ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 вересня 2016 року справа № 813/6271/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретаря судового засідання Бугари М.Р.
за участю:
третьої особи ОСОБА_1,
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄвроЛьвів” до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, третя особа- Щитинська ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису, -
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄвроЛьвів” до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації про визнання протиправним та скасування припису №5/799 від 20 серпня 2015 р.
Позивач вважає, що припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесений без належного дослідження обставин, а саме, наявності у позивача всіх необхідних дозвільних документів на будівництво.
Представник позивача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на позов №5/26 від 18.01.2016 р. , у якому зазначив, що під час видачі припису про зупинення будівельних робіт на вул. І. Богуна, 11 м. Львові відділ діяв у межах наділених повноважень відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини і Положення про відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації . Зазначив, що від ТзОВ “ЄвроЛьвів” до відповідача не надходило жодних звернень щодо розгляду проектної документації на ведення будівельних робіт по вул. І. Богуна, 11, жодні погодження відділом не надавалися. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Третя особа - ОСОБА_1 в судовому засідання проти позову заперечила, мотивуючи тим, що ТзОВ “ЄвроЛьвів” не отримало необхідних погоджень, дозволів на здійснення підготовчих та будівельних робіт на Богуна,11. Зазначила, що будівельні роботи, які розпочато ТзОВ “ЄвроЛьвів” можуть завдати непоправної шкоди, зокрема призвести до руйнування будинку цінної забудови, пам'ятки архітектури.
Заслухавши пояснення третьої сторони, представника третьої особи, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
20 серпня 2015 р. Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації було видано ТзОВ “ЄвроЛьвів” припис №5/799 щодо усунення порушень ЗУ “Про охорону культурної спадщини”.
Даним приписом встановлено, що при перевірці стану дотримання вимог ЗУ “Про охорону культурної спадщини” під час ведення підготовчих земельних робіт за адресою : м. Львів, вул.І. ОСОБА_4,11 було виявлено порушення вимог ЗУ “Про охорону культурної спадщини” в частині відсутності погоджень проектної документації на будівництво в межах історичного ареалу міста Львова. Відтак, зобов'язано ТзОВ "ЄвроЛьвів" припинити земляні роботи на вул. І. Богуна, 11 у м. Львові та у найкоротший термін з моменту видання цього припису подати у відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації науково-проектну та дозвільну документацію на ведення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином.
21 серпня 2015 р. на виконання вимог припису позивачем надано наступні документи: робочий проект будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. Богуна, 11 ум. Львові зі знесенням торгівельного кіоску - том 1 “Пояснювальна записка”, том 2 - альбом 1 “Архітектурні рішення” та том 2 - альбом 2 “Конструкції будівельні” - проектувальник ТзОВ “Нарольський і партнери”; експертний звіт від 08.01.2014 р. № 14-3554-13 щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва за робочим проектом “Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. Богуна, у м. Львові зі знесенням торгівельного кіоску” наданий філією ДП “Укрдержекспертиза” у Львівській області (копія); декларація про початок виконання будівельних робіт видана Інспекцією ДАБК у Львівській області та зареєстрована 30.05.2014 р. за № .1083141500591 (копія); наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 02.09.2013 р. № 274 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ “Єврольвів” багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. Богуна, 11 зі знесенням торгівельного кіоску” - (копія); договір оренди землі від 07.06.2010 р. (об'єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 0,0600 га на вул.. ОСОБА_4, Пум. Львові) -копія; містобудівне обґрунтування розміщення житлового будинку по вул. І.Богуна, 11 у м. Львові, розроблене ПП “АРХНОВО” - (копія); історико-містобудівне обґрунтування розташування житлового будинку на вул. І. Богуна, 11 ум. Львові, розроблено інститутом “Укрзахідпроектреставрація” - (копія); -експертний висновок щодо наявності (відсутності) пам'яток археології від 15 грудня 2009 р. № 0031-09-ЕЛ виданий НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України - (копія); договір № 36-09-НГ про проведення археологічного нагляду від 17 листопада 2009 р.
Однак, у зв'язку із відсутністю погодженої документації на будівництво відділом охорони культурної спадщини, а також враховуючи, те що історико - містобудівне обґрунтування об'єкта будівництва втратило чинність на момент винесення припису , відповідач не вбачав підстав для його скасування.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.
Відповідно до п.9, 14 ст. 6 Закону України “Про охорону культурної спадщини” до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.
Відповідно до ст. 5 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить серед іншого погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
Частиною 2 ст. 32 цього Закону передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 318, відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
Згідно з п. 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13березня 2002 р. № 318, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико - містобудівних обґрунтувань.
Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій щодо розроблення історико - містобудівних обґрунтувань, затверджених наказом Міністерства культури України 17.02.2012 р. № 122, Історико - містобудівні обґрунтування розробляються відповідно до пункту 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.
Згідно з п. 3 Методичних рекомендацій Історико - містобудівне обґрунтування - це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд. Історико - містобудівне обґрунтування повинне визначати принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри цих будівель і споруд.
Листом від 28.08.2015 р. № 5/821 Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації зобов'язав ТзОВ «ЄвроЛьвів» долучити до наданих матеріалів наступні документи: витяг з протоколу засідання Консультативної ради управління охорони історичного середовища ЛМР щодо розгляду історико - містобудівного обгрунтування розташування житлового будинку на вул. І. Богуна, 11 у м. Львові; висновок управління охорони історичного середовища ЛМР від 16.07.2013 р. №04-1023; висновок Державної служби з питань національної культурної спадщини від 20.01.2010 № 22-61/21 та лист-погодження згаданого вище історико - містобудівного обгрунтування; висновки органів охорони культурної спадщини щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. І. Богуна у м. Львові в оренду; висновки органів охорони культурної спадщини щодо погодження робочого проекту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. Богуна, 11 ум. Львові зі знесенням торгівельного кіоску.
