Копія
Справа № 822/1573/16
02 вересня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріКоваль Д.Л.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
11 серпня 2016 р. позивач звернулась в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:
- скасувати відмову відповідача щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області;
- зобов'язати відповідача розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що на її повторне звернення щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність відповідачем надано лист, згідно якого земельна ділянка передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Тобто, дана відмова надана з тих же підстав, які спростовані постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Так, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 по справі № 822/264/16 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладене у листі №31-22-7777.5-16614/23-15 від 18.12.2015 р., щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Враховуючи зазначене рішення суду, позивач повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Рішенням, викладеним у листі за вих. №Б-9088/0-3950/6-16 від 06.06.2016 р., відповідач повідомив позивача про те, що задовольнити її клопотання немає можливості, оскільки земельна ділянка, з приводу якої вона звернулась, передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції (за інформацією відділу Держгеокадастру у Красилівському районі). Отже, позивачу було повторно відмовлено у задоволенні її клопотання з тих самих підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.6-7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно оскаржуваного листа - відмови відповідача земельна ділянка, стосовно надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої звернувся позивач, передбачена для відведення учасникам АТО та сім'ям загиблих учасників АТО.
Суд враховує, що відповідно до п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року за №898-р, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування доручено визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Однак відповідачем не надано суду жодного рішення про резервування земельних ділянок за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області для надання у власність учасникам АТО та сім'ям загиблих учасників АТО.
При цьому, представником відповідача було надано до суду рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № Б-13583/0-4217/6-16 від 09.06.2016 року, яким відмовлено позивачу у його зверненні щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. А також, у вищезазначеному рішенні відповідач повідомив ОСОБА_3, що відповідно до матеріалів розпаювання по Великозозулинецькій сільській раді, зазначена земельна ділянка була виключена з паювання, як малопродуктивна та така, що підлягає консервації. Разом з тим, будь-які рішення щодо передачі даної земельної ділянки в державну власність не приймались.
Проте, на думку суду дії відповідача, щодо прийняття кількох рішень (№ Б-13583/0-4217/6-16 від 09.06.2016 та № Б-9088/0-3950/6-16 від 06.06.2016) на одне звернення позивача № Б-13583/0/5-16 від 04.05.2016 року, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області, є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
Суд зазначає, що підхід органу державної влади до ситуації заявника у цій справі був непослідовним і протиправним. Суд також зважає на те, що відповідачем було свавільно проігноровано правові висновки, викладені судом у рішенні по попередній справі за участю позивача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем у листі-відмові №Б-9088/0-3950/6-16 від 06.06.2016 р. не наведено жодної з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за яких ОСОБА_3 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області суперечить нормам чинного законодавства України та є протиправним.
Відповідно ст.118 ЗК України, відповідач за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має право вчинити лише такі дії:
- дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або
- надає мотивовану відмову у його наданні, - з підстав, які прямо передбачені зазначеною статтею.
Враховуючи, що альтернатив (варіантів) позитивного вирішення заяви позивача не існує, а особа звернулась до суду з підстав не ухилення державного органу від розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а на неправомірність відмови у наданні такого дозволу (як результату розгляду заяви) і незаконність такої відмови судом встановлена, то в такому разі суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача діяти у визначений законом спосіб.
Суд зазначає, що зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції, не буде привласненням судом собі таких повноважень і функцій відповідача, оскільки суд в цьому разі не вирішує питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише зобов'язує його діяти у спосіб та в межах повноважень, визначених ст.118 ЗК України.
Крім того, повноваження відповідача із вчинення таких дій не є дискреційними, оскільки не здійснюється суб'єктом владних повноважень на власний розсуд; при їх реалізації відповідач позбавлений можливості обирати із свободою розсуду варіант власної поведінки, оскільки зазначені повноваження реалізуються у чіткій відповідності із вимогами ЗК України, які не наділяють його повноваженнями самостійно обирати один із кількох варіантів прийняття рішення.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Зокрема, такого висновку дотримується також й Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014 року (Заява № 19336/04, рішення набуло статусу остаточного від 02.06.2014 року).
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки відповідач безпідставно відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає обґрунтованими й позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховуючи статтю 94 КАС України вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладене у листі №Б-9088/0-3950/6-16 від 06.06.2016 р., щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2016 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк