12 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О.
за участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання останнього про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Як зазначено в постанові, “згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 770435, складеного інспектором групи ДПС ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві молодшим сержантом міліції Пушкіним Дмитром Олеговичем, 22 лютого 2014 року, о 23 год. 25 хв., в м. Києві на перехресті вул. Мінська та вул. Велика кільцева, водій ОСОБА_1 керував автомобілем “ЗАЗ”, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.п. 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху”.
18 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, що пропущений з поважних причин, оскільки в судовому засіданні він присутнім не був, судову повістку з зазначенням часу, дати та місця розгляду справи в установлений законом строк не отримував, а про судове рішення щодо нього з інформацією про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на два роки, він дізнався від працівників поліції лише 08 травня 2016 року при зупинці його автотранспорту та перевірки водійських прав.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, прийняти нову, якою закрити провадження по справі.
При цьому ОСОБА_1 вважає постанову місцевого суду незаконною та необґрунтованою, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що працівниками ДАІ був складений адміністративний протокол щодо нього в порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки, не заперечуючи факт перебування 22 березня 2014 року в стані алкогольного сп'яніння, стверджує, що за кермом автомобіля була інша особа.
Вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги про скасування постанови та закриття провадження в справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали провадження за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та додатково надані суду апеляційної інстанції дані, слід прийти до наступного висновку.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції належним чином не дотримані, оскільки з матеріалів провадження видно, що судом 12 травня 2014 року направлялась ОСОБА_1 повідомлення про виклик до суду на 23 травня 2014 року на 10 год. 15 хв., але даних про отримання повідомлення ОСОБА_1 в справі не має, як і взагалі відсутні відомості про направлення копії постанови суду ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 285 КУпАП, що регламентує обов'язковість протягом трьох днів вручення або направлення постанови особі, щодо якої її винесено.
Водночас, слід вказати, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 08 березня 2014 року був призваний на військову службу, з 08 квітня 2014 року знаходився в розташуванні військової частини, а демобілізувався 23 травня 2015 року.
Є учасником бойових дій.
11 травня 2016 року знову прибув до розташування військової частини, де приступив до виконання бойових та навчальних заходів, а з 19 липня 2016 року проходить ВЛК.
За наведеним, слід прийти до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 від 18 липня 2016 року про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді від 23 травня 2014 року, про існування якої він дізнався лише 08 травня 2016 року.
За змістом ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст. 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повною мірою не виконані, оскільки при визнанні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, обставин даного правопорушення взагалі не встановив, а постався на дані, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, що є істотним порушенням вимог процесуального закону, що тягнуть за собою безспірне скасування постанови судді районного суду.
Приймаючи рішення про скасування постанови, слід вказати на наступне.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повторно протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи, 22 лютого 2014 року інспектором групи ДПС ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві молодшим лейтенантом міліції Пушкіним Д.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 770435 відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що “22.02.2014 року о 23 год. 25 хв. в м. Києві на перехресті вул. Мінська та вул. Велика Кільцева, керував автомобілем “ЗАЗ”, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками (хитка хода, тремтіння пальців рук, запах з порожнини рота) алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п.п. 2.9, 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1).
В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд у постанові формально послався на вищезазначений протокол, пояснення свідків та картки обліку адміністративного правопорушення, не розкривши змісту цих доказів.
Між тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував факт порушення ним п.п. 2.5, 2.9 ПДР України та в категоричній формі наполягав на тому, що він дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, але не він керував автомобілем, а інша особа на ім'я - ОСОБА_3 .
При цьому, ОСОБА_1 надав суду апеляційної інстанції пояснення наступного змісту.
Дійсно зупинка транспортного засобу, в якому він перебував, відбулася на віддаленні від стаціонарного посту ДАІ, приблизно в 70 м., на другорядній дорозі, яка веде до Пущі-Водиці. Невідома група осіб у “балаклавах”, що не були працівниками ДАІ, із зброєю у руках самовільно створила різноманітні перешкоди на дорозі та перешкоджала руху на шляху до Пущі-Водиці. Створивши з мішків вогневі точки, на дорозі виклали дошки з гвіздками, встановили якусь військову машину, з битими вікнами, додатково натягнули сталевого троса. Після повної зупинки автомобіля, ОСОБА_3 - водій, вийшов з автомобіля, щоб домовитися про проїзд, але від світла транспорту, що рухався з боку ОСОБА_4 у бік м. Ірпінь нападники побачивши, що ОСОБА_3 , був у формі (Беркуту) на нього було скоєно напад двома правопорушниками, але ОСОБА_3 їх розкидав та втік через ліс в напрямку Пущі-Водиці (де на той час він із своєю сім'єю винаймав квартиру).
Як пояснив ОСОБА_1 , вискочивши з авто, він також вліз у бійку, в якій йому розбили обличчя та поранили руки, а третій товариш - Єдуард на той час побіг до військової машини шукати старшого на блокпості, щоб домовитись про припинення нападу.
За мішками біля лісу горіло багаття, звідки до автотранспорту підбігло декілька осіб з пляшками із палаючими ганчірками на горловинах та якоюсь рідиною у них і стали у 3-4 метрах від автомашини.
Двоє з нападників почали обшук автомобіля та викрали, крім іншого, з бардачка його документи: страховий поліс на автомобіль, технічний паспорт та інші паперами на ім'я ОСОБА_5 (власника автотранспорту) та копію протоколу на його - ОСОБА_1 ім'я серії АГ2 № 134010 від 23 серпня 2013 року про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під тиском та погрозами побиття і підпалу двох автомобілів осіб у “балаклавах”, співробітником ДАІ були спотворені факти, які були занесені в протокол за порушеннями ним- ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України з попереднього протоколу про адміністративне правопорушення в новий та в подальшому були повернуті усі документи.
Але протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався, він ніяких записів в ньому не робив, другий примірник протоколу йому не вручався.
Заперечив ОСОБА_1 і викладення ним пояснень в протоколі, як і наявність там свого підпису.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , даними ними в суді апеляційної інстанції, слід прийти до висновку, що вони є правдивими, оскільки не спростовуються матеріали справи.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення хоча і вказано, що ОСОБА_1 , начебто, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, проте свідки вказаної події в протоколі не відображені.
Пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що викладені окремо у надрукованому тексті, мають очевидні дописки прізвища ОСОБА_1 іншим почерком.
Не знає ОСОБА_1 особу ОСОБА_8 , якому був переданий транспортний засіб.
Адреса ОСОБА_8 в матеріалах справи відсутня, а є лише посилання на серію та номер посвідчення водія.
Згідно даним протоколу, справа повинна була розглядатися Подільським районним судом м. Києва, а фактично була розглянута Оболонським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 як указано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані в протоколі і два взаємовиключні пункти Правил дорожнього руху України, які згідно протоколу, що визнав і суд доведеним, порушив ОСОБА_1 : або в порушення п. 2.5 Правил він відмовився на вимогу працівника міліції від проходження в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, або п. 2.9 Правил - керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що має бути безспірно встановлено в передбаченому законом порядку.
Отже, виходячи з принципу невинуватості, враховуючи викладене та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б містили дані про порушення ОСОБА_1 будь-яких Правил дорожнього руху України, та спростовували б його заперечення, слід прийти до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та провадження в справі закрити за відсутністю події та складу цього правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О.Балацька