ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 вересня 2016 року № 826/8111/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
прозобов'язання утриматись від вчинення дій
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання утриматись від вчинення дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача при примусовому виконанні судових рішень, за якими ПАТ КИЇВЕНЕРГО» виступає боржником, направляються платіжні вимоги до комерційних банків, зокрема до банку «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в яких позивачем відкриті поточні, розрахункові рахунки, рахунки зі спеціальним режимом використання з метою звернення стягнення на кошти позивача, що перебувають на його рахунках, в тому числі й на рахунку №26008962497792, відкритому в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що використовується товариством для виплати заробітної плати та інших обов'язкових виплат, тобто являється рахунком соціальних гарантій працівників. Також позивач посилався на наявність підстав для висновку про те, що відповідачем буде накладено черговий арешт на кошти на рахунках позивача, у тому числі на рахунок №26008962497792 у зв'язку з чим позивач буде позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за трудовими договорами перед працівниками.
Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату. час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду 08.9.2016 подав клопотання в якому просив долучити до матеріалів справи постанову ВП № 50976642 від 21.06.2016.
Відповідно до частини першої статті 41, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача , суд, -
Публічним акціонерним товариством "Київенерго" з 2013 здійснюється виплата заробітної плати та інших обов'язкових платежів з рахунку №26008962497792, відкритому в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».
23.02.2016 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 46310520, якою знято арешт з грошових коштів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в межах суми 11 542 306,17 грн., які знаходяться на р/р № 26008962497792 код фінансової установи: 334851, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", який було накладено постановою від 28.01.2016.
Міністерством юстиції України сформовано платіжні вимоги на примусове списання коштів №4741/2-11 від 23.03.2016, № 115/2-11 від 08.04.2016, № 471/2-11 від 31.05.2016, № 115/2-11 від 31.05.2011та № 471/2-11 від 13.06.2016 платником за якими є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", а рахунком платника №26008962497792, відкритий в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».
27.05.2016 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №50976642 про арешт коштів та інших цінностей боржника, якою на підставі зведеного виконавчого провадження № 50976642, яке створено 17.02.2016, накладено арешт на грошові кошти та інші цінності, що знаходяться на всіх рахунках і вкладах чи на зберіганні в фінансових установах, а саме: назва фінансової установи - Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" код фінансової установи 322669; назва фінансової установи - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" код фінансової установи 334851; назва фінансової установи - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК" код фінансової установи 30023; назва - фінансової установи ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СБЕРБАНК" код фінансової установи 320627; назва фінансової установи - Філія - Донецьке обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" код фінансової установи 335106, окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями», а також окрім поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15- 1 Закону України "Про електроенергетику" та спеціального рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", які належать боржнику - Публічному акціонерному товариству «Київенерго» у межах суми 371 920 999,29 грн..
21.06.2016 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №50976642, якою знято за клопотанням боржника - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" арешт з грошових коштів боржника в межах суми 371920 999,29 грн., які знаходяться на р/р № 26008962497792 код фінансової установи: 334851, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" вважаючи, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України будуть вчинені дії щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунку №26008962497792, відкритому в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулось до суду з позовом щодо зобов'язання останнього утриматись від вчинення зазначених дій.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною першою статті 11 зазначеного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Отже, хоча на державного виконавця покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень, водночас надані йому права він має використовувати дотримуючись вимог чинного законодавства та не допускаючи у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України, яка кореспондує частині третій статті 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною шостою зазначеної статті встановлено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості
Таким чином виплата підприємством заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи) та не може бути поставлена в залежність від погашення заборгованості за іншими платежами останньої.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача утриматись від вчинення дій щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунку №26008962497792, відкритому в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», який відповідно до довідки банку № КНО-52.4/660 від 19.04.2016 використовується ним для виплати заробітної плати та інших обов'язкових платежів працівникам.
Позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було накладено арешт на рахунок №26008962497792, відкритий в ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на підтвердження чого надано суду постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника ВП № 50976642.
Водночас, відповідачем надано суду копію постанови ВП №50976642 від 21.06.2016, якою знято за клопотанням позивача арешт з грошових коштів боржника в межах суми 371920 999,29 грн., які знаходяться на р/р № 26008962497792 код фінансової установи: 334851, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".
При цьому всі платіжні вимоги на примусове списання коштів, на які також посилається позивач, а саме №4741/2-11 від 23.03.2016, № 115/2-11 від 08.04.2016, № 471/2-11 від 31.05.2016, №115/2-11 від 31.05.2011та № 471/2-11 від 13.06.2016, також датовані раніше дати прийняття постанови ВП №50976642 від 21.06.2016, якою знято арешт з р/р № 26008962497792.
Частинами першою та четвертою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення.
Таким чином станом на момент розгляду справи судом, відповідачем у добровільному порядку, за заявою позивача знято арешт з рахунку позивача № 26008962497792 відкритому в ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та відсутні обставини, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти позивача, що перебувають на вказаному рахунку.
Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладена, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко