29 вересня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/793/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменко Н.А., судді Бездрабко О.І., судді Кисильової О.Й. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Адамант» про закриття провадження в справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" до Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант”, товариство з обмеженою відповідальністю “Еліта Дніпра” про скасування рішення державного реєстратора від 05.03.2015 року № 19829998 про реєстрацію права власності та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності, -
встановив:
12 березня 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" до Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант” та товариство з обмеженою відповідальністю “Еліта Дніпра” з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора від 05.03.2015 року № 19829998 про реєстрацію права власності та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності.
Представник позивача 29 вересня 2016 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судова повістка направлена на адресу Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, повернулась до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 28 вересня 2016 року поштового відправлення №7302700096124.
Судова повістка направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта Дніпра», повернулась до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант” 29 вересня 2016 року подав до суду клопотання про закриття провадження в справі, яке мотивоване тим, що порушений в справі спір не є публічно-правовим. Одночасно 29 вересня 2016 року представник третьої особи подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача проти задоволення клопотання представника третьої особи про закриття провадження в справі не заперечував, про що 29 вересня 2016 року подав відповідне клопотання.
Відповідно до положень ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант” про закриття провадження в справі №821/793/15-а, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
За приписом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У розвиток вказаного положення Європейський суд з прав людини в Рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина друга статті 1), в системі судів загальної юрисдикції (частина перша статті 3) діють спеціалізовані суди (частини друга, третя статті 17, стаття 18), до яких належать господарські, адміністративні суди (частини друга, третя статті 21, частина третя статті 26, частина друга статті 31). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень між загальними і спеціалізованими судами підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист. За таким підходом усі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції і за компетенцією мають бути розглянуті адміністративними судами (пункти 1, 2, 7 статті 3, частина перша статті 17 КАС України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із наслідками неналежного виконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди (іпотечного договору), суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами ЦПК.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція стосовно юрисдикції зазначених спорів викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року в справі №21-41а16.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Наведене є підставами для задоволення клопотання представника третьої особи про закриття провадження в справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" до Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант”, товариство з обмеженою відповідальністю “Еліта Дніпра” про скасування рішення державного реєстратора від 05.03.2015 року № 19829998 про реєстрацію права власності та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності.
Керуючись ст. ст. 128, п.1ч.1 ст.157, 160, 165 КАС України, суд,-
ухвалив:
Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Адамант» про закриття провадження в справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" до Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Адамант”, товариство з обмеженою відповідальністю “Еліта Дніпра” про скасування рішення державного реєстратора від 05.03.2015 року № 19829998 про реєстрацію права власності та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності.
Повернути позивачу судовий збір в розмірі 73,80 грн відповідно до квитанції №50 від 12 березня 2015 року.
Роз'яснити сторонам, що після закриття провадження у справі - повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її отримання.
Головуючий суддя Н.А.Кузьменко
Суддя О.І. Бездрабко
Суддя О.Й.Кисильова
кат. 6.3.