15 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 151 000 200 043 43 від 07 червня 2014 року ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року, якою обвинувальний акт відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого лікарем-ендоскопістом у ТОВ “Борис”, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , -
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 151 000 200 043 43 від 07 червня 2014 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Судове рішення мотивовано тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 КК України, відноситься до категорії злочинів з матеріальним складом, а тому не зазначення при кваліфікації дій обвинуваченого наслідків, прямо передбачених диспозицією норми матеріального права, є суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального закону та свідчить, окрім іншого, про невідповідність викладених фактичних обставин правовій кваліфікації кримінального правопорушення.
При цьому, як звернув суд увагу, згідно з положеннями ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім того, всупереч вимогам ч. 8 ст. 290 КПК України, представник цивільного відповідача ТОВ “Боріс” не повідомлений про відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування, що унеможливлює для суду під час розгляду провадження встановити повний та послідовний порядок здійснення відповідних процесуальних дій і рішень у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, просить ухвалу скасувати та направити обвинувальний акт на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, оскільки в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, надана їм правова кваліфікація та сформульоване обвинувачення, тобто вимоги ст. 291 КПК України виконані, з викладом часу, місця та способу вчинення протиправного діяння.
Зазначає прокурор і про те, що на стадії досудового розслідування захисник обвинуваченого - ОСОБА_10 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, мав можливість зробити копії матеріалів та виписки відносно останніх, та, крім іншого, кримінальний кодекс не виключає ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на стадії судового розгляду, як і не виключає можливості подання учасниками процесу клопотань про надання судом доручення органу досудового розслідування щодо проведення певних слідчих (розшукових) дій.
Вказує прокурор і на те, що відповідно до ст.ст. 338, 339 КПК України, прокурор в ході судового слідства має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про зміну обвинувачення або розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням. З метою зміни правової кваліфікації та//або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
На апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав заперечення, в яких, вважаючи рішення місцевого суду законним і обґрунтованим, просив його залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
При цьому захисник посилається на те, що не зважаючи на вказівки судів першої і апеляційної інстанції відповідно від 18 лютого та 23 березня 2016 року при попередньому поверненні обвинувального акта в даному кримінальному провадженні, новий обвинувальний акт надалі продовжує місти істотну кількість суперечностей, що вказані в досліджуваній ухвалі суду першої інстанції.
Потерпілий ОСОБА_11 , його представник ОСОБА_12 , представник цивільного відповідача ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 про час, день та місце розгляду провадження повідомлені належним чином.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про розгляд провадження у його відсутність.
Неявка в судове засідання суду апеляційної інстанції указаних учасників провадження не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Процедура складення обвинувального акта регламентована ст. 291 КПК України.
Як указують приписи ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості, перелік яких є вичерпним.
Зокрема, п. 5 даного закону вказує, що обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору Київської місцевої прокуратури № 2, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні всупереч вказаній нормі процесуального закону - п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України містить суперечності між викладом фактичних обставин кримінального правопорушення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.
А саме, виклавши фактичні обставини кримінального правопорушення про те, що через неналежне виконання лікарем-ендоскопістом ТОВ “Боріс” ОСОБА_6 своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, було спричинено тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_11 , у той же час кваліфікував дії ОСОБА_6 без посилання на наслідки, що настали, обов'язковість чого прямо передбачена диспозицією ч. 1 ст. 140 КК України, виклавши кваліфікацію кримінального правопорушення наступним чином: “протиправні дії ОСОБА_6 кваліфікуються як неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником”.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, не вбачаючи обставин, на які послався прокурор в апеляційній скарзі щодо можливості зміни правової кваліфікації та//або обсягу, відповідно до ст.ст. 338, 339 КПК України, за результатами розгляду провадження в суді, що суперечать положенням п. [а] ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
При поверненні обвинувального акта орган досудового розслідування повинен перевірити, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, зміст реєстру досудових розслідувань.
Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що в реєстрі відсутні дані щодо прийнятих судових рішень у даному провадженні від 18 лютого 2016 року та від 23 березня 2016 року, які долучені до заперечень захисника, а в останній ухвалі є посилання і на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, якою обвинувальний акт в досліджуваному провадженні повертався прокурору для усунення інших його недоліків.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що на стадії досудового розслідування захисник обвинуваченого - ОСОБА_10 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, мав можливість зробити копії матеріалів та виписки відносно останніх, та, крім іншого, кримінальний кодекс не виключає ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на стадії судового розгляду, - не вказує на належне виконання своїх обов'язків органом досудового розслідування, що регламентовані ст. 290 КПК України.
При цьому, даних про те, що адвокат ОСОБА_10 був захисником обвинуваченого ОСОБА_6 в даному провадженні - реєстр матеріалів досудового розслідування не містить, в ньому є лише посилання на те, що адвокат ОСОБА_10 є представником цивільного відповідача ТОВ “Боріс”.
Не можна зробити однозначного висновку і про те, як останнє узгоджується з приписами ч. 1 ст. 78 КПК України.
А тому, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для усунення зазначених недоліків.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 151 000 200 043 43 від 07 червня 2014 року ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, залишити без задоволення,а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 ,- без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3