ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
(додаткова)
30 листопада 2012 року № 10/348
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Добрівської Н.А.
за участю секретаря судового засідання -Щерблюк А.І.,
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача-1 -ОСОБА_2,
представника відповідача-2 -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (відповідач-1), Управляння Служби безпеки України в місті Києві (відповідач-2)
про проведення перерахунку призначеної пенсії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління Служби безпеки України в місті Києві, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправним нарахування йому пенсії за вислугу років фінансовим відділом Управління Служби безпеки України у місті Києві (далі Управління СБУ) з 15 листопада 2006 року у розмірі 1 058,49 грн., з урахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 1 269,60 грн.; визнати недійсним розмір призначеної йому Управлінням СБУ пенсії за вислугу років у розмірі 1 058,49 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у встановлені порядок та строк провести перерахунок пенсії за вислугу років з 15 листопада 2006 року з суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням у розмірі 3 308,43 грн., враховуючи відповідні розміри окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років і суму в розмірі 3 021,43 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, згідно з грошовим атестатом позивача серії СБ №011503 у відповідності із вимогами ч.3 ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04.04.2006р. №3591-15; забезпечити початок та подальші виплати розміру даної перерахованої пенсії і виплату суми різниці між попереднім і перерахованим розміром пенсії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління СБУ щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 15 листопада 2006 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 зазначеного Закону з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період із 15 листопада 2006 року до дати здійснення перерахунку; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в цій частині прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року постанову Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року змінено, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року та 15 листопада 2012 року позивачу відмовлено в задоволені його заяв про роз'яснення судового рішення.
26 листопада 2012 року від позивача до суду надійшла заява про прийняття додаткового рішення у даній справі щодо визначення способу порушеного права відповідно до змісту позовних вимог. 29 листопада 2012 року позивач направив доповнення до заяви, які визначив в судовому засіданні в якості додаткових пояснень до своєї заяви від 26 листопада 2012 року.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність необхідності у винесені додаткової постанови у даній справі, оскільки рішенням суду всі вимоги позивача були вирішені судом і не потребують розширення змісту пункту 3 постанови. Крім того, представник відповідача-1 зазначив про неможливість здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі грошового атестату, оскільки визначена в ньому сума премії є консолідованою і не може бути врахована при обрахунку розміру пенсії.
Представник відповідача-2 підтримав заяву позивача та просив її задовольнити, зазначивши при цьому, що в пункті 3 постанови суду при задоволенні позову не повно визначено спосіб захисту порушеного права позивача.
Заслухавши пояснення позивача, наведені на обґрунтування позову в частині вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії, його доводи про необхідність постановлення додаткового судового рішення у даній справі, а також думки представників відповідача-1 і відповідача-2, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов в наведеній частині, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
В абзаці 3 прохальної частини позовної заяви від 22 листопада 2007 року ОСОБА_1 просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у встановлені порядок та строк провести перерахунок пенсії за вислугу років з 15.11.2006 року з суми грошового забезпечення за місяць за останньою штатною посадою перед звільненням у розмірі 3 308,43 грн., з вираховуванням суми додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 3 021,43 грн., згідно з його грошовим атестатом серії СБ №011503, у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»і у встановлений порядок та строк почати виплату йому розмір перерахованої пенсії та суми різниці між попереднім і перерахованим розмірами пенсії.
В подальшому позивач змінив редакцію вказаної позовної вимоги і в своїй заяві від 11 квітня 2008 року просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у встановлені порядок та строк провести перерахунок пенсії за вислугу років з 15.11.2006 року з суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням в розмірі 3 308,43 грн., враховуючи відповідні розміри окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років і суму в розмірі 3 021,43 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, згідно з грошовим атестатом позивача серії СБ №011503 у відповідності із вимогами ч.3 ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04.04.2006р. №3591-15, забезпечити початок та подальші виплати розміру даної перерахованої пенсії і виплату суми різниці між попереднім та перехованим розмірами пенсії.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність у ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а дії відповідачів суперечать вимогам даного Закону й відмова у перерахунку пенсії є необґрунтованою.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки положеннями статті 162 КАС України та зазначив, що вимога позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок позивачу пенсії за вислугу років, виходячи з наведених позивачем сум, не може бути задоволена судом, оскільки вирішення питання щодо розрахунку та визначення конкретного розміру пенсії особи належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
З такими висновком суду погодився і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 04 жовтня 2012 року. За висновком Верховного Суду України, закріпленим в постанові від 16 січня 2012 року висновок про безпідставність вимог позивача є наслідком неправильного застосування норм матеріального права.
В своїй заяві від 26 листопада 2012 року (з урахуванням доповнень, викладених в заяві від 29.11.2012 року) позивач зазначив, що судом не в повному обсязі визначено спосіб відновлення порушеного права. При цьому позивач наполягав на тому, що перерахунок пенсії має відбуватися у відповідності до положень ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону від 04.04.2006р.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.168 КАС України). Зокрема, підставою для прийняття додаткової постанови є вирішення судом питання про право без визначення способу виконання судового рішення (п.2 ч.1 ст.168 КАС України).
Згідно із ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Станом на момент вирішення питання про винесення додаткового рішення по справі, строк виконання зазначеної постанови не закінчився.
Як вбачається з тексту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 21 квітня 2008 року, суд визнав за позивачем право на пенсію саме на підставі частини 3 ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»(в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року).
Так, згідно ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Тобто, пенсія вказаним вище особам обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, що співпадає із задоволеними позовними вимогами ОСОБА_1
Судами першої та касаційної інстанції встановлений факт наявності у позивача права на перерахунок пенсії та необґрунтованості відмови у проведенні перерахунку пенсії.
Розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, належні позивачу, зазначено у грошовому атестаті серії СБ №011503.
Водночас у пункті 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року в справі №10/348 судом не зазначено про те, що пенсія ОСОБА_1 має обчислюватися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з врахуванням відповідних окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, як це визначено в частині 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем-1 має враховуватись визначений в грошовому атестаті серії СБ №011503 перелік виплат, що здійснювались позивачу за останньою штатною посадою. Разом з тим, розмір виплат, які підлягають врахуванню під час перерахунку має визначатись відповідно до вимог законодавства саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві.
Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку саме на підставі ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону від 04.04.2006р. суперечить конституційним принципам щодо дії закону в часі і задоволення такої вимоги може призвести до порушення вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.
З огляду на викладене та враховуючи зміст заявлених позивачем вимог з урахуванням внесених до них уточнень, беручи до уваги зміст пункту 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 21 квітня 2008 року, яка не в повній мірі визначає спосіб виконання судового рішення для поновлення порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, що перелічені у грошовому атестаті серії СБ №011503 підлягають задоволенню у вигляді зобов'язання відповідача-1 враховувати вищенаведені положення законодавства.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи позивача, викладені у заяві, зважаючи на судове рішення, прийняте у справі за наслідками її розгляду по суті, суд дійшов висновку про необхідність винесення додаткової постанови по справі в частині що визначення конкретного способу виконання судового рішення, спрямованого на відновлення порушеного права позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69-71, ст.ст.158-163, 167, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 враховувати положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, що перелічені у грошовому атестаті серії СБ №011503.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: ОСОБА_4