі, - Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми», поданою представником за довіреністю ЛиштвоюЮрієм Васильовичем, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», поданою представником за довіреністю ПотоцькимМиколою Юрійовичем, на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_9 про визнання права інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг,-
В листопаді 2015 року ТОВ «МТС» звернулося до суду з позовом, підстави за яким змінило в ході розгляду справи, про визнання права інтелектуальної власності ТОВ «МТС» та ОСОБА_9 на знаки для товарів і послуг за заявками №№ m2013 22488, m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП та зобов»язання Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати позначення за заявками №№ m2013 22488, m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»; зобов»язання ОСОБА_9 виконати умови, передбачені договором №1 від 05 грудня 2013 року.
Вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «МТС» здійснює господарську діяльність з реалізації обладнання та засобів мобільного зв»язку, надає послуги щодо рекламування та забезпечення мобільним зв»язком. Також є власником знаку для товарів і послуг «» згідно із свідоцтвом №49992.
З метою продовження серії своїх знаків, ТОВ «МТС» подано до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» заявки на отримання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, а саме:
- словесне позначення «МТС.UA» (заявка № m2013 22488);
- словесне позначення MTS» (заявка № m2013 22489);
- комбіноване позначення «» (заявка №m2013 22490).
Проте, за результатами проведеної ДП «Український інститут інтелектуальної власності» експертизи заявлених на реєстрацію знаків для товарів у послуг, 30 вересня 2015 року Державною службою інтелектуальної власності України прийняті рішення про відмову у реєстрації знаків, зокрема з тих підстав, що словесний знак «МТС» визнаний добре відомим в Україні на ім»я ВАТ «Мобільні ТелеСистеми».
Проте, позивач зазначає, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року визнано повністю недійсними знаки ВАТ «Мобільні ТелеСитстеми» за міжнародними реєстраціями №№ 1096180, 1141210 на території України, скасовано рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 03 квітня 2014 року щодо визнання позначення «МТС» добре відомим в Україні та наказ Державної служби інтелектуальної власності України №437-Н від 03 жовтня 2014 року.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає протиправними відмови у реєстрації знаків для товарів і послуг.
РішеннямСолом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено визнати право інтелектуальної власності ТОВ «МТС» на знаки для товарі і послуг за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП; зобов»язано Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати позначення за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі посилається на те, що товариство участі у справі не приймало, проте ухваленим рішенням порушеного його права та інтереси.
Зазначає, що рішення про відмову у реєстрації за позивачем права інтелектуальної власності згідно із поданими заявками є обґрунтованими, оскільки заявлені позивачем знаки є схожими із тими, які використовує у своїй господарській діяльності при наданні послуг споживачам ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» та які зареєстровані і визнані добре відомими в Україні.
Окрім того, посилається на те, що справа в частині вимог до Державної служби інтелектуальної власності України та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» не підвідомча судам цивільної юрисдикції.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ДП «Український інститут інтелектуальної власності» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі посилається на те, що за наслідками експертизи поданих позивачем заявок установлено, що заявлені знаки є схожими до ступеню сплутування зі знаком, який використовує мобільний оператор ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» та чиї права охороняються. Зазначає, що на момент проведення експертизи заявок про існування рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року не було відомо і відповідних змін щодо статусу прав ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» опубліковано не було. Окрім того, вважає, що це рішення не має преюдиційного характеру для розгляду справи, оскільки суб»єктний склад учасників цієї справи є відмінним.
Посилається на те, що суд не є фахівцем з питань аналізування позначень за візуальними елементами.
Окрім того, зазначає, що суд не вправі був зобов»язувати Державну службу інтелектуальної власності вчиняти дії, оскільки це є втручанням в її діяльність.
В судовому засіданні представники осіб, що подали апеляційній скарги, підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційних скарг заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з»явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_9 на підставі ст.305 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги та ухвалюючи рішення про визнання права інтелектуальної власності ТОВ «МТС» на знаки для товарі і послуг за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП; зобов»язання Державної служби інтелектуальної власності України зареєструвати позначення за заявками №№ m2013 22489, m2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України №№ 31605 та 31606 від 30 вересня 2015 року є необґрунтованими, відмова позивачу у видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг здійснена з порушенням вимог п.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», внаслідок чого позивач був позбавлений прав інтелектуальної власності на відповідні знаки для товарів і послуг за вказаними заявками.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що 04 грудня 2013 року позивачем подано заявки на видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за №№ m2013 22490, m2013 22488, m2013 22489. Заявки стосуються послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП): вивчання ринку; послуги з постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам); сприяння продажу (посередництво).
05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_9 укладено договір про передачу у співвласність всіх прав власності на вказані заявки на знаки для товарів та послуг, за яким ОСОБА_9 зобов»язувався самостійно та за власний рахунок внести відповідні зміни до заявок шляхом подання відповідного клопотання до Укрпатенту та оплати офіційного збору.