Згадані вище документи в повному обсязі ТзОВ «ЄвроЛьвів» надані не були.
Як встановлено судом, земельна ділянка на вул. І. Богуна, 11 у м. Львові розташована на території історичного ареалу м. Львова, тому відповідно до п. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні та земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Як вбачається з листа від 20.01.2010 року № 22-61/21 Державна служба з питань національної культурної спадщини погодила за відповідних умов проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. І. Богуна,1 у м. Львові для розміщення житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями. Будівництво житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями на вул. І. Богуна, 11 у м. Львові необхідно здійснювати за проектною документацією, розробленою на підставі історико-містобудівного обґрунтування та погодженою в порядку, визначеному законодавством та державними нормами, в тому числі з відповідним органом охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення будівельних робіт слід отримати у встановленому порядку у Державній службі з питань національної культурної спадщини.
Порядок погодження історико-містобудівних обґрунтувань передбачає його розгляд та погодження на засіданні консультативної ради при відповідних органах охорони культурної спадщини.
Як встановлено судом, на розгляд та погодження консультативної ради при відділі охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації згадане історико-містобудівне обґрунтування не подавалось.
Позивач стверджує, що історико-містобудівне обгрунтування погоджене Державною службою з питань національної культурної спадщини, про що свідчить штамп та печатка на титульному листі документа та Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, що підтверджується листом Управління від 02.06.2009 р. № 04/2283.
Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи витягу з протоколу засідання Консультативної ради управління охорони історичного середовища ЛМР щодо розгляду історико - містобудівного обґрунтування розташування житлового будинку на вул. І. Богуна, 11 у м. Львові та лист-погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини згаданого вище історико - містобудівного обґрунтування, а також не представлено дозвіл на проведення земляних робіт по вул. І. Богуна, 11 у м. Львові, виданий відповідним органом.
Щодо долученого до матеріалів справи історико-містобудівного обґрунтування розташування житлового будинку на вул. І.Богуна , 1 у м.Львові.
Відповідно до п. 15 Порядку розроблення історико-містобудівних обгрунтувань, затверджених наказом Державної служби з питань культурної спадщини від 10.01.2011 № 2, історико-містобудівне обґрунтування, що виконується на стадії підготовки передпроектної (проектної) документації, чинне впродовж 5-ти років.
У разі невиконання робіт протягом вказаного терміну історико-містобудівне обґрунтування коригується або розробляється нове історико-містобудівне обґрунтування у складі нової проектної документації.
Станом на дату винесення оскаржуваного припису вказане історико-містобудівне обґрунтування втратило чинність.
Проте, нового історико-містобудівного обґрунтування чи доказів коригування старого суду не надано.
Згідно п. 14 ст. 5 Закону "Про охорону культурної спадщини" погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико- культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Ухвалою суду від 06.06.2016 р. судом витребовувалися у Міністерства культури України документи, а саме: - лист- звернення ТзОВ “ЄвроЛьвів” до Державної служби з питань національної культурної спадщини про погодження Історико-містобудівного обґрунтування “Розташування житлового будинку на вул. Богуна, 11 у м. Львові” (Погодженого Управлінням охорони історичного середовища м. Львова 02.06.2009 р. та Державною службою з питань національної культурної спадщини 26.08.2009 р.); -витяг з протоколу засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини щодо розгляду Історико-містобудівного обґрунтування “Розташування житлового будинку на вул. Богуна, 11 у м. Львові” (Погодженого Управлінням охорони історичного середовища м. Львова 02.06.2009 р. та Державною службою з питань національної культурної спадщини 26.08.2009 р.); - лист-відповідь Державної служби з питань національної культурної спадщини ТзОВ “ЄвроЛьвів” щодо погодження Історико-містобудівного обґрунтування “Розташування житлового будинку на вул. Богуна, 11 у м. Львові” (Погодженого Управлінням охорони історичного середовища м. Львова 02.06.2009 р. та Державною службою з питань національної культурної спадщини 26.08.2009 р.).
Проте, Міністерством культури України не надано суду жодної інформації та документів.
Разом з тим, як видно з листів Міністерства культури України від 16.01.2015р., 10.07.2015р. та 17.07.2015р., Державною службою з питань національної культурної спадщини висновків чи погоджень історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку з вбудованими торговельно-офісними приміщеннями за адресою: вул. Богуна, 11 у м. Львові не надавалося. Також, зазначена документація на розгляд до Мінкультури не надходила, відповідних погоджень не надавалось.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку щодо неналежного погодження історико-містобудівного обґрунтування “Розташування житлового будинку на вул. Богуна, 11 у м. Львові”.
Суд звертає увагу на те, що Постановою Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2016 р. у справі №461/9372/15-а позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №274 від 02.09.2013 р. «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «ЄвроЛьвів» багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. І.Богуна,11 зі знесенням торгівельного кіоску».
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 р. у справі №876/2828/16 апеляційну скаргу ТзОВ «ЄвроЛьвів» залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2016 р. у справі №461/9372/15-а залишено без змін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис винесений відповідачем правомірно, в межах наданих законодавством України повноважень, оскільки на момент його винесення та на час розгляду справи у суді у позивача відсутня належним чином погоджена документація, зокрема відповідними органами охорони культурної спадщини, щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. І.Богуна,11, а також відповідний дозвіл на виконання таких робіт.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Перевіривши припис від 20.08.2015 року № 5/799 щодо усунення порушень ЗУ «Про охорону культурної спадщини», суд дійшов висновку, що такий відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятий з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів, а тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 28.09.2016 р.
Суддя Братичак У.В.