Іменем України
22 вересня 2016 р. Справа № 814/483/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Біоносенка В.В., суддів: Гордієнко Т.О. та Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника відповідачів: ОСОБА_2Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Миколаївській області,
провизнання незаконним та скасування п.2 наказу від 24.12.2014р. №2163/5, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції у Миколаївській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати п.2 наказу Мінюсту України №2163/5 про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1074 від 05.06.13, видане ОСОБА_1, зобов'язати відповідачів внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про визнання протиправним та скасування п.2 наказу Мінюсту України №2163/5, зобов'язання відповідачів включити позивача до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, у відповідачів були відсутні підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, які передбачені ст.112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на нього не накладалось, а тому, на думку позивача, у Мінюсту не було підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.112 Закону, для припинення його діяльності арбітражного керуючого.
Відповідачі позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідачі обґрунтували тим, що недопущення до проведення перевірки чітко передбачена як підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, відповідно до п.7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), який затверджений наказом Минюсту № 1284/5 від 27.06.13.
Відповідно до п.7.6.2. Порядку на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень. ОСОБА_1 двічі притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження наказами від 15.08.14 та 24.12.14 за недопущення до проведення перевірки, а тому 24.12.14 цілком обґрунтовано було припинено його діяльність арбітражного керуючого.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 05.06.14 мав Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1074 та здійснював відповідну діяльність (т.1 арк.спр.11).
04.07.14 винесено подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за відмову у допуску до перевірки.
15.08.14 наказом Міністерства юстиції України №1360/5 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (т.2 арк.спр.34).
28.10.14 комісія з проведення планової перевірки арбітражних керуючих Головного управління юстиції у Миколаївській області складено Акт №60 про відмову ОСОБА_1 в допуску до проведення планової виїзної перевірки.
24.12.14 наказом Міністерства юстиції України №278/7 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (т.2 арк.спр.35).
В судовому засіданні позивач факти відмов від допуску до перевірки не заперечував, у зв'язку з чим суд вважає факти вчинення ОСОБА_1 двох дисциплінарних проступків доведеними.
04.12.14 Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) винесено подання Міністерству юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (т.2 арк.спр.33).
24.12.14 п.2 наказом Міністерства юстиції України №2163/5, відповідно до п.5 ч.1 ст.112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вирішено анулювати свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1074 від 05.06.13, видане ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.12.14 №190 та протоколу її засідання від 04.12.14 (арк.спр.37).
Відповідно до ст.109 Закону дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до ч.1 ст.112 Закону підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є: 1) його письмова заява; 2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 4) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим; 5) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 7) скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства у сфері охорони державної таємниці; 8) його смерть.
Таким чином, підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого відповідно до п.5 ч.1 ст.112 Закону, на яку послалось Міністерство юстиції України у п.2 наказу №2163/5 від 24.12.14, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Натомість, в судовому засіданні з'ясовано, що позивач був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказами від 15.08.14 та 24.12.14 у вигляді попередження.
Дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до ОСОБА_1 не застосовувалось, хоча дисциплінарна комісія про це клопотала (т.2 арк.спр.33).
Припинення діяльності арбітражного керуючого - анулювання свідоцтва про права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не є тотожнім дисциплінарному стягненню у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а є його наслідком.
Більш того, оскільки Міністерством юстиції України за цим правопорушенням (відмовою 28.10.14 допустити до планової перевірки), вже обрано стосовно нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (наказ №278/7 від 24.12.14), саме за це порушення накласти повторне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого відповідач не мав право, оскільки це прямо заборонено ст.61 Конституції України.
Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у Міністерства юстиції України були відсутні правові підставі для припинення діяльності арбітражного керуючого за п.5 ч.1 ст.112 Закону, оскільки на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не накладалось та не могло бути накладено, оскільки на нього було накладено стягнення у вигляді попередження.
Позов належить задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на Міністерство юстиції України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 2163/5 від 24.12.2014 про анолювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1074 від 05.06.2013 видане ОСОБА_1.
3.Зобов'язати Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у Миколаївській області внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про визнання незаконним та скасування п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 2163/5 від 24.12.2014 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією,ліквідатора) № 1074 від 05.06.2013, видане ОСОБА_1.
4.Зобов'язати Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у Миколаївській області включити арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майня, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
5. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судовий збір в сумі 219,24 гривень (двісті дев'ятнадцять гривень 12 коп.).
6. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Головуючий суддя В. В. Біоносенко
Судді Т.О.Гордієнко
Є.В.Марич
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27.09.16
Суддя В.В. Біоносенко