26 вересня 2016 року Справа № 810/2334/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - суддя Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Юнітех Логістик" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
25 липня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Юнітех Логістик" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 25 січня 2016 р. № 125110011/2016/010008/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації № 125110011/2016/00013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МК України). Проте, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів (а.с. 3-15).
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що під час перевірки електронної копії митної декларації позивача спрацювала система автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме, висновок експертної організації мав неточності. Відповідачем було витребувано від позивача додаткові документи, а саме, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Позивачем було подано такий висновок і на підставі даних названого висновку відповідачем було визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом (а.с. 74-84).
22 вересня 2016 р. сторони подали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
10 грудня 2015 р. між позивачем (покупець) та Marcus Transport GmbH (постачальник) було укладено контракт № 10122015, за умовами якого постачальник постачає покупцю товар на умовах даного контракту, відповідно до додатків до нього (а.с. 105-108).
22 січня 2016 р. з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 125110011/2016/000642, в якій задекларував товар "автонавантажувач з вилковим захватом, з дизельним двигуном, призначений для використання на нерівній місцевості, бувший у використанні, має пошкодження лакофарбового покриття, підтікання гідравлічних шлангів, на корпусі сліди інтенсивної експлуатації, марка Mast Explorer H20DL4WD, серійний номер 4HD7335B, рік 2007", ціна товару - 9900 Євро (а.с. 85-86).
Вказану митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.
До вказаної митної декларації позивач також додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме:
- (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 13 січня 2016 р. б/н;
- (3001) платіжний банківський документ, що підтверджує вартість товару від 12 січня 2016 р. № 931;
- (3016) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 22 січня 2016 р. б/н;
- (3105) рахунок-фактуру від 17 грудня 2015 р. № 15440099;
- (4100) зовнішньоекономічний договір (контракт) від 10 грудня 2015 р. № 10122015;
- (4103) доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 01 (а.с. 85).
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала АСАУР за профілями ризиків за кодами: 101-1 (витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів), 103-1 (перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби ), 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів ), 107-3 (контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД ), які стосуються перевірки документів щодо визначення рівня митної вартості товару та його класифікації згідно УКТЗЕД.
Крім того, інспектор відповідача дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності.
З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару відповідачем було витребувано від позивача додаткові документи, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 115).
Позивачем було надано звіт про оцінку навантажувача вилкового підвищеної прохідності Mast Explorer H20DL4WD, рік 2007 та заяву, що інші документи позивач надати не може та просить винести рішення про коригування митної вартості товару (а.с. 116, 122-132).
25 січня 2016 р. відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товару № 125110011/2016/010008/2, яким скореговано вартість за одиницю до 15 500 Євро (далі - рішення № 125110011/2016/010008/2) (а.с. 110).
Крім того, відповідачем було оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2016/00013 (далі - картка відмови № 125110011/2016/00013) (а.с. 112).
У зв'язку з тим, що позивач вважає рішення № 125110011/2016/010008/2 та картку відмови № 125110011/2016/00013 такими, що винесені протиправно, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані МК України.
Відповідно до вимог ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з вимогами ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Як убачається з ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з вимогами ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).
Відповідно до вимог ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Як убачається з ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з вимогами ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як убачається з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Наведене свідчить, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до вимог ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Як убачається з ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з вимогами ч. ч.4,5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведене свідчить, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст. 53 МК України.
Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Наявні матеріали справи свідчать про таке.
Як вже зазначалося, 10 грудня 2015 р. між позивачем (покупець) та Marcus Transport GmbH (постачальник) було укладено контракт № 10122015, за умовами якого постачальник постачає покупцю товар на умовах даного контракту, відповідно до додатків до нього (а.с. 105-108).
Згідно з п. 3.1 названого контракту поставка товару здійснюється на умовах DAF до українського кордону згідно з "Інкотермс-2000" (а.с. 105).
Відповідно до п. 4.1 загальна сума контракту складається з сум інвойсів (а.с. 106).
Як убачається з долученого до позовної заяви інвойса, він виписаний на суму товару -9900 Євро (а.с. 20).
22 січня 2016 р., з метою митного оформлення вказаного товару, позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 125110011/2016/000642, в якій задекларував товар "автонавантажувач з вилковим захватом, з дизельним двигуном, призначений для використання на нерівній місцевості, бувший у використанні, має пошкодження лакофарбового покриття, підтікання гідравлічних шлангів, на корпусі сліди інтенсивної експлуатації, марка Mast Explorer H20DL4WD, серійний номер 4HD7335B, рік 2007", ціна товару - 9900 Євро (а.с. 85-86).
Вказану митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала АСАУР за профілями ризиків за кодами: 101-1, 103-1, 105-2, 107-3, які стосуються перевірки документів щодо визначення рівня митної вартості товару та його класифікації згідно УКТЗЕД.
Крім того, як вже зазначалося, інспектор відповідача дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності.
Проте, жодного документа на підтвердження наявності таких розбіжностей суду надано не було.
З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару відповідачем було витребувано від позивача додаткові документи, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 115).
Позивачем було надано звіт про оцінку навантажувача вилкового підвищеної прохідності Mast Explorer H20DL4WD, рік 2007 та заяву, що інші документи позивач надати не може та просить винести рішення про коригування митної вартості товару (а.с. 116, 122-132).
25 січня 2016 р. відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товару № 125110011/2016/010008/2 та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2016/00013 (а.с. 110, 112).
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на те, що ним було відкореговано митну вартість "автонавантажувача з вилковим захватом, з дизельним двигуном, призначений для використання на нерівній місцевості, бувший у використанні, має пошкодження лакофарбового покриття, підтікання гідравлічних шлангів, на корпусі сліди інтенсивної експлуатації, марка Mast Explorer H20DL4WD, серійний номер 4HD7335B, рік 2007" відповідно до поданого позивачем звіту про оцінку навантажувача вилкового підвищеної прохідності Mast Explorer H20DL4WD, рік 2007. Проте, суд вважає таке твердження відповідача протиправним, оскільки названий звіт містить розрахунок оціночної вартості об'єкта оцінки в межах 9900-15500 Євро.
Наведене свідчить, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Твердження відповідача про те, що позивач надав не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також, що у наданих декларантом документах виявлено розбіжності чи неточності, жодним документом не підтверджено.
Щодо відомостей, які містилися у АСАУР, судом встановлено таке.
Відповідно до вимог ст. 361 МК України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
При цьому, орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в АСАУР, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Водночас суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони були спростовані наданими позивачем доказами.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та визначено митну вартість за резервним методом, а тому рішення № 125110011/2016/010008/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2016/00013 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення митної вартості товару від 25 січня 2016 р. № 125110011/2016/010008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації № 125110011/2016/00013.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.