23 вересня 2016 р.Р і в н е 817/613/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник представник ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання прийняття додаткової постанови у адміністративній справі за позовом
ТОВ "Коляда"
до Рівненської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Коляда" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №204050000/2016/000001/2 та картку відмови у митному оформленні товару №204050000/2016/000001 від 13.01.2016, присуджено на користь позивача судовий збір у розмірі 3146, 00 грн.
25.08.2016 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення.
В обгрунтування заяви представник позивача зазначив, що як вбачається з тексту постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 не було вирішено у повному обсязі питання про понесені судові витрати. Зокрема, до суми судових витрат не було включено витрати пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву з підстав викладеній у ній.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви про прийняття додаткової постанови у справі та стягнення судових витрат заперечував, просив суд відмовити в ухваленні додаткового судового рішення.
Дослідивши всі докази у справі з приводу заявленого клопотання, заслухавши пояснення сторін судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 87 КАС України встановлюється, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частинами першою, третьою статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Зокрема, статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року № 4191-VI визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Таким чином, з системного аналізу положень статей 87, 90, 94 КАС України, статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» вбачається, що до витрат пов'язаних з розглядом справи в адміністративному процесі (зокрема в частині витрат на правову допомогу) відносяться витрати понесені стороною у судовому засіданні під час судового розгляду справи.
Водночас судовий розгляд справи складається із кількох етапів, зокрема: відкриття провадження у справі та підготовче провадження; розгляд справи по суті; судові дебати; винесення і проголошення рішення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №01/02 від 10.01.2016. Згідно додатку №1 до вказаного договору позивачу була надана правова допомога на таких умовах: надання юридичних консультацій на підставі наданих документів - загальна вартість 1102,40 грн.; спроба здійснення досудового врегулювання спору - загальна вартість 1653,60 грн.; збір необхідної інформації та первинних документів для вирішення спору - загальна вартість 1102, 40 грн.; правовий аналіз документів - загальна вартість 1102,40 грн.; формування та подання до суду позовної заяви з додатками - загальна вартість 5512,00 грн.; представництво інтересів клієнта в суді (одне судове засідання) - загальна вартість 1653,60 грн.
Як встановлено судом з журналів судового засідання, загальна тривалість участі представника позивача в судовому розгляді справи становить 3год., що відповідає часу зазначеному в акті здачі-прийняття наданих послуг №1 згідно вказаного договору.
Відтак, лише витрати в сумі 1653,60 грн. стосуються виду правової допомоги, за надання яких можлива компенсація за Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (тобто, за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді).
Що стосується решти витрат на надання правової допомоги, то у суду відсутні правові підстави щодо їх присудження позивачу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 168 ч. 1 п. 3 КАС України, для ухвалення додаткової постанови в частині присудження на користь позивача судових витрат лише в сумі 1653,60 грн.
Керуючись статтями 160-163, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Присудити на користь позивача ТОВ "Коляда" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 1653,60 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.