21 вересня 2016 року Житомир справа № 806/1557/16
категорія 8.3.12
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Капинос О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішення №0002561700 від 29.03.2016 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просить скасувати рішення №0002561700 від 29.03.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним своєчасно, тобто у строки, встановлені абз.3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", сплачено єдиний соціальний, тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Позивач на адресу суду надіслав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача до суду прибула, подала письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити та заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. На обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. В силу п.1 ч.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного соціального внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. На думку відповідача, під сплатою єдиного соціального внеску слід розуміти не лише списання коштів з рахунку платника податків, а й зарахування таких коштів на відповідний рахунок органу ДФС. Враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив єдиний внесок, контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції.
У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Я вбачається з матеріалів справи 29.03.2016 на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Володарсько-Волинською об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було винесено рішення №0002561700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у зв"язку з чим до позивача застосовано штраф в розмірі 513,71 грн. та нарахована пеня в сумі 2,57 грн.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Згідно із абз.3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Отже, аналіз наведених правових норм свідчить, що граничний термін сплати єдиного внеску на загальнобов"язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування є 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій від 17.04.2015 року №1169D416BE та від 19.10.2015 року №ПН254322 позивачем сплачувались єдині соціальні внески готівкою ( а.с.9, 10).
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Аналогічні норми визначені в абзаці 3 п.п.3 п.2 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнобов"язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.
Таким чином, безпідставними є доводи відповідача про те, що днем сплати єдиного соціального внеску є зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДФС, оскільки така позиція не узгоджується з наведеними нормами Закону № 2464-VI.
Враховуючи вищенаведене, позивачем вчасно та в повному обсязі було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнобов"язкове державне соціальне страхування за період з 21.04.20015 по 20.10.2015.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення від 29.03.2016р. №0002561700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 580,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Керуючись ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0002561700 від 29.03.2016р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відшкодувати ОСОБА_1 судовий збір в сумі 580,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос