Справа № 815/3726/16
29 вересня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області про визнання дій посадових осіб Генеральної прокуратури України та прокуратури Одеської області протиправними, щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, зобов'язати Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Одеської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
В судовому засіданні 15.09.2016 року представником Прокуратури Одеської області були підтримані письмові заперечення. Позивач в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке виклав у позовній заяві. Представник відповідача - Генеральної прокуратури України в судове засідання не прибув без поважних причин, подав до суду письмові заперечення проти позову, а тому, на підставі положень ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження, за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні обставини по справі.
Позивач проходив службу в органах Прокуратури України, що згідно з положеннями п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Наказом прокурора Одеської області від 14.12.2015 № 3142к, ОСОБА_1 звільнено з посади Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органів прокуратури.
Також судом встановлено, що Позивачем направлено до прокуратури Одеської області 13.04.2016 року та до Генеральної прокуратури України 07.06.2016 року заяви з проханням виплатити йому грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію, яка повинна бути нарахована та виплачена згідно ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-ХII із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-УІ від 02.12.2010 року (а.с. 10, 12).
На своє звернення від 13.04.2016 року, Позивач 13.05.2016 року отримав протиправну відмову у вигляді довідки за підписом головного бухгалтера, а не керівництва прокуратури Одеської області, про що Позивач зазначає у позові (а.с. 11).
На звернення Позивача від 07.06.2016 року до Генеральної прокуратури України з зазначеного приводу, він отримав лист за підписом заступника Генерального прокурора України від 04.07.2016 року про відмову у нарахуванні та виплаті вказаної грошової допомоги (а.с. 12).
Позивач вважає надані відмови незаконними, тому звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 16 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції до 01.05.2014 року, прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачувалася грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково - навчальних закладах прокуратури.
Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі виключено ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Зазначені зміни до закону набули чинності з 01.05.2014 року.
ОСОБА_1 звільнено з посади Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області 14.12.2015, , тобто після втрати чинності ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачала виплату грошової допомоги при виході на пенсію.
Доводи позивача про те, що з 13.03.2014 року він отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а тому має право на отримання грошової допомоги, на думку суду, є помилковими з огляду на наступне.
Позивач у 2014 році, на підставі судового рішення, оформив пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, в зв'язку із чим, права на отримання зазначеної допомоги у нього на той час не виникло.
Підставою виплати прокурорам і слідчим грошової допомоги було не набуття права на пенсію як такого (за наявності відповідної вислуги років), а розірвання трудового договору, тобто звільнення з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
Правильність цього висновку також підтверджується позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 26.11.2013 року №11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Так, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачувалась грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів (ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу»). Ця норма була подібною до норми, закріпленої у ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Конституційний Суд України зазначив, що грошова допомога, передбачена ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця (абз. 5 п.п.2.2. рішення).
Таким чином, Конституційний Суд України пов'язує виникнення права на отримання грошової допомоги з припиненням роботи на посаді державного службовця, тобто з фактичним звільненням.
З огляду на викладене, грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію не була за своєю суттю соціальною виплатою або пільгою, а тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 безпідставні.
Крім цього, норми абз. 3 п.п. 3 п. 3 розділу II Закону України від 27.03.2014 року №1166-УІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» неконституційними не визнано.
Також не можуть застосовуватися до спірних правовідносин правові позиції стосовно зворотної дії нормативно-правових актів у часі, викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 та від 05.04.2001 року № 3- рп/2011, оскільки при оформленні пенсії за вислугу років в 2014 році ОСОБА_1 право на отримання зазначеної грошової допомоги не набув.
Оскільки під час дослідження письмових доказів по справі судом була встановлена відсутність протиправності бездіяльності відповідачів щодо призначення виплат позивачу, встановлених ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та відсутність у позивача права на отримання вказаних виплат станом на час звільнення, в задоволенні позовних вимог слід відмовити на підставі положень ч. 1 ст. 162 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Бутенко А.В.