Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
"27" вересня 2016 р. № 820/4310/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Прокуратури Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"; визнати протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідачем в порушення вимог ст.81 Закону України «Про прокуратуру» за період роботи з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року не була виплачена заробітна плата в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що відповідності до вимог п. 9 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Частиною 2 ст. 4, 13 Закону України «Про оплату праці» визначено, що джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Пунктом 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що норми і положення ч.2 ст. 33, ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, аналогічні положення містяться у п.11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» Кошторисом доходів та видатків прокуратури Харківської області на 2015-2016 роки не передбачено виплати заробітної плати в розмірах відповідно до вимог ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Отже, з урахуванням вищевказаних нормативно-правових актів, прокуратура області не наділена правом самостійно, без відповідної фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача.
Представник третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
В період з 10.07.2013 року по 29.07.2016 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури. Наказом від 27.07.2016 року № 1492 К позивача звільнено з органів прокуратури за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» а.с.12-13
Згідно долучених до матеріалів справи документів встановлено, що усі нарахування у період роботи з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року розраховувалися з розміру посадового окладу, встановленого постановою КМУ від 31.05.2012 року № 505 « Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та постанови КМУ № 763 від 30.09.2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ № 505 від 31.05.2012 року» а.с.42-55,100-113
Перевіряючи оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина
Так, відповідно до ч.1 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За приписами ч.3 ст.81 цього Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 12 мінімальних заробітних плат. Тобто законом встановлений конкретний розмір посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.
Проте, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, аналогічні положення містяться в п.11 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Водночас, відповідно до п.13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру», Кабінету Міністрів України доручено: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
Проте, Кабінетом Міністрів України не були виконані вимоги зазначеної норми.
Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» якою визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Отже, у період з набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» (15.07.2015р. в частині розміру заробітної плати) до набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 (15.12.2015), розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен обчислюватися відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Варто також зазначити, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не є підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій. Так, Європейський Суд з прав людини у справах "Кечко проти України" констатував, що не приймає аргументів Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань .
Відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом України «Про прокуратуру» (як спеціальним нормативним актом), у зв'язку з не внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки закони України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Подібна бездіяльність з боку Уряду України у справі "Суханов та Ільченко проти України" кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити заробітну плату за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період, оскільки здійснити перерахунок вказаних виплат та їх виплату у відповідній сумі належить до компетенції Прокуратури Харківської області, як юридичної особи.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", то суд вважає її такою, що не підлягають задоволенню, оскільки вона поглинається вимогою про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити заробітну плату за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період, яка захищає права та охоронювані законом інтереси позивача з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати прокуратуру Харківської області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за період з 15.07.2015 року по 29.07.2016 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена 29 вересня 2016 року.
Суддя Спірідонов М.О.