Справа № 815/6867/15
(додаткова)
28 вересня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі № 815/6867/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комісії ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу від 04.11.2015 року № 1322 о/с, визнання противоправними дій, поновлення на посаді, зобов'язання розглянути рапорт, зобов'язання розглянути заяву, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
19.05.2016 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі 815/6867/15, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1322 о/с про звільнення у запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів); поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта відділу юридичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області з 06.11.2015 року; зобов'язано ОСОБА_2 комісію ГУМВС України в Одеській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 04.11.2015 року щодо звільнення з ГУМВС України Одеської області за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114; стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по день фактичного поновлення на службі.
16.09.2016 року від позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення щодо зазначення розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 38736 грн. по справі № 815/1021/16.
Судове засідання призначено на 23 вересня 2016 року.
Від позивача та представника відповідача ОСОБА_2 комісії ГУМВС України в Одеській області надійшли заяви про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Представник 2 відповідача, Головного управління Національної поліції в Одеській області, у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяви.
Відповідно ч. 3 ст. 168 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання. Тому суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності 2-го відповідача в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву та клопотання, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткової постанови по справі.
Судом встановлено та як вбачається із постанови, судом вирішено стягнути з Головного управління МВС України в Одеській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по день фактичного поновлення на службі, проте не зазначено розміру грошового забезпечення, який належить стягнути з боржника.
Також судом встановлено, що Позивач звернувся з заявою до Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, з приводу виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 по справі № 815/6867/15 про стягнення з ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по день фактичного поновлення на службі, на що отримав відповідь, що на даний час існують обставини, які ускладнюють виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 по справі № 815/6867/15, оскільки незрозуміло яка сума підлягає стягненню з боржника, а орган Казначейства не наділений повноваженнями самостійно визначати суму до стягнення за виконавчим документом.
Відповідно до ст. 3 КЗпП, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).
Статтею 18 Закону № 565-ХІІ передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є Положення, відповідно до пункту 24 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 21-352а13) та від 17 лютого 2015 року.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ» від 07 листопада 2007 № 1294 (надалі - Постанова №1294), виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Порядок визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 № 499, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі Інструкція № 499).
Згідно з пунктом 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби, а відповідно до підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.
Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року (справа № К/800/42427/14).
Так, середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п.8 Порядку).
З огляду на зміст наведених норм матеріального права, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Середній заробіток згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відтак, аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів адміністративними судами України дає усі підстави вважати правильним застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати"від 08 лютого 1995 року № 100 у випадках необхідності обчислення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу працівників органів внутрішніх справ.
Пунктом 8 Порядку передбачено порядок розрахунку виплат. Так, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Позивачем до заяви було надано довідку щодо середньо грошового забезпечення, яка видана була йому Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Одеській області, середньоденна заробітна плата складає 161,40 грн.
Судом встановлено, що Позивача було поновлено на посаді Наказом ГУМВС України в Одеській області від 04.07.2016 року № 48 о/с, скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 № 1322 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 юрисконсульта відділу юридичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області та поновлено його на службі в органах внутрішніх справ на посаді юрисконсульта відділу юридичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області з 06.11.2015 року. Тобто фактично ОСОБА_1 поновлено на службі наказом від 04.07.2016 року № 48 о/с.
Таким чином вимушений прогул з 06.11.2015 року по день фактичного поновлення 04.07.2016 року складає 240 діб.
Отже нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком тобто 240 (діб) * 161, 40 (грн.) = 38736 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість) гривень.
Відтак, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке має сплатити Відповідач на користь ОСОБА_1 складає 38736 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість) гривень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, зазначивши розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у термін з 06.11.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 38736 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень) грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 160, 163, 168 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення - задовольнити.
Стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 38736 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість) гривень.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1, суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Додаткова постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії додаткової постанови.
Суддя Бутенко А.В.