ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 вересня 2016 року м. Київ № 826/13741/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" про скасування заходів реагування в адміністративній справі
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві
до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА"
прозастосування заходів реагування
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 застосовано до підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (код 30603572), за адресою: вул. Електоротехнічна, 30 у Деснянському районі міста Києва.
Визначено спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та на двері приміщень Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" за адресою: вул. Електоротехнічна, 30 у Деснянському районі міста Києва.
12.05.2016 відповідачем через канцелярію суду подано заяву про скасування заходів реагування, в обґрунтування якої зазначено, що більшість недоліків, зазначених в акті від 26.06.2015 №29/86, за наслідками яких і застосовано вказані заходи реагування, усунуті, на підтвердження чого останнім надано суду копію акту №45, складеного за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Щодо іншого недоліку, вказаного у даному акті, заявником зазначено, що останній не створює загрози для життя та здоров'я людей, що підтверджується, на думку останнього, копією експертного висновку від 18.04.2016.
Розглянувши зазначену заяву на підставі частини тринадцятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження, суд зазначає наступне.
З метою перевірки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання (підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна") вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами чого складно відповідний акт №45.
У вказаному акті зафіксовані такі порушення:
- не проводиться технічне обслуговування системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі її виникнення зі спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію.
З огляду на викладене вбачається, що підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" не усунуто одне порушення, яке було зазначено у попередньому акті від 26.06.2015 №29/86.
Згідно з частиною дванадцятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
В силу вимог частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1)недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання та ін.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до пункту 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд звертає увагу сторін, що поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Враховуючи, що під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів щодо повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача на не можливість призведення виявленими позивачем порушеннями загрози життю та здоров'ю людей.
В даному випадку підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" не повністю виконало вимоги законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що зазначені в акті перевірки від 26.06.2015 №29/86, зокрема, підприємством так і не усунено виявлене порушення, а саме: не проводиться технічне обслуговування системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення спеціалізованою організацією або штатним підрозділом об'єкта, що отримав відповідну ліцензію, чим порушено п.3.1.1 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557 «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, організаціях, установах небезпечних територіях», п.8.1 наказу МНС України від 15 травня 2006 року №288.
Виходячи з аналізу ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України заходи реагування можуть бути скасовані лише у випадках коли обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті.
Доказів, які б підтверджували, що Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" усунуто виявлене порушення не надано.
Суд не приймає до уваги експертний висновок від 18.04.2016 (ФОП ОСОБА_1 (ліцензія НОМЕР_1 від 28.08.2012 з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення), згідно з яким діяльність підприємства не становить небезпеки для життя і здоров'я людей, оскільки він не підтверджує факту усунення обставин, які стали підставою для вжиття заходів реагування.
Слід зазначити, що мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників та відвідувачів АЗС, розташованого за адресою: вул. Електоротехнічна, 30 у Деснянському районі міста Києва, від можливої небезпеки.
Згідно з частиною тринадцятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.
Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" про скасування заходів реагування - відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню та не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.
Суддя Р.О. Арсірій