8.2.3
Іменем України
28 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1080/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Лященку А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» про стягнення податкової заборгованості, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» є юридичною особою, зареєстровано у якості СПД Лисичанською міської ради Луганської області та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД, внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У Відповідача у зв'язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ з 02.02.2015 року збільшилась сума податкового боргу з податку на додану вартість на 1 328 085, 00 грн.
На виконання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181, Позивачем виставлена Відповідачу перша податкова вимога №6538/1-34а від 08 жовтня 2001р., яка була вручена 09.10.2001р.
Друга податкова вимога №2/187 від 10 грудня 2001р., яка була вручена Відповідачу 25.12.2001р.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у розмірі 1 328 085, 00 грн.
Представник Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» є юридичною особою, зареєстровано у якості СПД Лисичанською міської ради Луганської області та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД, внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.7-8).
Державне Комунальне підприємство «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1328085,00 грн, який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного на підставі самостійно поданих декларацій (а.с.9-41), а саме:
- № 9078262248 від 19.01.15 в розмірі 63 551,00грн.
- №9019107510 від 20.02.15 в розмірі 60 196,00грн.
- №9041097820 від 17.03.15 в розмірі 63 158,00грн.
- №9070466247 від 16.04.15 в розмірі 58 232,00грн.
- № 9099761221 від 19.05.15 в розмірі 58 988,00грн.
- № 9126162207 від 17.06.15 в розмірі 51 561,00грн.
- № 9145280292 від 13.07.15 в розмірі 24 157,00грн.
- № 9174213119 від 19.08.15 в розмірі 63 149,00грн.
- № 9191865658 від 16.09.15 в розмірі 54 082,00грн.
- № 9214329980 від 19.10.15 в розмірі 61 400,00грн.
- № 9236673305 від 19.1 1.15 в розмірі 79 893,00грн.
- № 9253378290 від 15.12.15 в розмірі 82 095,00грн.
- №9272353574 від 15.01.16 в розмірі 63 576,00грн.
- № 1600007347 від 22.02.16 в розмірі 132 514,00грн.
- № 1600008892 від 23.03.16 в розмірі 102 341,00грн.
- № 1600008889 від 22.04.16 в розмірі 118 273,00грн.
- № 1600007970 від 24.05.16 в розмірі 56 813,00грн.
- № 9102629812 від 21.06.16 в розмірі 69 403,00грн.
- № 9124563853 від 19.07.16 в розмірі 64 703,00грн.
Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання з податку на додану вартість, сума до стягнення становить 1328085,00 грн (а.с.45).
На підставі ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу форми «Ю 1» №6538/1-34а від 08.10.2001 (а.с.43) та другу податкову вимогу №2/187 від 10.12.2001 (а.с.44).
Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Адміністративний позов визнано відповідачем в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи те, що сума податкового боргу з податку на додану вартість Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» складає 1328085,00 грн, підтверджується матеріалами справи, самостійно задекларована відповідачем, на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, сума боргу не заперечувалася відповідачем, сума боргу є узгодженою, а тому вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» про стягнення податкової заборгованості в сумі 1328085,00 грн визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивача з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №5» (ЄДРПОУ 20184663, місцезнаходження: кв. Дружби народів, 34, м. Лисичанськ, Луганська область, 93107) з рахунків в банках, обслуговуючих платника, кошти в рахунок сплати податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1328085,00 грн (один мільйон триста двадцять вісім тисяч вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 29 вересня 2016 року.
Суддя С.В. Борзаниця