Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
28 вересня 2016 року Справа № П/811/747/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №106-23 від 20.01.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірною вимогою позивачу було нараховано податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7525,00 грн., в т.ч. 6020,00 грн. - основний платіж та 1505,00 грн. штрафні санкції. Грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб нараховано на підставі акту від 10.10.2014 №299/1704/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого майна за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.. Як зазначив позивач, фактично наказ про проведення перевірки не видавався та не направлявся на його адресу відповідно до вимог ст. 79 ПК України. Отже, перевірка проводилася із грубими порушеннями вимог податкового законодавства. Наведені факти свідчать про те, що перевірка проводилася з явними грубими порушеннями вимог ст. 79 ПК України, що в свою чергу вказує на безпідставне нараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6020,00 грн..
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив суд справу розглядати без його участі (а.с.64).
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав до суду заперечення згідно змісту якого зазначив, що податковим органом було винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0028261704 на суму 7525,00 грн., в т.ч. 6020,00 грн. - основний платіж та 1505,00 грн. - штрафні санкції. Дане рішення позивачем не було оскаржено та є узгодженим. У зв'язку з цим та відповідно до вимог ст. 59 Податкового Кодексу України податковим органом було сформовано податкову вимогу №106-23 від 20.01.2015 р.. Доводи позивача щодо неправомірності висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2014 р. №299/1704/НОМЕР_1 не є предметом оскарження (а.с.20-21).
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч., на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №299/1704/НОМЕР_1 від 10 жовтня 2014 р. Кіровоградською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0028261704 від 04.11.2014р., яким позивачу встановлено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7525,00 грн., в тому числі: 6020,00 грн. - основного платежу, 1505,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.58).
Дане рішення направлено на адресу позивача (вул. Кропивницького, 60/24, м. Кіровоград, 25006), проте поштове відправлення повернулось без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с.59-60).
Згідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення суду не надано.
Відповідно до вимог п.59.1 і п.59.3 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).
Відтак, податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов'язку та виникнення у нього податкового боргу. Водночас, податкова вимога формується, якщо, в т.ч. платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.
Так, у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7525,00 грн. та на підставі облікових даних з картки особового рахунку Кіровоградською ОДПІ сформовано податкову вимогу №106-23 від 20.01.2015 р. на суму 7525 грн., яку отримано позивачу 20.10.2015 р. (а.с.61,63).
При цьому, обґрунтовуючи протиправність зазначеної вимоги позивач посилається на порушення відповідачем вимог податкового законодавства при проведенні відносно нього перевірки, що свідчить про безпідставне нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6020 грн.. Однак, доказів щодо оскарження підстав та проведення такої перевірки позивачем до суду не надано, а вищевказані обставини не є предметом доказування в межах розгляду справи.
Крім того, позивачем не враховано те, що грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб нараховане не спірною вимогою, а податковим повідомленням-рішенням №0028261704 від 04.11.2014 р., доказів оскарження якого також не надано суду. При цьому, як зазначалось, вимога є документом, яким повідомляється платник податків про невиконання у нього податкового боргу.
Отже, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень виконав обов'язок щодо доказуванню правомірності прийняття спірної вимоги, а тому суд вважає її такою, що винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько