ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
27 вересня 2016 року м. Київ №826/5136/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кобилянського К.М., за участі секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4
до треті особи без самостійних вимог на предмет споруГоловного територіального управління юстиції у місті Києві 1) приватне акціонерне товариство «Позняки-жил-буд», 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6
про скасування рішення,
за участю:
представника позивачів: ОСОБА_7,
представника відповідача: Барбух В.В.,
представника третьої особи 1: ОСОБА_9,
представник третьої особи 2: ОСОБА_10
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (далі - позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), треті особи: приватне акціонерне товариство "Позняки-жил-буд" приватне акціонерне товариство «Позняки-жил-буд», ОСОБА_5, в якій просять суд (з урахуванням заяви від 18.08.2016 про зміну позовних вимог):
- скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію права власності № 1744469 від 18.04.2013 на нежитлове приміщення № 254 (двісті п'ятдесят чотири) на 12 поверсі, (в літері А), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1;
- визнати протиправними дії Реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо реєстрації права власності №1744469 від 18.04.2013 на нежитлове приміщення №254 (двісті п'ятдесят чотири) на 12 поверсі, (в літері А), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2016 об'єднано для спільного розгляду адміністративні справи №826/5136/16, №826/5139/16, №826/5140/16 та №826/5308/16.
У судовому засідання 27.09.2016 судом поставлено на обговорення клопотання представника третьої особи - ОСОБА_5 від 17.06.2016 про залишення позовних заяв без розгляду та клопотання представника ОСОБА_2 про визнання причин пропуску звернення до суду поважними.
Представник третьої особи -2 підтримав заявлене клопотання. Представники відповідача та третьої особи-1 не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.
Представники позивачів заперечували проти задоволення клопотання про залишення позовних заяв без розгляду та просили визнати причини пропуску звернення до суду поважними.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з заявлених клопотань та системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про визнання причин пропуску звернення до суду поважними та про наявність підстав для залишення позовних заяв без розгляду, виходячи з наступного.
Положеннями частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи і т.д.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Як вбачається з позовних заяв та доданих до них матеріалів, позивачі оскаржують рішення Головного територіального управління юстиції у місті Києві про державну реєстрацію права власності від 18.04.2013 №1744469 на нежитлове приміщення №254 на 12 поверсі, (в літері А), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.
Однак, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовами - 29.03.2016, а ОСОБА_2. - 31.03.2016.
Згідно доводів позивачів, про оскаржуване рішення Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 18.04.2013 №1744469 вони дізнались на чергових загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», проведених 15.12.2015, а тому причини пропуску шестимісячного строку оскарження, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України є поважними.
Суд відхиляє зазначені посилання, як на підставу для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною, з огляду на наступне.
Суд ознайомившись із протоколом чергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» від 15.12.2015 №1, встановив, що порядок денний зборів складався із 8-ми питань, жодне з яких не стосувалось права власності ОСОБА_5 на нежитлове приміщення №254, що знаходяться по АДРЕСА_1 в місті Києві.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що протокол чергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» від 15.12.2015 №1 не є належним доказом того, що позивачі про порушене право дізналися саме 15.12.2015.
Окрім того, з листа ОСББ Башта від 10.09.2013 №02/3-211, який адресований мешканцям будинку АДРЕСА_1 (1-секція), видно, що ОСББ Башта надає відповідь ОСОБА_2., ОСОБА_3 та іншим мешканцям щодо законності проведення будівельних робіт в приміщенні технічного поверху секції «А».
У зазначеному листі було доведено до відома мешканців будинку АДРЕСА_1 (1-секція), про те, що власником спірного приміщення є ОСОБА_5
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачі мали можливість дізнатися про оскаржуване рішення ще у вересні 2013 році, оскільки листом ОСББ Башта від 10.09.2013 №02/3-211 їм було доведено до відома про те, що власником нежитлове приміщення №254 на 12 поверсі, (в літері А), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5
Враховуючи у сукупності вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позивачі пропустили строк звернення до суду без поважних причин.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 №826/27252/15.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись положеннями статей 99, 100, 155, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. В задоволенні клопотань позивачів про визнання причин пропуску звернення до суду поважними - відмовити.
2. Клопотання представника ОСОБА_5 про залишення позовних заяв без розгляду - задовольнити.
2. Позовні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський