29 вересня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/1406/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про оскарження рішення (дій) суб'єкта владних повноважень,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про оскарження рішення (дій) суб'єкта владних повноважень.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної у листі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 14.09.2016 р. № 7852/0-1805/6-16-СГ відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки площею 1,0000 га, розташованої на території Олешківської міської ради Олешківського району, для ведення особистого селянського господарства; заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області вчиняти в інтересах інших осіб будь-які дії щодо бажаної земельної ділянки площею 1,0000 га, розташованої на території Олешківської міської ради Олешківського району.
Клопотання мотивоване тим, що після необґрунтованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області вказана земельна ділянка може бути передана у власність або інше користування іншим особам, а так само іншим особам може бути надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення. При подальшому задоволенні судом позовних вимог відновлення порушених прав буде неможливим або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Ознаки неправомірності оскаржуваного рішення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки є очевидними, так як є надуманими та не відповідають вимогам ч.7 ст.117 Земельного кодексу України.
Від позивача надійшла заява про розгляд даного клопотання в порядку письмового провадження.
Представник відповідача на розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце його розгляду.
Дослідивши викладені у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову підстави, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 статті 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.3 ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Разом з тим, ч.4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
З даних правових норм слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову повинен відповідати завданню адміністративного судочинства, забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з цим, суд зазначає, що в даному випадку позивач не навів жодних аргументів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття судом вказаних заходів до забезпечення адміністративного позову виконання рішення у даній справі стане неможливим, його доводи ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Зважаючи на те, що позивач не навів жодного доводу в обґрунтування вищевказаного клопотання про забезпечення позову, суд вважає його необґрунтованим.
Окремо суд зазначає, що з обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову слідує, що позивач фактично пов'язує їх з протиправністю самого рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак ознаки протиправності оскарженого рішення підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.
З урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені у клопотанні ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.117, 118 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Копії ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.