За результатами кваліфікаційної експертизи вказаних заявок ДП «Українській інститут інтелектуальної власності» надано висновки про невідповідність позначень умовам надання правової охорони, які набули статусу рішень про відмову в реєстрації знаків після затвердження Державною службою інтелектуальної власності України.
В рішеннях №№ 31605 та 31606 від 30 вересня 2015 року, прийнятих стосовно заявок №№ m2013 22489 та m2013 22490 відповідно, в якості підстави для відмови у реєстрації знаків наводиться те, що заявлені словесні позначення для всіх послуг 35 класу є схожими до ступеню сплутування з раніше зареєстрованими знаками іншої особи, а саме: знаком «МТС» за міжнародною реєстрацією №1096180 від 17 серпня 2011 року, комбінованим знаком «МТС» за міжнародною реєстрацією №1141210 від 25 липня 2012 року (пріоритет від 26 квітня 2012 року), а також, для частини послуг 35 класу, пов»язаних з введенням у цивільний оборот послуг 38 класу «мобільний телефонний зв'язок», є схожими настільки, що їх можна сплутати зі словесним знаком «МТС», визнаним з 01 січня 2010 року добре відомим в Україні на ім»я ВАТ «Мобільні ТелеСистеми (Російська Федерація) (Рішення Апеляційної палати від 03 квітня 2014 року, затверджено наказом ДСІВ від 03 жовтня 2014 року №437-Н).
У рішенні №31607 від 30 вересня 2015 року про відмову в реєстрації знака за заявкою №m2013 22488 разом з наведеними вище підставами, також зазначено, що до складу заявленого словесного позначення включено офіційно визнаний двобуквений код назви держави Україна «UA», на використання якого у складі позначення немає згоди Комісії щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року у цивільній справі №2/431/2341/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» до Відкритого акціонерного товариства «МобільніТелеСистеми», Державної служби інтелектуальної власності України, державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_10 про визнання недійсними міжнародних реєстрацій, свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (торгівельної марки) та визнання недійсним добре відомого знака для товарів і послуг «МТС» в Україні, серед іншого, визнано повністю недійсними на території України знаки ОАО «Мобільні ТєлєСістєми» за міжнародними реєстраціями №1096180, №1141210, а також скасовано рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03 квітня 2014 року щодо визнання позначення «МТС» добре відомим в Україні та наказ Державної служби інтелектуальної власності України №437-Н від 03 жовтня 2014 року.
Установлено також, що ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року рішення суду Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року в частині вимог до Відкритого акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми», Державної служби інтелектуальної власності України, державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності скасовано та провадження в цій частині закрито.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 квітня 2016 залишено без змін.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» відмовилось від апеляційної скарги в частині вирішення вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, а саме зобов»язання ОСОБА_9 виконати умови, передбачені Договором №1 від 05 грудня 2013 року про передачу у співвласність права власності на знаки для товарів і послуг; визнання ОСОБА_9 співвласником знаків №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; визнання права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» на знак для товарів і послуг за заявкою НОМЕР_1 та зобов»язання Державної служби інтелектуальної власності зареєструвати позначення за заявкою НОМЕР_1 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». Відмова прийнята судом та апеляційне провадження в цій частині закрито.
Колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ПАТ «МобільніТелеСистеми» про непідвідомчість суду цивільної юрисдикції цього спору в частині вимог до Державної служби інтелектуальної власності України та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», з огляду на наступне.
Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», роз»яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відтак, оскільки не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена у постановах №6-745цс15 від 01 липня 2015 року та №6-1737 від 18 листопада 2015 року.
Разом з тим, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув та помилково прийняв до розгляду позовні вимоги ТОВ «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом частини 1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205 та 207 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» підлягає скасуванню, а провадження в справі у цій частині закриттю на підставі положень ст.ст. 205, 310 ЦПК України.
Оскільки провадження у зазначеній частині підлягає закриттю, колегія суддів відхиляє як помилкові доводи апеляційної скарги Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» щодо відмови в задоволенні таких позовних вимог.
Окрім того, зі змісту апеляційної скарги Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» убачається, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, а саме зобов»язання ОСОБА_9 виконати умови, передбачені Договором №1 від 05 грудня 2013 року про передачу у спів власність права власності на знаки для товарів і послуг; визнання ОСОБА_9 співвласником знаків №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; визнання права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» на знак для товарів і послуг за заявкою НОМЕР_1 та зобов»язання Державної служби інтелектуальної власності зареєструвати позначення за заявкою НОМЕР_1 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність», відповідачем не оскаржується, відтак апеляційний суд, виходячи із наданих йому повноважень не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми» та апеляційна скарга Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» задовольняються частково.
Керуючись ст.ст. 205, 218, 303, 305, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мобільні ТелеСистеми», подану представником за довіреністю Лиштвою Юрієм Васильовичем, задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», подану представником за довіреністю Потоцьким Миколою Юрійовичем, задовольнити частково.
Рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року в частині вирішення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС» до Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» скасувати, провадження в справі у цій частині закрити.
В іншій частині рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-суддя Н.В.Поліщук
Судді І.М. Білич
Є.В.Болотов